За рік тут знайшли прихисток шестеро бурих ведмедів-«безхатченків»
Рік тому двоє ведмедів оселилися у національному природному парку «Синевир». Нині до них звикли всі: і працівники парку, і гості. Тепер їх уже шестеро. Завдяки Інтернету всі, хто цікавиться звірами, знають їхні прізвиська, навіть їхнє попереднє життя-буття. Для кожного ведмедя легким воно не було. Тварини, які прибули з Харкова, Вінниці, Луганська і Хмельниччини, зазнавали знущань і принижень своїх господарів. Коли ті врешті-решт усвідомлювали, що за дикими тваринами слід фахово доглядати, то почали від них відмовлятися. Прихистком для тварин став національний парк.
За огорожею ведмеді згадують природні інстинкти. Фото Юрія БАБІЧІНА
У дорослому віці повертати дику тварину в природні умови неможливо: самостійно не виживе. Кинути їх без опіки — означатиме приректи на загибель. Ведмедів-«безхатченків» пригріла держава. Їх утримують в умовах, близьких до природних: територія 12 гектарів огороджена металевою сіткою, усередині — дерева, кущі і… свобода пересування.
— Тварини прибували виснаженими, з ознаками дистрофії, із шрамами від укусів собак, якими їх цькували, — розповідає начальник реабілітаційного центру Ярослав Бундзяк. — Нині повернулися до норми.
Щоб правильно налагодити роботу, і начальник центру, і ветеринар Михайло Маслей проходили стажування в Київському та Луцькому зоопарках. Обслуговуючий персонал — двадцятеро осіб, серед яких водій, ветлікар, доглядачі, охоронці. На одного ведмедя нині припадає більше трьох працівників, та згодом співвідношення зміниться.
Загалом тут можуть опікуватися кількома десятками ведмедів. Для центру зводять триповерховий будинок, в якому розмістяться всі служби. Одне з приміщень призначатиметься для тварин, де вони зможуть перебувати у холоди чи негоду. Прокладають дорогу до центру для автомобілів.
— За мляво-сонною поведінкою тварин видно, що четверо з них скоро заляжуть на зимову сплячку, — розказав директор центру Ярослав Бундзяк. — Кожен обере барліг на свій смак, адже викопали їх із запасом.
Щоб ведмеді звикали до природних умов, їх привчають самим добувати їжу. Звичайно, все це умовно, адже спеціально приготовані яблука, хліб чи ласощі ховають якнайдалі, змушуючи звірів їх шукати.
