Є.О. Патона Володимир КОРЖИК
«Достатньо успішними і такими, що відповідають не лише інтересам провінції Гуандун і Національної академії наук України, а й Китаю та України в цілому» назвав президент НАНУ академік Борис Патон перші досягнення створеного в 2011 році Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є.О. Патона на вересневій зустрічі в Києві з губернатором Чжоу Сяоданем, керівником делегації з найбагатолюднішої в Китаї провінції Гуандун, яка на першому місці в країні і за обсягом промислового виробництва.
Про завдання і перспективи цього китайсько-українського закладу «УК» розповідає його співдиректор, доктор технічних наук Володимир КОРЖИК.
«Наша перша установка в Харбіні діє вже півстоліття»
— Володимире Миколайовичу, з якими країнами поєднує Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона міжнародна науково-технічна співпраця?
— Її географія досить широка, і маємо в цьому значний багаторічний досвід. З-поміж партнерів — різні наукові установи і науково-виробничі компанії США, європейських країн, і зокрема ФРН, а також Південної Кореї, Китаю. У спільному з провідною американською компанією PRATT & WHITNEY Українсько-американському дослідницькому центрі «СП RATT & WHITNEY — ПАТОН», який діє в авіаційно-космічній промисловості вже 19 років, розробляються проекти: створення нових типів теплозахисних покриттів на лопатки авіаційних газотурбінних двигунів та обладнання для реалізації електронно-променевої технології нанесення таких покриттів, а також ремонт відповідальних деталей авіаційних двигунів із застосуванням передових електронно-променевих та інших передових технологій зварювання та нанесення покриттів.
Це лише один приклад, а крім того, в Інституті ім. Є. О. Патона накопичено досвід успішної співпраці в розробці передових технологій з іншими великими компаніями, такими як General Electric, Boeing, General Motors Corporation, Airbus.
— Чому саме з Китаєм вийшли на рівень спільного закладу?
— Із 2000 року центр нашої міжнародної співпраці зміщується від західних країн до південно-східної Азії. З різних причин. Маємо вже історію взаємовідносин з Китаєм. У Харбіні, де перша патонівська установка для електрошлакового зварювання діє майже півстоліття, засновано Хейлунцянський центр науково-технічного співробітництва України й Китаю. Довготривале партнерство з Харбінським інститутом зварювання. Спільне підприємство, Міжнародний інженерний центр імені Патона створені у місті Гуілінь. Триває наша робота з Сандунським інститутом океанографічних приладів.
Найактивніші взаємовідносини Інституту Патона з Китаєм в останнє десятиліття: за цей час у Піднебесній зосереджено дуже багато нашого передового устаткування для зварювання — електронно-променевого, під водою, у спеціальній електрометалургії, пов’язаного з напиленням та з іншим нанесенням покриттів. Якраз у Китаї застосовуються технології Інституту Патона, за якими він лідер не тільки в Україні й Китаї, а й в усьому світі. Це й привело до створення Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є. О. Патона.
Ось так відбувається контактне стикове зварювання плавленням. Фото з архiву Інституту зварювання ім. Є.О. Патона
Китай — лідер у світі з випуску сталі
— Хто був ініціатором його створення?
— Китайська сторона. Чим це спричинено? Насамперед розвитком економіки цієї країни. Китай нині на одному з перших місць у світі з випуску сталі, досить потужний у машинобудуванні, зокрема транспортному, суднобудуванні, у видобутку й транспортуванні нафти, газу. Все це вимагає великих витрат металу і технологій з його обробки, де зварювальні — базові.
Проте великий авторитет Інституту Патона в Китаї не означає, що ми прийшли до них на зовсім не підготовлений грунт. Там уже налагоджено виробництво і власного обладнання досить високого рівня, наприклад, для різних типів дугового зварювання і різання металів тощо. Китайські підприємства активно працюють з присутніми в країні представництвами всіх провідних організацій і компаній, які займаються зварювальним устаткуванням за найпередовішими технологіями. Від них китайцям надходить дуже багато пропозицій щодо розв’язання різних технічних питань, але значна кількість наших з-поміж них конкурентоспроможні, на них великий попит, бо за низкою технологій ми попереду на ринку.
Ініціативу протилежної сторони щодо Китайсько-українського інституту зварювання імені Патона ми обговорювали кілька років, щоб вибрати оптимальну форму співробітництва, вигідну для Інституту Патона і для України.
— У чому ця вигода?
— По-перше, це одне із джерел життєдіяльності нашого закладу, бо фінансування науки в Україні не в найкращому стані. По-друге, у Китай передаємо обладнання, розробки і технології, які вже апробовані в нашій державі, Росії та інших країнах. І в будь-якому разі це вигідно, тому що ринок в Україні ними насичений. По-третє, завдяки програмам, спільним з китайцями, можемо створювати нові технічні рішення і технології, які залишаються в нас. Це поштовх до нашого наукового і технічного розвитку, зміцнення матеріально-технічної бази для досліджень і нових розробок.
— Чи обумовлено конкретні строки діяльності спільного інституту?
— Ні. Це залежатиме від його фінансування, а воно здійснюється тільки за рахунок китайської сторони. Наші партнери мають державну підтримку визначених програм, обов’язкова умова якої — на 50 відсотків участь у проектах також промислових підприємств. Це один напрям роботи китайсько-українського інституту. Другий — спільне виробництво конкретного обладнання, продукції на паритетній основі. І третій: виконання замовлень підприємств за окремими контрактами.
Загалом є кілька основних форм фінансування наших проектів, зокрема китайськими урядами: центральним, провінції і міста. Крім Міністерства науки і технологій КНР, у створенні китайсько-українського інституту дуже активну участь брали департамент науки і техніки уряду провінції Гуандун, а також департамент науки й інформації уряду міста Гуанчжоу, де розташована база нашого спільного закладу.
Немає з ким порівняти Інститут Патона
— Розкажіть, будь ласка, про науково-дослідні проекти, над якими співпрацюють українські й китайські фахівці.
— Один із них пов’язаний з контактним стиковим зварюванням оплавленням. Це ще називається зварювання тиском, завдяки чому покращується якість і збільшується продуктивність багатьох деталей. Нині створюємо лабораторію в спільному інституті для просування цих технологій у Китаї. Ведемо попередні переговори про випуск обладнання або його вузлів із зацікавленими китайськими підприємствами.
Наступний проект — дослідно-промислова дільниця з випуску порошкових дротів для зварювання, наплавлення та напилювання, які в подальшому вироблятимемо і розповсюджуватимемо по підприємствах. Є перші замовлення від суднобудівельної та інших галузей.
— Дуже незвично звучить для ненауковця: порошкові дроти...
— Такий дріт складається зі сталевої оболонки і порошкового наповнювача всередині. Регулюючи склад цього сердечника, можемо керувати властивостями зварювальних швів, наплавлених шарів та покриттів.
У спільному інституті нині створюємо лабораторію для високопродуктивного процесу надзвукового плазмового напилювання покриттів, в тому числі із металокерамічних матеріалів із нанокристалічною структурою. Ще разом розробляємо устаткування для отримання порошків із тугоплавких і активних матеріалів, обладнання для дугового зварювання із використанням нових типів активованих флюсів, нові комп’ютерні програми для математичного моделювання і розрахунків розмірів, напружено-деформованого стану і механічних властивостей зварювальних з’єднань.
Щодо зварювання живих тканин і впровадження цієї технології у медицину, то вже відправили чотири апарати, аби продемонструвати їхні можливості для хірургічних операцій. А в подальшому планується сертифікувати їх у Китаї і виробляти. Причому компоненти випускатимуться і в Україні, і в Китаї. Враховуючи кількість населення і клінік у Китаї, цей ринок найперспективніший.
— Ви сказали, що Інститут Патона — лідер у світі. А хто ще поряд з ним на найвищому щаблі?
— Складне запитання. Річ у тому, що цей український заклад унікальний — не лише власне інститут, а цілий науково-технічний комплекс, де поєднані наука, експериментальне і дослідно-промислове виробництво, інженерні центри, спеціальне конструкторське бюро. Все це задля того, щоб максимально прискорити шлях від ідеї до лабораторної установки і, оперативно, — до промислової, яка вже реально видає конкретну продукцію.
А в більшості країн науково-технічні розробки створюються не так, як у нас. Там наука існує в університетах, а конкретним обладнанням займаються різні фірми.
— З вузьким спрямуванням?
— Так. Але воно не означає, що поширена в них форма організації наукової діяльності менш ефективна. Просто такого комплексного підходу, який в Інституті Патона до цих пір ще збережений, там немає. І це також одна з причин, чому для співпраці звертаються саме до нас.
Людмила ЯНОВСЬКА, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
