КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6442/11 Головуючий у 1-й інстанції: Луценко О.М.
Суддя-доповідач: Маслій В.І.
УХВАЛА
Іменем України
"24" грудня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Маслія В.І.,
суддів: Старової Н.Е., Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії за період з 18.05.2011 року по 22.07.2011 року включно з урахуванням раніше здійснених виплат.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на вирішення судом першої інстанції позовних вимог не в повному обсязі, а саме, суд зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії за період з 18.05.2011 року по 22.07.2011 року, а не з 01.01.2006 року, як того просив позивач. Також, не погоджуючись з оскаржуваною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до ПКМУ від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Так, зважаючи на ту обставину, що позов було подано 18.11.2011 року, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 18.05.2011 року включно підлягають залишенню без розгляду, а позовні вимоги, в межах строку звернення до суду, тобто за період з 18.05.2011 року по 22.07.2011 року - задоволенню.
Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги - залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року -без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Маслій В.І.
Судді: Старова Н.Е.
Чаку Є.В.
