МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 р. за № 2151/22463
Про затвердження Положення про безпечне укомплектування екіпажами морських суден флоту рибної промисловості
Відповідно до статті 8 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"( 3677-17 ), вимог Міжнародних конвенцій і Резолюцій Міжнародної морської організації та з метою забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про безпечне укомплектування екіпажами морських суден флоту рибної промисловості, що додається.
2. Державному агентству рибного господарства України (Дроник В. С.) у встановленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Капітанам морських рибних портів України організувати роботу згідно з вимогами цього Положення.
4. Визнати таким, що втратив чинність наказ Державного комітету рибного господарства України від 05.05.99 № 68( z0467-99 ) "Про затвердження Положення про безпечне укомплектування екіпажами морських суден рибного господарства", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.99 за № 467/3760.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Сеня О. В.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр
М. В. Присяжнюк
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 03.12.2012 № 747
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 р. за № 2151/22463
ПОЛОЖЕННЯ про безпечне укомплектування екіпажами морських суден флоту рибної промисловості
I. Загальні положення
1.1. Це Положення встановлює процедуру безпечного укомплектування екіпажами морських суден флоту рибної промисловості та видачі Свідоцтва про мінімальний склад екіпажу (далі — Свідоцтво).
1.2. Видачу Свідоцтва здійснюють капітани морських рибних портів України.
1.3. Це Положення поширюється на морські судна флоту рибної промисловості та визначає склад екіпажу, який повинен забезпечити безпеку судна, екіпажу і вантажу та попередження забруднення довкілля.
1.4. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:
екіпаж — капітан судна, помічники капітана, суднові механіки, електромеханіки, радіоспеціалісти, судновий лікар, боцман та інші суднові спеціалісти (командний склад), а також особи, які виконують службові обов’язки на судні та не належать до командного складу судна (суднова команда);
мінімальний склад екіпажу — мінімальна кількість осіб командного складу та суднової команди, які можуть у будь-який час експлуатації забезпечити безпечне управління судном і його охорону, а саме: безпеку людей і судна, збереження вантажу, майна та захист навколишнього природного середовища;
обмежений район плавання — це період часу, протягом якого судно здійснює плавання, тривалість якого не перевищує 48 годин, між портами заходження або район в межах 100 морських миль від берегової смуги (термін застосовується виключно для розрахунку мінімального складу екіпажу судна);
укомплектування екіпажу — організаційні заходи, що здійснюють власники судна (судновласники) під час визначення та формування командного складу і суднової команди з метою забезпечення ефективної експлуатації судна відповідно до вимог чинного законодавства у сфері безпеки судноплавства.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі торговельного мореплавства України( 176/95-ВР ).
II. Принципи та критерії, що враховуються під час визначення мінімального складу екіпажу
2.1. Під час визначення мінімального складу екіпажу судна необхідно враховувати, що на екіпаж судна покладається:
забезпечення безпечної навігаційної і машинної вахти на судні, що експлуатується, в режимі руху, без руху та при стоянці судна в порту, а також ведення загального спостереження за судном;
забезпечення виконання правил безпеки та підтримання чистоти в усіх суднових приміщеннях для зведення до мінімуму небезпеки виникнення пожежі;
забезпечення несення радіовахти відповідно до вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі( 995_251 ) 1974 року (СОЛАС — 74) і Регламенту радіозв'язку Міжнародної спілки електрозв'язку;
приведення в дію усіх водонепроникних пристроїв, утримання їх у робочому стані, а також здійснення ефективного контролю за водонепроникністю і можливими пошкодженнями судна;
приведення в дію наявного на судні протипожежного й аварійного обладнання та рятувальних засобів і здійснення їх технічного обслуговування, оголошення тривоги, евакуація з судна пасажирів, а також членів екіпажу, не задіяних у відповідних заходах;
приведення в дію головного двигуна та допоміжних механізмів і пристроїв, утримання їх у безпечному стані, щоб судно могло подолати передбачувані перешкоди, які можуть виникнути в рейсі;
2.2. Під час визначення мінімального складу екіпажу необхідно враховувати такі критерії експлуатації та характеристики судна:
кількість, потужність, ступінь автоматизації та тип головних енергетичних установок і допоміжних механізмів;
2.3. З метою забезпечення тривалості роботи екіпажу, яка не перевищує безпечно допустимого рівня, власник судна (судновласник) визначає:
відповідність кваліфікації членів екіпажу, необхідної для виконання покладених на екіпаж обов’язків;
функції, які можна поєднати за умов безпечної експлуатації судна та при передбачуваних аварійних ситуаціях на судні;
III. Процедура визначення мінімального складу екіпажу судна та порядок видачі Свідоцтва
3.1. Для розгляду питання щодо оформлення Свідоцтва власник судна (судновласник) подає до капітана морського рибного порту заяву, свої обґрунтування і розрахунки мінімального складу екіпажу.
Матеріали з обґрунтуванням і розрахунками повинні бути пронумеровані, прошиті та скріплені підписом власника судна (судновласника) або уповноваженої ним особи.
Після отримання зазначених матеріалів капітан морського рибного порту проставляє на заяві та наданих документах відмітку про дату їх отримання та вхідний номер. Заява розглядається протягом десяти робочих днів.
3.2. При розрахунку мінімального складу екіпажу будь-якого судна власник судна (судновласник) повинен врахувати вимоги, наведені в розділі ІІ цього Положення.
3.3. Кількість та кваліфікаційний рівень мінімального складу екіпажу визначається власником судна (судновласником) відповідно до цього Положення з урахуванням:
порядку проведення планово-попереджувальних робіт і розрахунків необхідної кількості людино-годин для технічного обслуговування механізмів, суднового обладнання і пристроїв з урахуванням укомплектованості ними судна, а також їхнього технічного стану або підтвердження того, що технічне обслуговування судна будуть виконувати інші суб’єкти господарювання;
3.4. Якщо наданий розрахунок мінімального складу екіпажу відповідає вимогам законодавства, капітан морського рибного порту видає Свідоцтво.
Якщо наданий власником судна (судновласником) розрахунок мінімального складу екіпажу не відповідає вимогам законодавства, капітан морського рибного порту надає власнику судна (судновласнику) письмову вмотивовану відмову.
Якщо судно перебуває у бербоут-чартері, Свідоцтво оформлюється на строк дії свідоцтва на право плавання під Державним прапором України.
3.5. Свідоцтво оформлюється за формою згідно з додатком ( z2151-12 ) до цього Положення.
3.6. Після одержання Свідоцтва власник судна (судновласник) для відходу судна в рейс забезпечує присутність на борту судна мінімального складу екіпажу за чисельністю та кваліфікацією не нижче ніж визначено Свідоцтвом.
3.7. У разі зміни району плавання судна, стану його конструкцій, механізмів та обладнання або методів експлуатації, систем управління і технічного обслуговування судна, що може суттєво вплинути на рівень безпеки, власник судна (судновласник) подає до капітана морського рибного порту заяву про відповідне переоформлення Свідоцтва в порядку, передбаченому для оформлення цього Свідоцтва.
3.8. Оригінал Свідоцтва зберігається на борту судна.
Директор Департаменту тваринництва
А. А. Гетя
Додаток до Положення про безпечне укомплектування екіпажами морських суден рибної промисловості
СВІДОЦТВО ( z2151-12 BF84.doc ) про мінімальний склад екіпажу