Вона ще раз критично оглянула його і сплеснула руками:
— Поглянь, на кого ти став схожий! Чогось натягнув старі лахи, яким давно місце на дачі. Та й то тільки на опудалі…
— Ніби ти не знаєш наших брудних під’їздів, — буркнув той. — Там тільки гадюки чорної немає! Та й мешканці, нахаби, нас чогось завжди за поли хапають. Он Миколі навіть рукав відірвали.
— А чоботи навіщо?
— Бо там трапляються такі калюжі, хоч коропів у них розводь.
— А ліхтарик чого в кишеню пхаєш?
— А хіба я кіт, який у темряві бачить?
— Гм… А харчі та термос? А карти й дорожні шахи? Стоп! Ти точно в рейд вирушаєш?
— А куди ж іще! — розсердився той. — А оце «НЗ» на той випадок, якщо у ліфті застрягнемо…
Звідки такі перестороги, до яких вдаються донецькі чиновники? Бо життя навчило. Приміром, курйозний випадок, який на початку жовтня стався зі співробітниками відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції, що проводили рейд до будинків та квартир боржників за комунальні послуги. Напередодні початку опалювального сезону вони вирішили вкотре спробувати «вичавити» гроші за надані послуги. Тим більш, що мешканці згаданого району Донецька заборгували аж 16 мільйонів гривень.
Найзатятіший боржник винен 12 тисяч 331 гривню, а наприкінці цього списку той, хто має відшкодувати «всього» 3 тисячі 640 гривень.
Так-от, рейдова бригада, до якої, крім державних виконавців, також увійшли представники ККП «Донецькміськтепломережа», правоохоронці та журналісти, у багатоповерхівці на Київському проспекті застрягли у вантажному ліфті на 45 хвилин. «А раніше не можна?» — з надією в голосі стурбовано запитували бранці ліфтового господарства у чергової, яка бадьоро обіцяла визволити їх із полону через півгодини. А ще вони нервово натискували на кнопки мобільників та вислуховували дошкульні репліки мешканців будинку, серед яких і ті, хто не поспішає сплачувати за надані комунальні послуги. Причому «не поспішає» — це дуже м’яко сказано, адже з 9 мільярдів гривень боргів по Україні за комунальні послуги Донецька область має найдовший «хвіст» — 1,8 мільярда гривень.
— А за що мушу платити? — емоційно питає мешканець обласного центру, який заборгував майже 2 тисячі гривень. — Як надають послуги, так за них і розраховуюсь… І те, що комунальники застрягли в ліфті, — «квіточки». Ось якби вони взимку зайшли до якоїсь із наших квартир, а замок на дверях відразу — клац! Тобто заклинив, і вони без валянок і вушанок залишилися там на цілу ніч! Якої б тоді заспівали, побувавши у нашій шкурі!..
А доки боржник фантазує про холодну помсту для постачальників тепла, в місті та області вже відрапортували про майже стовідсоткову готовність до опалювального сезону і запевняють, що батареї стануть гарячими вчасно і надовго. Пересічні донеччани, звісно, не проти такого розвитку подій. Хоча в очікуванні комунального потепління вони дуже скептично ставляться до намірів «нагорі» звільняти з посад керівників усіх рангів за зрив опалювального сезону. «Налякали! — аж бризкає сарказмом один із споживачів. — Краще б їх змусили перезимувати не в своїх хоромах, а у звичайних квартирах багатоповерхівок. Цікаво: чи вчасно б тоді вони платили за тепло та інші комунальні послуги?»
