Категорія №1.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7776/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді: Захарової О.В.,
за участю
секретаря судового засідання: Білоконя Д.І.
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги №7-С від 03.10.2012),
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 02.08.2012, б/н),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі №106 до кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі №106 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
04 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі №106 до кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі №106 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
29.09.2012 в м.Сєвєродонецьку Луганської області в районі центральної аптеки на перехресті вулиць Курчатова та проспекту Гвардійський та по вул. Автомобільна, буд.5 кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому округу №106 ОСОБА_4 на зустрічах з виборцями, при проведенні агітаційного заходу, поширювалась недостовірна інформація про кандидата у народні депутати по одномандатному виборчому округу №106 ОСОБА_3, а саме про причетність до будівництва супермаркетів, приватизації санаторіїв та готелів, перепродажу хімічного комбінату, наявність доходу десятки-сотні мільйонів доларів, продаж хімічного комбінату та інформація поро те що, усе місто належить позивачу.
Позивач вказує, що ніякого відношення до продажу або перепродажу як державного підприємства СДПП «Об'єднання Азот» так і ЗАТ «Сєвєродонецке об'єднання Азот» ОСОБА_3 не має, оскільки ніколи не був його власником або акціонером, ніколи не будував і не був причетний до будівництва супермаркетів та інших комерційних закладів в м.Сєвєродонецьку, отже зазначене вище твердження відповідача не відповідає дійсності.
Відомості щодо доходу у десятки-сотні мільйонів доларів також не відповідають дійсності, оскільки згідно декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2011 рік загальна сума одержаного ОСОБА_3 доходу за 2011 рік складає 437195 грн.
Посилаючись на п. 9 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» позивач вважає, що відповідач порушив зазначену норму Закону та розповсюджував недостовірні відомості про ОСОБА_3, як кандидата у народні депутати.
У зв'язку з чим, позивач просив визнати дії по розповсюдженню недостовірної інформації 29.09.2012 кандидатом у народні депутати в одномандатному округу №106 ОСОБА_4 на зустрічі з виборцями в місті Сєвєродонецьку в районі центральної аптеки на перехресті вул.Курчатова і прос.Гвардійський та по вул.Автомобільна, буд.5 про причетність ОСОБА_3, кандидата у народні депутати України по одномандатному округу №106, до будівництва супермаркетів, приватизації санаторіїв та готелів, перепродажу хімічного комбінату, доходу у десятки-сотні мільйонів доларів, продажу хімічного комбінату, що усе місто належить йому, - протиправними, та зобов'язати кандидата у народні депутати в одномандатному округу №106 ОСОБА_4, не розповсюджувати недостовірну інформацію про причетність ОСОБА_3 кандидата у народні депутати України по одномандатному округу №106 до будівництва супермаркетів, приватизації санаторіїв та готелів, перепродажу хімічного комбінату, доходу у десятки - сотень мільйонів доларів, продажу хімічного комбінату, що усе місто належить йому.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, заперечуючи проти позову послався на те, що 29.09.2012 в м.Сєвєродонецьку в районі центральної аптеки на перехресті вулиць Курчатова та проспекту Гвардійський та по вул. Автомобільна, буд.5 кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому округу №106 ОСОБА_4 були проведені зустрічі із виборцями. Під час бесіди із виборцями, кандидатом у народні депутати ОСОБА_4 дійсно було зазначено про продаж ОСОБА_3 хімічного комбінату, однак під цим малось на увазі те, що під час перебування його директором та в процесі процедури санації, план якої затверджувався ОСОБА_3 як керуючим санації, останнім здійснювалася реалізація майна хімічного комбінату як державного підприємства СДПП «Об'єднання Азот» так і ЗАТ «Сєвєродонецке об'єднання Азот» та також позивач будучи посадовою особою підприємства приймав участь у приватизації санаторіїв і готелів. Під висловлюванням все місто належить ОСОБА_3 малось на увазі розміщення останнім у м.Сєвєродонецьку значної кількості бігбордів з закликом голосувати за ОСОБА_3
На підтвердження зазначеної під час зустрічі з виборцями кандидатом у народні депутати ОСОБА_4 інформації відносно кандидата у народні депутати ОСОБА_3, представник відповідача посилається на рішення Печерського районного суду м.Києва, яким встановлено протиправність дій керуючого санацією ОСОБА_3 по проведенню конкурсу з відбору інвесторів незаконними, визнаний недійсним з моменту його укладення договір від 19.11.2004 про створення ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» укладений між Фондом державного майна України та компанією «Worldwide Cheminal LLC», згідно якого Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство «Об'єднання Азот» було передано як внесок до статутного фонду ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» та Акт передачі державного майна - цілістного майнового комплексу хімічних виробів Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об'єднання Азот» до статутного фонду закритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» від 23.12.2004, підписаний на час складення розпорядником майна «Сєвєродонецького державного виробничого підприємства об'єднання Азот» ОСОБА_5 та керуючим санацією «Сєвєродонецького державного виробничого підприємства об'єднання Азот» ОСОБА_3
Представник відповідача доводить, що факт недостовірної інформації повинен бути встановлений в окремому судовому порядку, оскільки не має підтвердження такого факту судом, доводи позивача безпідставні.
Представник відповідача зазначає, що позивач не надає аналізу того, чому нібито поширена відповідачем інформація є негативною, оскільки питання причетності до будівництва супермаркетів, приватизації санаторіїв та готелів, переп родажу чи продажу комбінату, доходу у десятки-сотні мільйонів доларів, належності усього мі ста не має обов'язково негативного характеру і фактично допускає як негативне, так і позитив не оціночне судження. Так, за твердженням відповідача реорганізацію і продаж комбінату можна трактувати і позитивно як спо сіб уберегти його від банкрутства і забезпечення стабільної, завдяки інвесторам, ро боти у майбутньому, тим самим зберігаючи робочі місця та надходження до бюдже тів усіх рівнів замість ліквідації підприємства; аналогічно і питання приватизації санаторіїв та готелів може мати і позитивне оці ночне судження як спосіб залучення більш ефективного власника і інвестицій, вна слідок чого зростатиме якість відпочинку і ці об'єкти будуть розвиватися; щодо будівництва супермаркетів, то це також дозволяє позитивне оціночне суджен ня, а саме збереження значної кількості робочих місць на «Сєвєродонецькому об'єднанні Азот» внаслідок залучення інвестора, внаслідок чого в місті зберігається значна ку півельна спроможність населення і відповідно є потреба у будівництві торгівельних площ (в тому числі супермаркетів) для більш якісного задоволення цього попиту; не є в умовах капіталістичної системи заздалегідь негативним і дохід у десятки-сотні мільйонів доларів. Отже, вважати нібито розповсюджені відповідачем 29.09.2012 відомості про позивача не гативними немає підстав, відповідно і презумпція недостовірності за ч.3 ст.277 ЦК України до цих відомостей не може бути застосована судом.
На думку представника відповідача суд має врахувати норму ст.30 Закону України «Про інформацію», згідно якої ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень та також посилається на судову практику Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України 7 липня 1997 року N475/97-ВР.
Вказує, що здійснення відеоспостереження журналістами не для цілей виходу в ефір з надан ням копій відповідних записів третім особам на підтвердження порушення законодавства про вибори, взагалі не передбачено Законом України «Про вибори народних депутатів України». Фактично оператор СТВ без журналіста-ведучого не мав на меті висвітлення діяльності ві дповідача і фактично тим самим здійснював незаконну оперативно-розшукову діяльність.
У задоволенні позову просив відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Зокрема, юрисдикція адміністративних судів згідно положень пункту 6 частини 2 статті 17 КАС України поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно з частиною 1 статті 175 КАС України право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
Позивач - ОСОБА_3, зареєстрований кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 106 постановою Центральної виборчої комісії від 07 серпня 2012 року за № 181 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих Партією регіонів, в одномандатних виборчих округах» згідно з додатком № 12 та має посвідчення кандидата у депутати від 07 серпня 2012 року за № КД-1352 (а. с. 37).
Відповідач - ОСОБА_4, зареєстрований кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 106 постановою Центральної виборчої комісії від 03 серпня 2012 року за № 145 «Про реєстрацію кандидата у народні депутати України, висунутого Політичною партією «Велика України» (а.с.54).
Таким чином, сторони є суб'єктами виборчого процесу, визначеними статтею 12 Закону України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061).
Судом встановлено, що 29.09.2012 в місті Сєвєродонецьку Луганської області в районі центральної аптеки на перехресті вулиць Курчатова і проспекту Гвардійський та по вулиці Автомобільна, буд.5, згідно повідомлення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про проведення агітаційних заходів від 25.09.2012 №Б-3792 у період з 26 вересня 2012 року по 29 вересня 2012 року, кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №106 ОСОБА_4, проведено агітаційні заходи у вигляді зустрічей з виборцями (а.с.17).
З оглянутого у судовому засіданні відеозапису слідує, що в процесі зустрічі та бесіди з виборцями під час агітаційного заходу, кандидат у народні депутати України ОСОБА_4 зазначає наступне: «Все остальные кандидаты не имеют возможности противостоять главному городскому магнату. Человеку, которому в городе принадлежит все. И мне говорят: «Нельзя победить ОСОБА_3 в Северодонецке, потому что весь город принадлежит ему». Я говорю: «Уже не весь, он комбинат продал». Я спрашиваю: если он продал комбинат, может случиться так, что он не продаст вас?» (9 хвилина відеозапису №1); «Что случилось хорошего с Северодонецком за последние 10 лет, и что случилось с депутатом от Северодонецка ОСОБА_3 за последние 10 лет? Супермаркеты, отели, санатории на берегу Черного моря, перепродажи комбината. Список можно продолжить» (14 хвилина відеозапису №1); «Я думаю, что мы должны выбрать такого депутата, который будет работать на народ, а не на то, чтобы перепродавать химкомбинаты в нашем городе, приватизировать санатории, гостиницы, строить супермаркеты. Потому что мне кажется, что действующий депутат за последние 9 лет слишком сильно увлекся личным благосостоянием, которое и так составляет десятки, а может, сотни миллионов долларов, и совсем забыл про родной город (05 хвилина 40 сек. відеозапис №2).
Позивач, обґрунтовуючи позов вказує, що така інформація та її поширення порушує його права як кандидата у народні депутати - суб'єкта виборчого процесу, оскільки інформація доводиться та сприймається виборцями як неправдива, містить неправдиві висловлювання, отже є недостовірною.
Статтею 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» з метою забезпечення конституційних принципів вільних виборів та рівного виборчого права, а також принципу рівних можливостей для партій - суб'єктів виборчого процесу та кандидатів у депутати в одномандатних округах на участь у виборчому процесі, встановлює вичерпний перелік обмежень щодо проведення передвиборчої агітації.
Пунктом 9 ст.74 цього Закону встановлено заборону розповсюдження завідомо недостовірних або наклепницьких відомостей про партію - суб'єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати, недостовірний або наклепницький характер яких встановлено у судовому порядку.
З огляду на характер спірних відносин, встановленню судом підлягає достовірність та характер інформації, висловленої під проведення зустрічей з виборцями кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №106 ОСОБА_4 у відношенні кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №106 ОСОБА_3.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Наклепом є поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу.
Згідно з положеннями ст.227 ЦК України і ст.10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 №1 вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ч.2 ст.47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до ст.277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Виходячи з цього, необхідним є проведення аналізу змісту спірної статті на предмет наявності в ній викладу фактичних обставин чи оціночних суджень.
Виходячи з аналізу наведеного відеозапису щодо змісту висловлювань відповідача та на підставі ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» суд приходить до висновку, що інформація поширена відповідачем не має характеру оціночного судження, оскільки містить твердження про певні обставини (факти). За змістом ці висловлювання містять викладення фактичних обставин, які на думку позивача мали і мають місце. На думку суду щодо розмежування зазначених понять, фактичні обставини можуть пов'язуватися лише з фактами, тобто з тим, що існує в теперішньому чи відбулося в минулому часі, тоді як мовна конструкція з використанням припущення щодо можливості певних обставин, в тому числі в майбутньому, не містить фактичних даних, а отже є оціночною.
В силу ст.3 Закону України «Про вибори народних депутатів України» усі кандидати у депутати мають рівні права і можливість брати участь у виборчому процесі.
Відповідно до ст.1,2 ст.68 Закону передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.
Передвиборна агітація може проводитися у таких формах: 1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; 2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; 3) проведення публічних дебатів, дискусій, «круглих столів», прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій - суб'єктів виборчого процесу чи політичної діяльності кандидатів у депутати; 4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; 5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації;6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; 7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку;8) публічні заклики голосувати за або не голосувати за партію - суб'єкта виборчого процесу, кандидата у депутати або публічні оцінки діяльності цих партій чи кандидатів у депутати; 9) в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.
З системного аналізу наведених норм Закону слідує, що передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України та на рівних правах.
Із вище встановлених у судовому засіданні обставин суд прийшов до висновку, що зазначені кандидатом у народні депутати ОСОБА_4 під час агітаційного заходу - зустрічі з виборцями висловлювання у відношенні кандидата у народні депутати ОСОБА_3 в окремому їх значенні не несуть образливого смислу стосовно позивача, однак в загальному контексті сказане виставляє останнього у негативному світлі перед виборцями як суб'єкта виборчого процесу - кандидата у народні депутати. З цих підстав, суд вважає таку інформацію негативною, такою, що порочить позивача як суб'єкта виборчого процесу.
Суд зазначає, що у даному випадку оцінці підлягає фактична зазначена відповідачем під час проведення агітаційного заходу дослівна інформація, а не її тлумачення під час судового розгляду під точкою зору, що малось на увазі відповідачем під зазначеними висловлюваннями.
Крім цього, на думку суду, спонукання виборців у такий спосіб не голосувати за певного кандидата у депутати порушує принцип рівного виборчого права та рівних можливостей суб'єктів виборчого процесу на участь у виборчому процесі.
Згідно ч.1, 2 ст. 302 ЦК України фізична особа має право збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Згідно ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Тобто суб'єкт виборчого процесу, щодо якого поширено завідомо недостовірні або наклепницькі відомості не зобов'язаний доводити у суді їх недостовірність чи наклепницький характер. Навпаки, особа, яка їх поширила, зобов'язана доводити, що ці відомості відповідають дійсності.
Відповідно до частини першої ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів, що поширена ним інформація є достовірною. Отже, з огляду на положення ст.277 ЦК України така інформація є недостовірною.
Надання представником відповідача на підтвердження поширення інформації як достовірної рішення Печерського районного суду м.Києва, яким встановлено протиправність дій керуючого санацією ОСОБА_3 по проведенню конкурсу з відбору інвесторів незаконними, визнаний недійсним з моменту його укладення договір від 19.11.2004 про створення ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» укладений між Фондом державного майна України та компанією «Worldwide Cheminal LLC», згідно якого Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство «Об'єднання Азот» було передано як внесок до статутного фонду ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», на думку суду не є доказом, що підтверджує достовірність поширеної інформації, оскільки зазначене судове рішення було скасоване Верховним судом України провадження у зазначеній справі було закрито (а.с.89).
З огляду по положення КАС України, яким встановлено, що судом приймаються до уваги обставини встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, обставини на які посилається відповідач у рішенні суду першої інстанції не є тими обставинами в розумінні КАС України, оскільки зазначене судове рішення є таким, що не набрало законної чинності.
Акт передачі державного майна - цілісного майнового комплексу хімічних виробів Сєвєродонецького державного виробничого підприємства «Об'єднання Азот» до статутного фонду закритого акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» від 23.12.2004, підписаний на час складення розпорядником майна «Сєвєродонецького державного виробничого підприємства об'єднання Азот» ОСОБА_5 та керуючим санацією «Сєвєродонецького державного виробничого підприємства об'єднання Азот» ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_3 як керуючий санацією приймає майно згідно його опису, на думку суду не свідчить про факт продажу хімкомбінату ОСОБА_3, як було зазначено під час проведення зустрічі з виборцями відповідачем.
Надані суду публікації статей газети «Сєвєродонецькі відомості» за 2005 рік (а.с.96-102), які на думку представника відповідача підтверджують можливу позитивну оцінку суджень, не є тими доказами, які доводять, що інформація зазначена відповідачем при проведенні агітаційного заходу відповідає дійсності. За змістом даних публікацій мова йде про реорганізацію підприємства, створення на його базі закритого акціонерного товариства за участю іноземного інвестора, з цього приводу ОСОБА_3 дає інтерв'ю як голова наглядової ради підприємства.
Інших доказів, які б доводили, що зазначені відповідачем відомості відповідають дійсності, суду не надано.
В той же час позивач на спростування поширеної про нього недостовірної інформації надав накази Фонду державного майна України щодо участі Фонду у Закритому акціонерному товаристві «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» та належності державі пакету акцій (а.с.6-7), протокол установчих зборів підприємства від 24.12.2004 згідно якого ОСОБА_3 обрано у спотережну раду товариства (а.с.14-15), декларацію на ім'я ОСОБА_3 згідно якої загальна сума його доходів за 2011 рік становить 437195 грн. (а.с.18-25), довідку відділу містобудування Сєвєродонецькоїміської ради від 02.10.2012 про відсутність інформації щодо оформлення ОСОБА_3 в відділі документів на будівництво супермаркету та інших будівель для комерційних цілей за останні сім років (а.с.27), довідку про трудову діяльність ОСОБА_3 на підприємстві «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (а.с.95).
Судом встановлено, що позивач працював директором СДВП «Об'єднання Азот», згідно рішень Господарського суду Луганської області у 2004 був призначений керуючим санацією зазначеного підприємства, призначався головою наглядової ради, президентом ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», нині почесний президент ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (а.с.71-95).
Суд погоджується з доводами позивача, що зазначене не може свідчити про обставини і факти, які були зазначені відповідачем під проведення агітаційного заходу.
Не заслуговують на увагу твердження представника відповідача про необхідність встановлення факту недостовірності інформації в окремому судовому порядку, так як правовідносини виникли між сторонами суб'єктами виборчого процесу під час виборчого процесу та врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про вибори народних депутатів України».
Пояснень стосовно зазначення відповідачем при зустрічі з виборцями щодо будівництва супермаркетів, доходу у десятки-сотні мільйонів доларів, взагалі під час судового розгляду представником відповідача не надано з посиланням на недостатність часу для підготовки.
Посилання представника відповідача на порушення порядку відеоспостереження журналістами та надання копій відповідних записів третім особам, суд вважає необгрунтованими, оскільки Закон України «Про вибори народних депутатів України» не забороняє здійснення відео або звукозапису приватними особами, в той же час представником відповідача не заперечується проведення агітаційного заходу відповідачем, зазначення під час його проведення інформації згідно цього відеозапису у відношенні позивача.
На виконання вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не довів правомірність дій під час проведення агітаційних заходів.
З огляду на встановлений у судовому порядку недостовірний характер розповсюджених відповідачем відомостей під час агітаційного заходу, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині дій по розповсюдженню недостовірної інформації 29.09.2012 кандидатом у народні депутати в одномандатному округу №106 ОСОБА_4 на зустрічі з виборцями в місті Сєвєродонецьку в районі центральної аптеки на перехресті вул.Курчатова і прос.Гвардійський та по вул.Автомобільна, буд.5 у відношенні ОСОБА_3, кандидата у народні депутати України по одномандатному округу №106, з огляду на те, що недостовірний характер відомостей встановлено у судовому порядку, що є підставою для задоволення адміністративного позову в цій частині.
Позовні вимоги щодо зобов'язання кандидата у народні депутати в одномандатному округу №106 ОСОБА_4, не розповсюджувати недостовірну інформацію про причетність ОСОБА_3 кандидата у народні депутати України по одномандатному округу №106 до будівництва супермаркетів, приватизації санаторіїв та готелів, перепродажу хімічного комбінату, доходу у десятки - сотень мільйонів доларів, продажу хімічного комбінату, що усе місто належить йому, - задоволенню не підлягають, оскільки п.9 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів» встановлює заборону на розповсюдження завідомо недостовірних відомостей або наклепницьких відомостей про суб'єкта виборчого процесу, недостовірний або наклепницький характер яких встановлено у судовому порядку . Отже, у даному випадку обмеження щодо проведення передвиборчої агітації у такий спосіб прямо передбачено законом, тому додаткового визначення судом у вигляді зобов'язання не потребує.
Керуючись Законом України від 17 листопада 2011 року №4061-VI «Про вибори народних депутатів України», статтями 11, 17, 18, 19, 70, 71, 87, 94, 158-163, 172, 175 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов кандидата у народні депутати України ОСОБА_3 в одномандатному виборчому окрузі №106 до кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі №106 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати дії кандидата у народні депутати України в одномандатному округу №106 ОСОБА_4 по розповсюдженню недостовірної інформації 29.09.2012 при проведенні агітаційного заходу зустрічі з виборцями в місті Сєвєродонецьку Луганської області в районі центральної аптеки на перехресті вул.Курчатова і прос.Гвардійський та по вул.Автомобільна, буд.5 у відношенні ОСОБА_3 кандидата у народні депутати України по одномандатному округу №106, про причетність до будівництва супермаркетів, приватизації санаторіїв та готелів, перепродажу хімічного комбінату, доходу у десятки-сотні мільйонів доларів, продажу хімічного комбінату, що усе місто належить йому, - протиправними.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Захарова
