ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1432/13-а
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до РВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції на дії державної виконавчої служби, яким просить зобов'язати РВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції зняти арешт на все майно та заборону відчуження будь - якого майна, що належить позивачеві.
У відповідності до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі, якщо відсутні підстави, в тому числі, для повернення позовної заяви.
Позовну заяву слід повернути позивачеві з підстав, встановлених п.6 ч. 3 ст. 108 КАС України - справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Згідно ч.1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (в редакції згідно Закону України від 04.11.2010 року № 2677-VI, редакція діє з 09.03.2011 року) встановлено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно ч. 4 ст. 82 цього Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (ч. 1 ст.8 цього Закону).
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує дії державного виконавця РВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо накладення арешту та заборони відчуження майна (згідно тексту позовної заяви - такий накладено постановою державного виконавця Созанською М.Г. від 4 березня 2013 року, копія вказаної постанови відсутня в матеріалах справи) при примусовому виконанні виконавчого листа № 2п-7555 (про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 300,00 грн. щомісячно, починаючи з 29.07.2010 року до досягнення дитиною повноліття), виданого 12.11.2010 року Ужгородським міськрайонним судом, тобто, судом, який видав виконавчий лист, є Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Виходячи з наведеного та згідно вимог ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", в даному випадку - рішення державного виконавця може бути оскаржено позивачем (боржником за виконавчим провадженням) до суду, який видав виконавчий лист - до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
З наведеного вбачається порушення правил звернення до суду божника при оскарженні рішення державного виконавця при виконанні судового рішення, встановленої ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, адміністративна справа не підсудна Закарпатському окружному адміністративному суду.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року за № 2, порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.
У відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що в силу ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням вимог ст. 181 цього Кодексу та ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" (тобто, до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області).
Керуючись п. 6 ч. 3 ст. 108, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення, а якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С.І. Рейті
