Провадження № 2/760/913/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2013 року Солом`янський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді- Лозинської М.І.,
за участі секретаря- Сідлецької Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Солом`янської районної у м.Києві державної адміністрації про захист честі, гідності та ділової репутації,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить ухвалити рішення про відкликання висновку органу опіки та піклування Солом`янської районної в м.Києві державної адміністрації про способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею від 17.05.2011 року.
В обґрунтування позову вказує на те, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 , органом опіки та піклування Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації було прийнято висновок про способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, відповідно до якого йому встановлено графік спілкування з дитиною, а саме: середа -18.00-20.00 години , п`ятниця 18-.00-20.00 години, неділя- 9.00-15.00 .
Вважає, що даний висновок містить відомості , які не відповідають дійсності та принижують його честь і гідність, ганьблять ділову репутацію. Такими відомостями позивач вважає наступні обставини, що зазначені у висновку:
« …ОСОБА_1 поводить себе агресивно, всіляко провокує скандали, принижує ії в присутності дитини, за своїм бажанням забирає сина коли заманеться, не повідомляє матері куди їде з дитиною, де проводить з ним час, повертає через 1-2 доби…»
«…ОСОБА_1 дотримується вегетаріанського харчування, тому проти вживання дитиною м»яса та риби, до рекомендацій лікарів не прислуховується, відповідно до довідки з ДКЛ № 3 Солом`янського району за наданням інформації про стан здоров`я сина не звертався…».
« …Всі матеріальні витрати по утриманню малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_2 несе самостійно, батько не надає ніяких коштів для сплати за дитсадок, на лікування та харчування хлопчика…».
«…Малолітній ОСОБА_4 до цього часу не має місця реєстрації, батько не надає на це згоду…».
«… ОСОБА_1 про розгляд зазначеного питання був повідомлений належним чином , але необхідні документи не надав, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини погодився на визначення проживання дитини з матір`ю, запропонований ОСОБА_2 порядок сумісного проведення часу з дитиною заперечував…».
Позивач зазначає, що викладені обставини є безпідставними та не підтверджені ніякими доказами, висновок є упередженим, оскільки Орган опіки та піклування продемонстрував негативне ставлення до нього. Крім того, послався в позові на те, що відповідачка ОСОБА_2 -, яка є його колишньою дружиною, розповсюджувала про нього інформацію на засіданні комісії з питань захисту прав дитини , яка принижує його честі та гідність, оскільки перебуває з ним у неприязнених відносинах; оскаржуваний висновок відповідачка надала працівникам правоохоронних органів, суду , в дитячому садку,який відвідує його син, що призводить до негативного ставлення до нього.
При цьому позивач також вказав на те, що твердження про те, що він не приймає участі у сплаті коштів на дичій садок, лікування та харчування сина, спростовується характеристикою дитячого закладу № 460 спеціального типу для дітей з вадами опорно-рухового апарату № 17 від 05.05.2011 року. Твердження про відсутність згоди на реєстрацію сина в квартири АДРЕСА_1 довідкою № 25 від 06.07.2011 року про відсутність звернень щодо реєстрації малолітнього сина.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та виходячи із обставин, що викладені в позові, просила його задоволення.
Представник відповідача- Служби у справах дітей Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пославшись на те, що висновок про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, не містить інформації, що принижує честь та гідність, ділову репутацію позивача, наданий виключно для суду для розгляду позову ОСОБА_2 до позивача про визначення місця проживання малолітньої дитини та встановлення графіку зустрічей з дитиною, який відповідно до рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 17 серпня 2011 року задоволений. При цьому представник відповідача послалась на те, що рішення вказане рішення Солом`янського районного суду м.Києва залишено в силі згідно з Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20 червня 2012 року та набрало законної сили, обставинам , які викладені у висновку, як судом першої інстанції , так і апеляційної, надано оцінку та встановлено, що обставини , що зазначені у ньому , відповідають дійсності.
Представник відповідача ОСОБА_2-проти позову заперечувала, пославшись на обставини встановлені рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 17 серпня 2011 року , яке набрало законної сили, а також вказавши на те, що обставини викладені у висновку органу опіки та піклування відповідають дійсності та не спростовані позивачем, а також на те, що позивачем не доведено факту поширення вказаної інформації, а також завдання шкоди честі та гідності позивача.
Відповідач - Солом`янська районна у місті Києві державна адміністрація, свого представника в судове засідання не направила,будучи повідомленою, належним чином про місце, день та час судового розгляду, про причини неявки суд не повідомлено, у зв`язку з чим судом ухвалено про розгляд справи у відсутності представника адміністрації.
Вислухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем існував спір щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4,2007 року та встановлення графіку зустрічей з дитиною.
Так, відповідно до заочного рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 17.08.2011 року, яке залишено без змін згідно з Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 20 червня 2012 року , та набрало законної сили, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , 2007 року народження з матір»ю ОСОБА_2; встановлений графік зустрічей ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_4, щомісяця кожної середи та п`ятниці з 18.00 до 20.00год. та кожної неділі з 10.00 до 15.00 години.
Відповідно до частини 4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, Службою у справах дітей Солом»янської районної в місті Києві державної адміністрації за зверненням ОСОБА_2, після розгляду на засіданні з питань захисту прав дитини 17.05.2011 року, був наданий висновок щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір`ю та встановлення порядку сумісного проведення часу батька з дитиною: щомісяця кожної середи та п`ятниці з 18.00 до 20.00 години та кожної неділі з 10.00 до 15.00 години. (а.с. а.с.8,10-11).
Інформація, яка викладена у вказаному вище висновку органу опіки та піклування та якою вмотивований сам висновок , позивач вважає недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а саме: « …ОСОБА_1 поводить себе агресивно, всіляко провокує скандали, принижує ії в присутності дитини, за своїм бажанням забирає сина коли заманеться, не повідомляє матері куди їде з дитиною, де проводить з ним час, повертає через 1-2 доби…»
«…ОСОБА_1 дотримується вегетаріанського харчування, тому проти вживання дитиною м»яса та риби, до рекомендацій лікарів не прислуховується, відповідно до довідки з ДКЛ № 3 Солом`янського району за наданням інформації про стан здоровя сина не звертався…».
« …Всі матеріальні витрати по утриманню малолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_2 несе самостійно, батько не надає ніяких коштів для сплати за дитсадок, на лікування та харчування хлопчика…».
«…Малолітній ОСОБА_4 до цього часу не має місця реєстрації, батько не надає на це згоду…».
«… ОСОБА_1 про розгляд зазначеного питання був повідомлений належним чином , але необхідні документи не надав, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини погодився на визначення проживання дитини з матір»ю, запропонований ОСОБА_2 порядок сумісного проведення часу з дитиною заперечував…».
Відповідно до ст.277 ЦПК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
При цьому відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові від 27.02.2009 року № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», обов»язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Представники відповідача, заперечуючи проти позову та стверджуючи про відповідність відомостей , викладених у висновку органу опіки та піклування, дійсним обставинам справи, послались на вищевказані рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 17 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва згідно з яким рішення суду залишено без змін.
Такі посилання представників відповідача суд приймає до уваги, оскільки виходячи із змісту рішення Солом`янського районного суду м.Києва, встановлено, що малолітній ОСОБА_4 проживає з матір`ю ОСОБА_2 та знаходиться на ії повному утриманні, батько дитини за наданням інформації про стан здоров`я дитини не звертався, виходячи із показів свідків фактично дитиною не займається.
Всі ці вищевказані обставини,які викладені у висновку органу опіки та піклування, досліджувались судом при розгляді справи про визначення місця проживання дитини, їм надана оцінка та вони є встановленими.
При цьому, як вбачається з вказаного рішення суду та ухвали Апеляційного суду м.Києва, регламент зустрічей запропонований органом опіки та піклування наданий , виходячи з інтересів дитини та обох сторін, твердження позивача щодо прийняття органом опіки та піклування упередженого висновку з викладенням недостовірної інформації, не відповідає дійсності.
Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України,від 27.02.2009 року № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.
Не підлягають розгляду судами позови про захист гідності, честі чи ділової репутації, приниження яких відбулося внаслідок давання показань свідками, а так само іншими особами, які брали участь у справі, відносно осіб, які брали участь у тій справі, якщо наведена в них інформація була доказом у справі та оцінювалась судом при ухваленні судового рішення, оскільки нормами процесуальних кодексів встановлено спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів. Вказана вимога по суті означала б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що достовірність інформації, викладеної у висновку органу опіки та піклування, яку позивач вважає, такою,що порушує його честь та гідність, доведена представниками відповідачів, оскільки підтверджена висновками суду, а позивачем в свою чергу не подано доказів в спростування ії недостовірності, що також оцінено судом при розгляді справи про визначення місця проживання дитини.
Щодо посилань представника позивача на порушення честі та гідності позивача відомостями викладеними у висновку щодо вегетаріанського способу життя позивача, то суд вважає, що позивачем не доведено порушення прав позивача, викладенням такої інформації, а також не підтверджено факт доведення такої інформації до відома будь-яких осіб.
З урахуванням наведеного, суд вважає позов необґрунтованим, а відтак в його задоволенні слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України,від 27.02.2009 року № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст.10,60,61,209,212-215,294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через районний суд м.Києва.
Суддя:
