КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"28" липня 2014 р. Справа №4/8
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Сітайло Л.Г.
Калатай Н.Ф.
розглянувши апеляційну скаргу Федерації професійних спілок працівників малого та середнього підприємництва України
на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2006р.
у справі №4/8 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вікторія-Голд»
до Федерації професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2006р. у справі №4/8 позов задоволено повністю. Визнано право власності на квартиру 23 по вул. Еспланадній, 32 у м. Києві за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вікторія-Голд». Стягнуто з Федерації професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України 707 грн. 33 коп. державного мита та 118 грн. інформаційний витрат.
Не погоджуючись з рішенням, Федерація професійних спілок працівників малого та середнього підприємництва України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2006р. у справі № 4/8 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вікторія-Голд» до Федерації професійних спілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
З апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду від 11.01.2006р. заявник звернувся лише 18.07.2014р., про що свідчить відмітка відділення зв'язку на конверті, в якому апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції.
Частиною 2 статті 93 ГПК України визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку.
Заявником в апеляційній скарзі заявлено про поновлення строків для подачі апеляційної скарги.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У ч. 8 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7 зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинно містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що про існування рішення Господарського суду міста Києва від 11 січня 2006 року відповідачу стало відомо після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 08.07.2014р.
Як слідує з матеріалів справи, а саме з рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2006р. в судовому засіданні, в якому було проголошено вступу та резолютивну частину рішення був присутній представник відповідача, тобто про судове рішення заявнику апеляційної скарги було відомо 11.01.2006р., в клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження протилежного не доведено, отже зазначене клопотання є необґрунтованим, а отже не підлягає задоволенню
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ніяких інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявником суду не надано.
З огляду на викладене, заява про відновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції, зважаючи на доводи поданого заявником клопотання, вважає за необхідне також звернути увагу на положення ст. 22 ГПК України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено, зокрема, і у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.
Крім того, основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 91 ГПК України, сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її послання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи, що заявником пропущений десятиденний строк, протягом якого можливе подання апеляційної скарги, та не доведено поважність причини такого пропуску, апеляційна скарга Федерації професійних спілок працівників малого та середнього підприємництва України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2006р. у справі № 4/8 підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись ст. 53 п. 4 ч. 1 ст. 97, ст.ст. 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Федерації професійних спілок працівників малого та середнього підприємництва України про поновлення строку для подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Федерації професійних спілок працівників малого та середнього підприємництва України на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2006р. у справі № 4/8 повернути без розгляду.
3. Повернути Федерації професійних спілок працівників малого та середнього підприємництва України судовий збір в сумі 913(дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп., внесений квитанцією № k5/G/1 від 16.07.2014р.
4. Матеріали справи № 4/8 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.Г. Сітайло
Н.Ф. Калатай
