АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8609/13 Справа № 205/455/13 Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н.Г. Доповідач - Максюта Ж.І.Категорія 24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Максюти Ж.І
суддів - Слоквенка Г.П., Кочкової Н.О.,
при секретарі - Глубоченка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 312
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року
по справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу № 312 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2013 року ЖБК № 312 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ з даним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилались на те, що у 2010 році ЖБК № 312 звертався до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованності за житлово комунальні послуги з ОСОБА_3, ОСОБА_4
11 жовтня 2010 року суддею Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Приходченко О.С. було видано судовий наказ про солідарне стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги з ОСОБА_3, ОСОБА_4
18 листопада 2011 року суддею Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Скрипник К.О., по заяві ОСОБА_3 було винесено ухвалу, якою скасовано судовий наказ, оскільки між сторонами вбачався спір про право, та рекомендовано звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Позивач зазначив, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно проживають та зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, в будинку, що знаходиться на балансі ЖБК № 312, та є споживачами послуг, а тому зобов'язані вчасно вносити плату за житлово-комунальні послуги.
Відповідачі свої зобов'язання по сплаті житлово-комунальних послуг виконують не належним чином, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 8217,14 грн.
У добровільному порядку відповідачі борг погасити не бажають.
Просили суд стягнути з відповідачів заборгованість з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 9186,98 грн. та судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ЖБК № 312 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ЖБК № 312 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на незаконність рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк суд першої інстанції, виходив з того, що позивач з даним позовом звернувся до суду лише 23 січня 2013 року, просили стягнути заборгованість за період часу з01.01.2007 року по 10 липня 2009 року, тобто з пропуском строку позовної давності, також зазначивши, що звернення до суду із заявою про видачу судового наказу не є тією обставиною, з якою матеріальний закон пов'язує переривання строку позовної давності, але такі висновки суду є помилковими.
Відповідно до вимог частини 2,3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також у зі коли предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Відповідно до ст.95 ЦПК України судовий наказ - є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог передбачених статтею 96 ЦПК України.
Відповідно до п.3, ч.1, ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалами справи позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги.
11.10.2010 року Ленінським районним судом міста Дніпропетровська було видано судовий наказ про солідарне стягнення, який в подальшому було скасовано ухвалою цього ж суду від 18 листопада 2011 року, таким чином з цього часу для позивача Житлово-будівельного кооперативу № 312 перебіг позовної давності починається заново.
Матеріалами справи також встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є членом Житлово-будівельного кооперативу №312, зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1, крім неї за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_4
Згідно зі ст. 149 ЖК України права і обов'язки члена житлово-будівельного кооперативу, а також ленів його сім'ї, умов користування і підстави припинення користування жилими приміщеннями визначаються статутом кооперативу.
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата на утримання будинку і споруд та прибудинкової території визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату на утримання будинку і споруд та прибудинкової території.
Відповідно до п.5 ч.З ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач, обов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Згідно статті 68 Житлового Кодексу України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну лату та плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 64 Житлового Кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за обов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Однак в порушення зазначених вимог чинного законодавства, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належним чином не сплачують за житлово-комунальні послуги, чим порушують свої зобов'язання по оплаті наданих послуг.
Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 01.01.2007 року по 10.07.2009 року за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 9 186,98 грн., яка складається з: теплопостачання - 4 353,36 грн.; водопостачання - 1 297,98 грн.; утримання будинку та прибудинкової території - 2 274,08 грн.; гаряче водопостачання - 291,72 грн.; інфляція - 723,33 грн.; три відсотки річних - 246,51 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу № 312 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В задоволені позовних вимог про стягнення три відсотка річних та інфляційних витрат слід відмовити, оскільки правила ст.. 625 ЦК України на правовідносини, які виникли між сторонами не розповсюджуються.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 312 - задовольнити.
Рішення Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року скасувати.
Задовольнити позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу № 312 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь «Житлово-будівельного кооперативу № 312» 8217,14 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка складається з: теплопостачання - 4353,36 грн.; водопостачання - 1297,98 грн.; утримання будинку та прибудинкової території - 2274,08 грн.; гаряче водопостачання - 291, 72 грн. а також 229, 40 грн. - судові витрати за подачу позовної заяви та витрати на подачу апеляційної скарги у розмірі 114,70 грн.
В іншій частині відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді:
