КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2506/9237/11 Головуючий у 1-й інстанції: Харечко Л.К. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
12 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Чернігова про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
06 травня 2011 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Чернігова про визнання неправомірними дій відповідача щодо перерахунку і виплати пенсії по ст.50, чт.3 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання відповідача провести перерахунок державної пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно діючого законодавства у відповідності до ст.ст.49,50,54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення пенсії в залежності від розміру прожиткового мінімуму, по 3 групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з 17 березня 2011 року з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії у зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату; зобов'язання відповідача провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно діючого законодавства у відповідності до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по 3 групі інвалідності в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 17 березня 2011 року з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії у зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком та провести виплату.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Чернігова про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії відповідача по нарахуванню і виплаті позивачу державної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю без дотримання положень ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу відповідно до вимог ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком відповідно, що обраховується з розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для осіб, які втратили працездатність за період з 17 березня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, та здійснити відповідні виплати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Чернігова, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову , якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Чернігова, визнаний інвалідом 3 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ-ЧНВ № 365326 та посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Чернігівською облдержадмінітрацією 31 березня 2001 року.
У відповідності до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року та № 530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Чернігова - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
