Генеральний директор Національного наукового центру радіаційної медицини професор Димитрій БАЗИКА
Є прогнози, які дуже хочеться, щоб не збувалися. На жаль, передбачення фахівців про загострення з часом впливу наслідків аварії на ЧАЕС на здоров’я людей — не перебільшення. Зокрема, з 2000 року реєструють невпинне зростання смертності постраждалих. Особливості проблеми, шляхи її подолання вивчають і впроваджують у практику працівники Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук». Про це розмовляємо з гендиректором професором Димитрієм БАЗИКОЮ.
— Димитрію Анатолійовичу, ви вперше у світі створили міжнародну базу даних з радіаційних уражень, отримали наукові дані про віддалені ефекти гострої променевої хвороби. Як наукові досягнення використовуються на практиці?
— Здійснюється довгостроковий моніторинг захворювань на злоякісні новоутворення та непухлинну патологію у критичних групах населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС. Завдяки фундаментальним дослідженням отримано нові дані про ефекти малих доз опромінення, які мають світовий пріоритет.
Встановлено прискорення темпів соматичного хромосомного мутагенезу в найближчі та віддалені строки після Чорнобильської аварії. Виявлено різні форми хромосомної нестабільності.
В осіб з дозами опромінення 0,25—1,0 Зв виявлено тривалу (протягом перших 3—5 післяаварійних років) транзиторну еутиреоїдну гіпертироксинемію, яка стала передумовою поступового відстроченого розвитку хронічних патологічних процесів у щитоподібній залозі. В учасників ліквідації 1986 року отримано дані щодо хронічних обструктивних захворювань легень при дії радіаційно-пилового та інших чинників та доведено ризик злоякісних новоутворень бронхолегеневої системи.
Встановлено нейропсихіатричні ефекти гострого, хронічного і внутрішньоутробного опромінення, ексцес захворюваності на шизофренію у Чорнобильській зоні відчуження, зростання ризику нейропсихіатричних і нейрофізіологічних аномалій. А також механізми формування патології у дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та підвищений рівень поширеності вроджених вад.
Ці та інші напрями використовуються у практичній роботі. Ми надаємо на місцях діагностичну, лікувальну та методичну допомогу медичним закладам та населенню.
— Пригадаймо, що констатували фахівці на міжнародній науково-практичній конференції з вирішення питань соціального захисту громадян.
— Найперше йшлося про неможливість придбання медичних препаратів і брак коштів у потерпілих для профілактичних заходів. Водночас зазначалося, що серед вагітних, які народилися й проживають на радіоактивно забруднених територіях, виявилися гіповітамінози Е, А, D і дефіцит фолієвої кислоти. У них спостерігався низький рівень гемоглобіну — дефіцит йоду. В областях, які постраждали від наслідків катастрофи на ЧАЕС, рівень вроджених вад розвитку в новонароджених переважав середньоукраїнський.
Захворюваність і поширеність непухлинних хвороб серед учасників ЛНА неухильно зростає. Те саме простежується і в дорослого евакуйованого населення. Зростає інвалідність серед ліквідаторів, у них частіше реєструють психічні розлади та депресії тощо.
Знижується увага до дотримання санітарно-гігієнічних заходів, що спонукає до створення нових та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, бо навіть у IV зоні виявляють аномальні підвищення внутрішнього опромінення порівняно з II зоною, де контрзаходи виконували.
Окрема проблема в чорнобильському літописі — об’єкт «Укриття».
— Чи можна нині говорити про поліпшення ситуації?
— Реалії життя свідчать про протилежне. Коштів на профілактику і лікування бракує не лише в потерпілих, а й у нашому центрі. Тому значна частина наукових напрацювань, досвід фахівців не використовується.
— Отже багато знаємо, вміємо, ділимося науковими напрацюваннями зі світом, але не все, що треба, використовуємо?
— Виходить, так.
Микола ОЛЕКСАНДРЕНКО для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
