На Луганщині багатодітні батьки так «виховували» усиновлених дітей, що двоє з них померли від побоїв
Сутеніло. Діти гралися за будинком, як завжди. Але тут до подвір’я під’їхав мотоцикл, жінка в чорній квітчастій хустці, що сиділа на ньому разом з «чорним чоловіком», вхопила три-річну Христинку Кабакову і зникла за обрієм. Усе сталося миттєво і майже на очах бабусі дівчинки. Саме так здалося шестирічному хлопчику, що грався разом із білявкою зі шрамом на лобі. Взагалі-то він першим впав в очі викрадачам, але в нього дістало сил викрутитися з цупких рук, хоча його тягли до себе з криком: «Покажеш, де тут у вас магазин». А от малявку просто перекинули в «люльку» мотоцикла. Хлопчик встиг запам’ятати червоний шолом водія, тітку в синьому халаті та дівчину-підлітка, що сиділа поруч і кричала: «Їдьмо швидше, бо доженуть!» Напевно, найближчим часом у селищі Сімейкине Краснодонського району Луганщини складуть страшну повчальну казку про ці події, а поки що дівчинку в малинових шортах та білій майці у помаранчеву смужку шукали всім селом. Підключилося майже 200 співробітників міліції двох держав, бо до кордону з Росією звідси рукою подати.
Слава Богу, знайшлася!
«У зв’язку з викраденням дитини були підняті на ноги всі підрозділи, — розповідає начальник відділу зв’язків з громадськістю УМВС у Луганській області Тетяна Погукай.
— Наші співробітники перевіряли всі можливі версії: викрадення дитини з метою змусити жебракувати, помста батькові дівчинки. З хлопчиком, що мимоволі став свідком негідного вчинку, працював психолог. З його слів були складені фотороботи злодіїв.
Ці «портрети», а також наявну інформацію ми максимально поширили по телебаченню та в соціальних мережах Інтернету. Від людей почали надходити дзвінки. Зателефонували жителі з Краснодона (це лише за півтора кілометра від рідного села Христини, бо побачили на фотороботах схожих на їхніх сусідів людей, у яких був і схожий мотоцикл.
Об одинадцятій ночі правоохоронці прибули в означений будинок. Почали шукати дівчинку. Дорослі відмовлялися допомагати. Знайшли Христинку мало не під ліжком. На сплячу дитину було накинуте якесь ганчір’я. А мати сімейства називала дівчинку зовсім іншим ім’ям. Біленьку дівчинку зі шрамом на лобі розбудили і... Христинка усміхнулася рідній мамі. Тут усі зітхнули з полегшенням: жива, здорова, неушкоджена! Дитину забрали додому.
А дорослих, у чиєму будинку знайшли викрадене маля, забрали до райвідділу міліції, аби встановити, навіщо був скоєний злочин.
Подробиці, від яких розривається душа
Про сім’ю 48-річного чоловіка та його 43-річної дружини відомо, що вони виховали 11 дітей. У грудні 2010 року рішенням суду троє маленьких дітей-погодків (2006, 2007 і 2008 років народження, дві сестрички та братик) були віддані на виховання цьому подружжю з Краснодонського району. На той момент у сім’ї виховувалося 8 дітей, п’ятеро з яких уже виросли і жили самостійно.
Тепер під час допиту, відповідаючи на запитання про те, навіщо знадобилося викрадати Христину, «мати-героїня» заявила, що у неї самої два роки тому вкрали двох усиновлених дівчаток-сестричок. Міліціонери зажадали відповіді, чому від батьків ще тоді не надійшло заяви? Чому взагалі про це ніхто не знав? Тут жінка впала у ступор і відмовилася відповідати на запитання. Та почали давати свідчення її рідні діти. Не витримав і чоловік.
Виявилося, два роки тому рішення взяти ще трьох дітей на виховання було прийнято недаремно — після їхнього усиновлення жінці присвоїли звання «Мати-героїня», а родина отримала 5-кімнатну квартиру.
Однак уже через три місяці, в лютому 2011, «мати-героїня» у виховних цілях до смерті побила старшу з дівчаток. Від отриманих травм маленька померла. За вказівкою жінки чоловік і старша донька поклали її тіло в сумку, відвезли на дачу, де і спалили у металевому чані. «Кремація» тривала чотири години, поки від тіла залишився тільки попіл. У листопаді 2011 року подібна доля спіткала й молодшу з усиновлених дівчаток. Тіло другої забитої до смерті дитини за вказівкою матері вивезли і закопали в 300 метрах від дачі.
Шукаючи вкрадену дівчинку, міліція переплутала її ім'я і назвала Анастасією замість Христини... Фото з Інтернету
Знущання замість виховання
Контролюючі органи, в обов’язки яких входить стежити за долями усиновлених дітей, не помітили зникнення двох прийомних малюків.
А зі слів затриманих, саме для того, щоб не втратити пільги та приховувати зникнення двох дітей і надалі, вони викрали маленьку Христину Кабакову.
Наразі співробітники слідчо-оперативної групи встановили місце поховання однієї з убитих дівчат. Її особа ідентифікована. Проведено відтворення обставин трагедії. Всі троє — мати, батько і старша донька — затримані.
Інших дітей цієї родини передано до притулку. Щоправда, в лікарні знаходиться хлопчик, старший з усиновлених дітей. Він весь у синцях, саднах і шрамах. У лікарні і наймолодша рідна дитина, немовля з’явилося на світ цього року. Йому, напевно, доведеться «подорожувати» з мамою по в’язницях. Адже те, що скоїли багатодітні батьки, заслуговує покарання на довічне ув’язнення.
Виявилося, що спроба вкрасти чужу дитину сталася напередодні чергової перевірки опікунської служби, представники якої от-от мали відвідати родину. Тож Христина Кабакова з сусіднього села була не єдиною мішенню «усиновителів». І якби правоохоронці не зупинили страшний перебіг подій, десь ще одна мати волала б про допомогу у пошуках зниклої дитини.
Цією родиною... пишалися
«Сімейний ансамбль. Брали участь у фестивалях «Родинні скарби». Книжки видавали, казки для дітей, — розповідає начальник відділу в справах дітей Краснодонської міськраді Олександр Квітка. І зізнається: — Ніколи б не подумали, що вони на таке здатні». Справді, достатньо зайти до Інтернету та вписати прізвище багатодітної родини, як екран комп’ютера зарясніє повідомленнями.
Ще 10 липня на святкуванні Івана Купала в Краснодоні виступив їхній сімейний ансамбль: «вокальний ансамбль та козачий хор співали купальські пісні». Або інше повідомлення, щоправда кілька років тому: «У ПК ім. «Молодої Гвардії» відбулися урочистості з приводу присвоєння почесного звання «Мати-героїня». А почалися вони з виступу сімейного ансамблю. У його виконанні прозвучала пісня про трепетну дитячу любов до своїх мам». Можна, навіть знайти книжку «Зайкина любовь», автором якої є «мати-героїня».
Зараз сусіди кажуть, що неодноразово помічали, як діти потерпають від знущань. Згадують і про те, що багатодітна сім’я ні з ким із сусідів не спілкувалася, не дружила. Начебто «мати-героїня» вважала, що навколо живуть «лише відьми», тільки вона — хороша. Але чому люди не звернулися вчасно в органи опіки? Невже треба було чекати, доки обидві дівчинки життям заплатять за можливість жити у родині і прагнення батьківської любові?
Під контролем, але на папері
У посадовій інструкції, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 8 жовтня 2008 року №905, зокрема, чітко зазначено: «служба у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів щороку протягом трьох років одразу після всиновлення дитини перевіряє умови її проживання, та в подальшому один раз на три роки до досягнення дитиною 18 років».
Тобто раз на рік, а може й частіше, працівники служби у справах дітей мали б відвідувати вихованців, цікавитися, як організоване їхнє дозвілля, яке їхнє самопочуття в новій родині, нарешті, чим харчуються?
Чому взагалі стало можливим, що 48-річний чоловік та його 43-річна дружина, здобувши повагу в суспільстві за продовження власного роду, могли так по-звірячому поставитися до дітей, яких народили інші батьки? Чому у нас батьки можуть жити на «дитячі» гроші, які виділяє держава? Напевне, час виставити якісь законодавчі бар’єри «професійним усиновителям», щоб відрізняти їх від справді душевних та небайдужих до дитячих сліз людей. А може, варто вимогливіше ставитися до працівників опікунських структур щодо виконання ними своїх посадових обов’язків.
Ця жахлива трагедія взагалі полишає по собі багато запитань і до опікунських, і до правоохоронних органів. І до нас самих, бо мораль — то справа суспільна.
КОМЕНТАРІ
Микола ВАСІЛІН, в. о. прокурора Луганської області:
— За даними фактами порушено кримінальну справу за статтею 115 частина 2 (навмисне вбивство). Розслідується кримінальна справа слідчим управлінням УМВС області. Уже з’ясовано, що в місті Краснодоні проживає родина, де виховували 11 дівчат та хлопців, троє з яких були прийомними. Це одна з форм сімейного виховання для дітей, що залишилися сиротами, за умови правильної організації благородної справи.
У цій родині протягом 2011 року сталися дві трагедії — вбито двох прийомних дівчаток. Як і коли це сталося, поки слідча таємниця. Але вже встановлено, що в сім’ї дітей били, і саме тих, яких дорослі взяли на всиновлення. Чому так трапилося — зараз з’ясовується. Дорослі поки заявляють про неслухняність «чужаків». Чоловік і дружина затримані за підозрою в скоєнні злочинів. Вирішується необхідність їхнього арешту та подальше перебування під вартою.
Сьогодні прокуратурою області щодо заступника начальника відділу — завідувачки сектору опіки та піклування виконкому Краснодонської міськради порушено кримінальну справу за статтею 367 частини 2 (службова недбалість). Загалом, ми вважаємо, що необхідно переглянути деякі питання роботи служб у справах дітей.
Правоохоронні органи мають намір звернутися до органів влади з вимогою посилити контроль при відборі кандидатів в усиновлювачі, а також контроль за умовами перебування дітей в усиновителів та прийомних сім’ях. Робота з такими родинами — надскладна складова людських відносин. Та цей інцидент необхідно розглядати швидше як нонсенс, бо 99% усиновителів це справді чесні та порядні люди. І держава допомагає їм у нелегкій праці виховання колишніх сиріт. Було б несправедливо, якби такий інцидент вплинув на гуманну справу подолання сирітства методами всиновлення загалом.
Раїса РОДІНА, начальник служби в справах дітейу Луганській області:
— Ми проводимо власне розслідування інциденту. В області така жахлива подія сталася вперше. І для всіх це шок.
Сім’ю, яку підозрюють у скоєнні злочину, багато хто знав. Відзначали досвід виховання, відкритість, активність в участі у різних творчих конкурсах. Одним словом, ніщо не віщувало біди. Що могло трапитися з цими людьми?
