Указ  Президента України

Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»( 2232-12 ) постановляю:

1. Затвердити Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України (додається).

2. Установити, що контракти про проходження служби у військовому резерві, які були укладені до набрання чинності Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженим цим Указом, діють протягом строку, на який вони були укладені.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

Указ Президента України від 1 лютого 2007 року № 66( 66/2007 ) «Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України»;

Указ Президента України від 25 квітня 2007 року № 353( 353/2007 ) «Про внесення зміни до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України»;

Указ Президента України від 31 грудня 2008 року № 1226( 1226/2008 ) «Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України»;

статтю 4 Указу Президента України від 8 липня 2009 року № 518( 518/2009 ) «Про внесення змін до деяких указів Президента України».

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ 29 жовтня 2012 року № 618/2012

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012

ПОЛОЖЕННЯ про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України

Загальна частина

1. Це Положення визначає порядок добору, умови прийняття громадян України (далі — громадяни) на службу у військовому резерві Збройних Сил України (далі — військовий резерв) та проходження ними служби у військовому резерві.

2. Службу у військовому резерві проходять військовозобов'язані громадяни, придатні до неї за станом здоров'я.

3. Громадяни проходять службу у військовому резерві у добровільному порядку.

4. Громадяни, які виконують військовий обов'язок шляхом проходження служби у військовому резерві, є резервістами.

5. Проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами службових обов'язків відповідно до завдань, покладених на органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади (далі — військові частини), в яких вони проходять службу у військовому резерві на відповідних посадах, згідно з вимогами законодавства та умовами контракту.

6. Граничним віком перебування у військовому резерві є граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі другого розряду.

7. Громадяни, прийняті на службу у військовому резерві, під час проходження перших зборів складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України ( 548-14 ), якщо не складали її раніше.

8. Початком проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день видання наказу керівника органу військового управління, командира (начальника) військової частини (далі — командир (начальник) військової частини) про прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду, яка комплектується резервістами.

Закінченням проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день закінчення строку контракту або інший день, зазначений у пункті 30 цього Положення, але не раніше дня видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.

9. Резервісти вважаються такими, що виконують службові обов'язки у військовому резерві:

1) на території військової частини під час підготовки або зборів, в іншому місці їх проведення протягом службового (навчального) часу, включаючи заняття, перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);

2) на шляху прямування до місця проведення зборів, занять та у зворотному напрямку, під час службових поїздок;

3) поза військовою частиною або іншим місцем проведення зборів, якщо перебування там передбачено обов'язками резервіста або наказом відповідного командира (начальника) військової частини.

10. Проходження резервістом служби у військовому резерві відображається в його військово-облікових документах, форма та порядок ведення яких установлюються Генеральним штабом Збройних Сил України.

11. Інформація про строки проведення підготовки і зборів у наступному році доводиться до резервістів та їх роботодавців до 1 грудня поточного року.

Прийняття на службу у військовому резерві. Контракт

12. На службу у військовому резерві приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір, перевірку рівня фізичної підготовки та визнані придатними до служби у військовому резерві за станом здоров'я:

військовозобов'язані, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою, віком від 18 до 40 років — на службу у військовому резерві на посадах рядового складу, сержантського і старшинського складу;

офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування в запасі другого розряду, — на службу у військовому резерві на посадах офіцерського складу.

13. Добір громадян для проходження служби у військовому резерві проводиться командирами (начальниками) військових частин із числа:

громадян, які проживають (перебувають) у населених пунктах, в яких або поряд з якими дислокуються військові частини.

14. Громадяни, які приймаються на службу у військовому резерві, проходять обов’язковий медичний огляд у встановленому законодавством порядку.

15. Порядок заміщення окремих військових посад резервістами у мирний час, заміщення військових посад, передбачених штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу, особливості ведення військового обліку резервістів, час і строки проведення навчальних та перевірочних зборів, програми підготовки резервістів, порядок та обсяги підготовки резервістів за військово-обліковими спеціальностями, час та строки проведення підготовки визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України.

16. У разі прийняття громадянина на службу у військовому резерві з ним укладається контракт про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України (далі — контракт) за формою, що додається.

Контракт — письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, інший орган військового управління, з'єднання, військова частина, військовий навчальний заклад Збройних Сил України, для встановлення правових відносин під час проходження служби у військовому резерві.

17. Контракт укладається у двох примірниках, підписується громадянином і посадовою особою Міністерства оборони України, іншого органу військового управління, з'єднання, військової частини, військового навчального закладу Збройних Сил України, яка має право видавати накази по особовому складу та до повноважень якої належить призначення на відповідні посади. Підпис зазначеної посадової особи скріплюється відповідною гербовою печаткою.

Дата набрання чинності контрактом зазначається у першому і другому його примірниках.

із резервістами, прийнятими на посади рядового складу, — строком на 3 роки;

із резервістами, прийнятими на посади сержантського і старшинського складу, — строком на 5 років;

із резервістами, прийнятими на посади офіцерського складу, — строком на 5 років.

із резервістами, прийнятими на посади рядового складу, — строком на 3 роки;

із резервістами, прийнятими на посади сержантського і старшинського складу, — строком на 5 років;

із резервістами, прийнятими на посади офіцерського складу, — строком до 5 років.

Про укладення нового контракту посадовою особою, зазначеною у пункті 17 цього Положення, видається наказ.

22. Строк контракту не може перевищувати строку, який залишився до досягнення резервістом граничного віку перебування у військовому резерві.

23. Строк проходження служби у військовому резерві обчислюється повними роками, крім випадку, коли контракт з резервістом укладається до досягнення ним граничного віку перебування у військовому резерві.

25. Контракт набирає чинності з дня видання наказу командира (начальника) військової частини про прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду.

26. Новий контракт укладається не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку чинного контракту і набирає чинності після закінчення строку попереднього контракту.

27. Строк контракту, укладеного з резервістом, який перебував в умовах, що з об'єктивних причин унеможливлювали укладення нового контракту (перебування у стані заручника, інтернованої особи у нейтральній державі, якщо неможливо встановити місце перебування або за інших обставин), продовжується до закінчення перебування резервіста в зазначених умовах і прибуття до військової частини. У разі потреби контракт продовжується на строк, необхідний для визначення придатності резервіста до проходження служби у військовому резерві за станом здоров'я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту.

1) у зв'язку із закінченням строку контракту;

2) за станом здоров'я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби у військовому резерві;

3) за віком — у разі досягнення граничного віку перебування у військовому резерві;

4) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів — у разі неможливості дальшого перебування на службі у військовому резерві;

5) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України для військовослужбовців;

6) через службову невідповідність;

7) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи права займати певні посади;

8) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

9) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням резервіста);

12) у зв'язку з бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення встановлених законом обставин, унаслідок яких військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;

13) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення;

14) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі.

1) командиром (начальником) військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами 2 — 4, 6 — 8, 10 — 14 пункту 28 цього Положення;

2) резервістом за наявності підстав, передбачених підпунктами 2 — 3, 5, 9 і 11 пункту 28 цього Положення.

1) день закінчення строку контракту;

2) день, наступний за днем смерті (загибелі) резервіста, або день визнання резервіста судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим;

3) день видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві у зв'язку з достроковим розірванням контракту.

31. У разі припинення (розірвання) контракту у примірнику, що зберігається в особовій справі, робиться запис із зазначенням підстави та дати припинення (розірвання) контракту, який завіряється підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою.

Резервіст подає за бажанням другий примірник контракту до кадрового органу військової частини, де робиться відповідний запис із зазначенням підстав припинення (розірвання) контракту та дати звільнення резервіста зі служби у військовому резерві. У разі неподання резервістом другого примірника контракту в першому примірнику робиться відповідний запис.

Виклик резервістів для проходження підготовки та зборів

32. Виклик резервістів для проходження підготовки та зборів здійснюється командирами (начальниками) військових частин відповідно до програм підготовки на відповідний рік.

Призов резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації здійснюється командирами (начальниками) військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»( 3543-12 ).

33. Оповіщення резервістів про їх виклик до військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві, для проходження підготовки та зборів або про призов на військову службу під час мобілізації організовується командирами (начальниками) військових частин. Командирами (начальниками) військових частин організовується інформування роботодавців, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування про мету та можливі строки залучення резервістів до проходження підготовки, зборів або призову на військову службу. Строки оповіщення та інформування визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України.

34. Протягом трьох днів після виклику резервістів для проходження підготовки, зборів або призову на військову службу командири (начальники) військових частин надсилають списки резервістів із зазначенням військово-облікових спеціальностей та посад, на які вони призначені, до військових комісаріатів, в яких резервісти перебувають на військовому обліку.

смертю близького родича (батьки, дружина, чоловік, дитина, рідний брат, сестра, дід, баба) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів;

хворобою або необхідністю догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною чи батьками своїми або дружини (чоловіка), які проживають разом із резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;

перебуванням під слідством, а також застосуванням до резервіста адміністративного або кримінального покарання, яке унеможливлює його прибуття;

потраплянням під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час виклику на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю;

Звільнення резервіста від проходження навчальних та перевірочних зборів здійснюється командирами (начальниками) військових частин на підставі рапорту резервіста або заяви членів його сім'ї, до якої додаються відповідні документи.

Резервісти під час проходження підготовки чи зборів мають право на відпустку за сімейними обставинами згідно із законодавством.

Військові звання

36. Громадяни приймаються на службу у військовому резерві в раніше присвоєних їм військових званнях.

До військових звань резервістів додається слово «резерву».

До військових звань резервістів офіцерського складу, які призначені на посади медичної або юридичної служб Збройних Сил України, мають повну вищу медичну чи юридичну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова «медичної служби резерву» або «юстиції резерву».

38. Командир (начальник) військової частини надсилає витяг із наказу про присвоєння резервісту військового звання або позбавлення його такого звання до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку, у триденний строк після його видання.

1) до старшого сержанта (головного старшини) включно — командирами полків (кораблів 1 рангу), бригад і посадовими особами, які мають рівні з ними та вищі права;

2) до старшого прапорщика (старшого мічмана) включно — командиром корпусу, посадовими особами, які мають рівні з ним та вищі права;

3) до майора (капітана 3 рангу) включно — командувачами видів Збройних Сил України, першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

4) до підполковника (капітана 2 рангу) включно — першим заступником Міністра оборони України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, командиром військової частини А0515;

5) до полковника (капітана 1 рангу) включно — Міністром оборони України.

Посадові особи, зазначені у цьому пункті, мають право присвоювати чергові військові звання лише резервістам, які перебувають в їх прямому підпорядкуванні.

40. Військові звання старшого солдата (старшого матроса) у порядку заохочення присвоюються командирами полків (кораблів 1 рангу), бригад і посадовими особами, які мають рівні з ними права та вищі.

41. Для резервістів рядового складу, сержантського та старшинського складу встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:

42. Для резервістів молодшого та старшого офіцерського складу встановлюються такі строки вислуги у військовому званні (крім офіцерів льотного складу авіації та плавскладу підводних човнів):

43. Для резервістів — офіцерів льотного складу авіації та плавскладу підводних човнів установлюються такі строки вислуги у військовому званні:

капітана резерву (капітан-лейтенанта резерву), майора резерву (капітана 3 рангу резерву) — три роки;

44. Строк вислуги у військовому званні старшого прапорщика резерву (старшого мічмана резерву), полковника резерву (капітана 1 рангу резерву) не встановлюється.

45. Строк вислуги резервіста у військовому званні обчислюється з дня присвоєння йому відповідного військового звання.

До строку вислуги резервіста у військовому званні зараховується:

час його перебування у цьому званні на військовій службі, службі у військовому резерві, перебування в запасі;

час перерви в службі у військовому резерві у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності або незаконним звільненням зі служби у військовому резерві.

Не зараховується до строку вислуги резервіста у військовому званні час його перебування в пониженому військовому званні згідно з накладеним дисциплінарним стягненням.

46. Військові звання присвоюються резервістам послідовно, з урахуванням посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених цим Положенням.

1) резервістам, які мають військове звання прапорщика резерву (мічмана резерву), старшого прапорщика резерву (старшого мічмана резерву) і повну вищу освіту, що відповідає профілю службової діяльності, перебувають на посадах офіцерського складу не менше одного року, атестовані до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерах такої спеціальності;

2) резервістам, які під час проходження служби у військовому резерві здобули повну вищу освіту за спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю, за результатами атестації, з урахуванням потреби в офіцерах такої спеціальності, за умови проходження служби у військовому резерві не менше трьох років.

48. Чергові військові звання присвоюються резервістам, у яких закінчився строк вислуги у попередньому військовому званні та які призначені на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання, вищі від тих, що вони мають, з урахуванням їх професійно-ділових якостей, організаторських здібностей, результатів командирської (професійної) підготовки і досвіду служби.

49. Резервістам, які мають військове звання солдата резерву (матроса резерву), у порядку заохочення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України може бути присвоєно військове звання старшого солдата резерву (старшого матроса резерву).

50. Про присвоєння чергових військових звань резервістам оголошують командири (начальники) військових частин в урочистій обстановці з врученням погонів, що відповідають присвоєному військовому званню, а у період між зборами — військові комісари за місцем перебування резервістів на військовому обліку.

51. Резервістам, які мають армійські (корабельні) військові звання, у разі призначення на посади, за якими штатом передбачено корабельні (армійські) військові звання, одночасно з призначенням на посаду присвоюються відповідні військові звання.

1) якщо під час проходження підготовки або зборів резервіста усунуто від виконання службових обов'язків;

2) якщо під час проходження підготовки або зборів на резервіста накладено таке дисциплінарне стягнення, як попередження про неповну службову відповідність;

3) якщо за вироком суду резервісту призначено покарання, не пов'язане з позбавленням чи обмеженням волі, або його звільнено від відбування покарання з випробуванням на весь час дії вироку суду.

53. Резервісти (крім тих, яким присвоєно первинне військове звання) під час проходження підготовки або зборів можуть бути понижені у військовому званні на один ступінь у дисциплінарному порядку.

54. До поновлення резервіста у попередньому військовому званні повторне пониження у військовому званні на один ступінь не допускається.

55. Резервісти можуть бути позбавлені військового звання у зв'язку із засудженням за вчинення злочину, а також у порядку дисциплінарного стягнення під час проходження підготовки або зборів.

56. Про позбавлення резервістів військового звання у порядку дисциплінарного стягнення посадова особа, якій надано таке право Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, видає відповідний наказ.

за вироком суду, — звільняються зі служби у військовому резерві після набрання вироком суду законної сили з дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання;

у порядку дисциплінарного стягнення, — звільняються зі служби у військовому резерві не пізніше трьох днів після надходження до військової частини наказу про позбавлення військового звання або з дня підписання такого наказу.

Наказ про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві видається на підставі затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку він займав.

58. Військові комісари у разі позбавлення резервістів військових звань одночасно з прийняттям зазначених осіб на військовий облік присвоюють їм військове звання солдата (матроса) запасу.

59. Резервіст, понижений у військовому званні під час проходження підготовки або зборів у порядку дисциплінарного стягнення, може бути поновлений у попередньому військовому званні у порядку заохочення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

60. Громадянин, позбавлений військового звання, поновлюється у попередньому військовому званні з дня позбавлення його військового звання в разі:

1) скасування або зміни вироку суду в частині позбавлення військового звання;

2) визнання в установленому порядку незаконним позбавлення резервіста військового звання у порядку дисциплінарного стягнення.

61. Громадянин, позбавлений військового звання, може бути поновлений у попередньому військовому званні за рішенням посадових осіб, які мають право присвоювати відповідні військові звання, у разі звільнення від кримінального покарання у виді позбавлення військового звання на підставі закону про амністію чи акта про помилування.

62. Громадянин, поновлений у військовому званні, користується правами і пільгами, встановленими законодавством, відповідно до поновленого військового звання.

Призначення резервістів на посади, переміщення та тимчасове виконання обов'язків

Резервісти офіцерського складу можуть призначатися на посади, передбачені штатами органів військового управління, військових частин, не більше ніж на два ступені вищі або на один ступінь нижчі їх військових звань.

1) на вищі посади — у порядку просування по службі;

2) на рівнозначні посади — у порядку переміщення;

3) на нижчі посади:

у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду за їх згодою;

у порядку реалізації накладеного під час проходження підготовки чи зборів дисциплінарного стягнення — відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Командир (начальник) військової частини надсилає витяг з наказу про призначення резервіста на посаду до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку, у триденний строк з дня його видання.

65. Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань — більший посадовий оклад. У разі коли штатом (штатним розписом) передбачено два військові звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або більший посадовий оклад.

66. Резервісти призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду служби. У разі потреби у призначенні резервіста на посаду за новою спеціальністю призначенню на цю посаду має передувати відповідна підготовка (перепідготовка).

67. Резервісти, які не досягли граничного віку перебування у військовому резерві та визнані за станом здоров'я непридатними до льотної роботи, служби на підводних човнах, надводних кораблях або до роботи у спеціальних спорудах, але придатними або обмежено придатними до служби у військовому резерві, призначаються на посади, не пов'язані з виконанням польотних завдань, службою на підводних човнах, надводних кораблях чи роботою у спеціальних спорудах. У разі відсутності таких вакантних посад зазначені резервісти звільняються в установленому порядку зі служби у військовому резерві.

68. Резервісти, переміщені з вищих посад на нижчі, у подальшому призначаються на вищі посади у порядку просування по службі з дотриманням вимог цього Положення, а понижені у посаді в дисциплінарному порядку під час проходження підготовки чи зборів, — після зняття дисциплінарного стягнення.

69. У мирний час резервісти можуть призначатися на окремі військові посади у порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.

70. Надання, переоформлення, скасування резервістам допуску до державної таємниці здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

71. Резервіст, якому відмовлено в наданні (якого позбавлено) відповідної форми допуску до державної таємниці, призначається на посаду, на якій передбачено форму допуску, яку він має, або на якій не передбачається допуск до державної таємниці. У разі неможливості призначення на таку посаду контракт з резервістом розривається, а резервіст звільняється зі служби у військовому резерві.

72. Призначення резервістів на посади начальників режимно-секретних органів та їх заступників здійснюється за погодженням із відповідним структурним підрозділом Служби безпеки України відповідно до законодавства.

73. Призначення резервіста на посаду начальника спеціального органу зв'язку (шифрувальної служби та засекреченого зв'язку) і звільнення з цієї посади здійснюється за погодженням із відповідним структурним підрозділом Генерального штабу Збройних Сил України.

74. На посади, за якими передбачені військові звання молодшого сержанта резерву (старшини 2 статті резерву), старшини резерву (головного корабельного старшини резерву), старшого прапорщика резерву (старшого мічмана резерву), призначаються резервісти, які мають відповідний рівень освіти та підготовки.

75. На посади, за якими передбачено військове звання прапорщика резерву (мічмана резерву), у разі потреби можуть призначатися професійно підготовлені та дисципліновані резервісти, які мають такі військові звання: старшина резерву (головний корабельний старшина резерву), старший сержант резерву (головний старшина резерву), сержант резерву (старшина 1 статті резерву), які прослужили не менше трьох років на посадах, за якими передбачені військові звання, що вони мають, та за висновком командира (начальника) військової частини гідні до призначення на ці посади, за умови, що їм не будуть підпорядковані старші за військовим званням.

У разі необхідності призначення на зазначену в абзаці першому цього пункту посаду резервіста, який має військове звання прапорщика резерву (мічмана резерву), резервіст, який має військове звання старшини резерву (головного корабельного старшини резерву), старшого сержанта резерву (головного старшини резерву), сержанта резерву (старшини 1 статті резерву) і займає цю посаду, призначається на посаду, рівнозначну тій, яку він займав до призначення на цю посаду прапорщика резерву (мічмана резерву), а в разі відсутності такої — за його згодою на іншу посаду.

76. Резервісти, які мають військові звання старших прапорщиків резерву (старших мічманів резерву) та прапорщиків резерву (мічманів резерву), не можуть призначатися на посади, що підлягають заміщенню особами офіцерського складу.

77. Резервісти не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким особам у значенні, наведеному в абзаці третьому частини першої статті 1 Закону України ( 3206-17 ) «Про засади запобігання і протидії корупції».

78. Резервісти можуть бути за їх згодою переміщені на інші рівнозначні посади в одній військовій частині або до іншої військової частини:

для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом — за рішенням відповідного командира (начальника) військової частини, зокрема, на особисте прохання резервіста;

79. Переміщення резервістів на інші рівнозначні посади в одній військовій частині здійснюється за наказом командира (начальника) військової частини.

80. Переміщення резервістів на рівнозначні посади в межах армійського корпусу здійснюється за наказом командувача армійського корпусу, у межах виду Збройних Сил України — за наказом командувача виду Збройних Сил України, між видами Збройних Сил України — за наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України, між військовими частинами, що перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України, — за наказом першого заступника Міністра оборони України.

81. Резервіст зобов'язаний отримати розрахунок з усіх видів забезпечення не пізніше наступного дня після здавання посади та надходження витягу з наказу командира (начальника) військової частини, у тому числі переданого технічними засобами, про переміщення до іншої військової частини, у разі перебування резервіста у відрядженні чи на лікуванні — не пізніше наступного дня після прибуття до військової частини, в якій він проходив службу до переміщення до іншої військової частини.

82. У разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад резервістів, до структурних підрозділів командувань видів Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України не пізніше ніж за два місяці до встановлених строків проведення таких заходів подається список резервістів, які вивільняються, з пропозиціями щодо їх дальшого службового використання.

83. У разі неможливості призначення резервістів, які вивільняються, на рівнозначні посади та ненадання ними згоди на призначення на нижчі посади вони звільняються зі служби у військовому резерві згідно з підпунктом 4 пункту 28 цього Положення.

84. У разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад, що заміщуються резервістами, на вакантні посади призначаються насамперед резервісти, які за своїми морально-діловими якостями більш підготовлені для виконання завдань за посадою.

85. На резервіста, який займає штатну посаду, під час проходження підготовки чи зборів може бути у зв'язку зі службовою необхідністю покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою у разі тимчасової відсутності або усунення чи відсторонення від посади військовослужбовця або резервіста, який її займає.

87. Тимчасове виконання обов'язків покладається на резервіста наказом командира (начальника) військової частини.

88. Для тимчасового виконання обов'язків за посадою можуть призначатися резервісти, які мають військове звання:

1) солдата резерву (матроса резерву), сержанта резерву, старшини резерву, — на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання відповідно рядового складу, сержантського і старшинського складу;

2) прапорщика резерву (мічмана резерву), старшого прапорщика резерву (старшого мічмана резерву), — на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання прапорщика резерву (мічмана резерву), старшого прапорщика резерву (старшого мічмана резерву);

3) молодшого офіцерського складу, — на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання молодшого або старшого офіцерського складу, за умови, що їм не будуть підпорядковані старші за військовим званням;

4) старшого офіцерського складу, — на військові посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання старшого офіцерського складу.

Відрядження

89. Резервіст під час проходження підготовки чи зборів може бути направлений у відрядження самостійно або у складі військового підрозділу (команди) з метою:

забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;

супроводження (у разі потреби) окремих військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних і резервістів, у тому числі хворих, або їх команд;

участі в засіданнях суду або у процесуальних діях за викликом органу дізнання чи досудового слідства;

90. Резервіст направляється у відрядження за рішенням командира (начальника) військової частини, про що видається відповідний наказ.

91. Резервісту, який направляється у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка.

92. Резервіст після прибуття до місця призначення зобов'язаний в установлений строк з'явитися до посадової особи, в розпорядження якої він відряджений, повідомити командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві, про прибуття, стати в установленому порядку на облік і виконувати поставлені завдання.

93. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього резервісту заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки у проміжних пунктах.

94. Резервіст за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з місця відрядження до місця служби у військовому резерві, повинен повідомити про це командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві, через начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового комісара, а в разі їх відсутності — через посадових осіб місцевої державної адміністрації чи місцевого самоврядування із зазначенням причин затримки.

95. У разі втрати в дорозі під час відрядження службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна резервіст повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності — посадових осіб органу внутрішніх справ, адміністрації шляхів сполучення або місцевої державної адміністрації чи місцевого самоврядування, а також командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві.

96. У разі затримки в дорозі під час відрядження з незалежних від резервіста причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження чи довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності — в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також повідомити про затримку командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві.

97. Поважними причинами затримки резервіста у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.

98. Про затримку резервіста понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, посадова особа, в розпорядження якої він прибув, або начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовий комісар зобов'язані повідомити командира (начальника) військової частини, який направив резервіста у відрядження, із зазначенням причин затримки.

99. У разі неповернення резервіста з відрядження в установлений строк та відсутності повідомлення про причини його затримки командир (начальник) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві, негайно надсилає запит посадовій особі, в розпорядження якої був відряджений резервіст, або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовому комісару. Після одержання відповіді на запит про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир (начальник) військової частини організовує його розшук в установленому порядку.

Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації резервістів

100. Для резервістів, прийнятих на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних, у тому числі жінок, які не мають досвіду військової служби, підготовка у навчальних центрах є обов'язковою.

Резервісти з числа осіб офіцерського складу, які не мають досвіду військової служби, проходять підготовку при вищих військових навчальних закладах.

101. Резервісти, прийняті на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних (у тому числі жінок), які мають досвід військової служби, та прийняті на цю службу не за основною військово-обліковою спеціальністю, проходять перепідготовку у навчальних центрах, а резервісти з числа осіб офіцерського складу — при вищих військових навчальних закладах.

102. Резервісти, які прослужили у військовому резерві не менше одного року, можуть підвищувати свою кваліфікацію у зв'язку зі службовою необхідністю.

103. Добір кандидатів для підвищення кваліфікації, в тому числі на їх особисте прохання, здійснюється командирами (начальниками) військових частин.

104. Порядок направлення резервістів для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації до вищих військових навчальних закладів та до навчальних центрів, перелік спеціальностей, за якими проводиться підготовка, визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України.

105. Резервісти після закінчення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації складають іспити за відповідними навчальними програмами.

Резервістам, які пройшли навчання за програмами підготовки сержантського (старшинського) складу і склали іспити, присвоюється відповідне військове звання у порядку, встановленому цим Положенням.

106. Відрахування резервістів із військових навчальних закладів, навчальних центрів за станом здоров'я в разі виникнення у них під час навчання захворювань здійснюється на підставі висновку начальника медичної служби вищого військового навчального закладу чи навчального центру.

Рішення про відрахування резервістів приймається начальниками військових навчальних закладів і навчальних центрів.

107. Подальша підготовка резервістів здійснюється на навчальних та перевірних зборах у складі штатних підрозділів військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві, за програмами підготовки, у порядку, встановленому Генеральним штабом Збройних Сил України.

Звільнення зі служби у військовому резерві

108. Звільнення резервіста зі служби у військовому резерві на підставах, передбачених пунктом 28 цього Положення, здійснюється командиром (начальником) військової частини шляхом видання відповідного наказу.

Командир (начальник) військової частини у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг з наказу та особову справу резервіста до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

109. Резервіст, який бажає звільнитися зі служби у військовому резерві, подає по команді рапорт та документи, які підтверджують підставу звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення зі служби у військовому резерві та військовий комісаріат, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.

110. Перед звільненням резервіста уточнюються дані про проходження ним служби у військовому резерві, документально підтверджуються періоди служби.

111. Резервіст за три місяці до досягнення граничного віку перебування у військовому резерві направляється на медичний огляд до військово-лікарської комісії, висновки якої враховуються під час визначення підстав звільнення зі служби у військовому резерві.

112. Днем звільнення резервіста зі служби у військовому резерві є день, визначений у пункті 30 цього Положення, про що зазначається в наказі про звільнення зі служби у військовому резерві. Такий наказ видається на підставі затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку займав резервіст, та (або) рапорту безпосереднього начальника.

113. Наказ про застосування до резервіста таких дисциплінарних стягнень, як звільнення зі служби у військовому резерві через службову невідповідність, позбавлення військового звання, є підставою для видання наказу про його звільнення.

114. Резервіста, який підлягає звільненню зі служби у військовому резерві у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, командир (начальник) військової частини не пізніше ніж за два місяці до скорочення штатів або проведення організаційних заходів письмово попереджує про звільнення. Державна служба зайнятості про звільнення резервіста не повідомляється.

115. Рішення про дальше проходження служби у військовому резерві резервістом, який визнаний військово-лікарською комісією обмежено придатним до проходження служби у військовому резерві в мирний час, приймає командир (начальник) військової частини.

116. За наявності кількох підстав для звільнення, передбачених підпунктами 2 — 5, 9 пункту 28 ( 618/2012 ) цього Положення, резервіст може обрати за бажанням одну з них.

Наказами командирів (начальників) військових частин до резервістів, які звільняються зі служби у військовому резерві (крім резервістів, які звільняються з підстав, передбачених підпунктами 6 — 8, 10, 13 пункту 28, пунктом 57 цього Положення), можуть бути застосовані заохочення, передбачені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

117. Для резервістів, звільнених зі служби у військовому резерві, які позитивно характеризувалися під час проходження служби у військовому резерві, організовуються урочисті проводи.

118. Резервіст, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження служби у військовому резерві, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення зі служби у військовому резерві у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення зі служби у військовому резерві резервіст підлягає поновленню на службі у військовому резерві на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Цей період зараховується резервісту до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

119. У разі незаконного звільнення резервіста зі служби у військовому резерві поновлення його на попередній або на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді здійснюється наказом командира (начальника) військової частини, який звільнив резервіста зі служби у військовому резерві.

120. Звільнення зі служби у військовому резерві Збройних Сил України резервістів, визнаних судом безвісно відсутніми чи оголошених померлими, здійснюється на підставі рішень суду про визнання безвісно відсутніми чи оголошення померлими:

резервістів офіцерського складу — командувачем виду Збройних Сил України, начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних Сил України, Міністром оборони України відповідно до їх повноважень;

резервістів рядового складу, сержантського та старшинського складу — командувачами видів Збройних Сил України, прирівняними до них особами і вище.

Матеріальне та інші види забезпечення

121. Розміри грошового забезпечення і заохочення резервістів та порядок їх виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

122. Порядок медичного забезпечення резервістів під час проходження підготовки чи зборів визначається Міністерством оборони України.

123. Під час проходження служби у військовому резерві резервісти забезпечуються військовою формою одягу згідно з установленими нормами. Для зазначених осіб встановлюються передбачені для військовослужбовців знаки розрізнення, що свідчать про їх належність до резервістів. На них поширюються правила носіння військової форми одягу.

124. Харчування резервістів у військових частинах під час проходження підготовки чи зборів здійснюється у порядку та за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

125. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних із проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України для Міністерства оборони України.

Відповідальність резервістів

126. Під час проходження підготовки чи зборів резервісти несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Глава Адміністрації Президента України

С. ЛЬОВОЧКІН

ДОДАТОК до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012

КОНТРАКТ ( 618!2012 BF276.doc ) про проходження громадянином України служби у військовому резерві Збройних Сил України