ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2-1246/12
провадження № 2/2602/331/2012
РІШЕННЯ
іменем України
"01" березня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Куренкова Є.С.,
при секретарі Гаврилюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №103 по вул. Кошиця, 5-а в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Національного університету оборони України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з гуртожитку,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про виселення з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, сплативши 17 гривень 00 копійок судового збору, 74 гривні 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що позивачі проживають у кімнаті гуртожитку без відповідної правової підстави, зокрема без видачі ордеру позивача, якому належить відповідна кімната, оскільки відповідачі не перебувають у трудових відносинах з позивачем,поселення відповідачів у кімнату відбулось на підставі укладення строкового договору оренди, строк дії якого закінчився, після чого відповідачі згідно умов договору повинні звільнити кімнату у гуртожитку, оскільки інший договір на проживання не укладався, а попередній не було продовжено.
Відповідачі в судовому засідання в задоволення позовних вимог просили відмовити у повному обсязі та продовжити строковий договір, оскільки продовжують проживати у кімнаті гуртожитку, вчасно та повно сплачують житлово-комунальні послуги.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 27.09.2007 року, штатного розкладу гуртожитку, дозволу санітарно-епідеміологічної служби від 20.08.2008 року № 505, акта технічного стану від 09.08.2003 року № 5 , акта прийому-передачі будівлі і території військового містечка № 147 від 02.08.2003 року, довідки Київського КЕУ Міністерства оборони України від 25.01.2008 року № 303/25/1-136 корпус 1 ( 230 ) військового містечка 147 в м. Києві є гуртожитком та перебуває на балансі Національного університету оборони України ( а. с. 6 -8).
Згідно із довідкою від 02.06.2011 року № 182/4/593, виданою Національним університетом оборони України відповідач не навчався, не працював та військову службу не проходив ( а. с . 3).
Відповідно до довідки Міністерства оборони України №476/80/2446 від 01.06.2011 року відповідачі проживають в кімнаті АДРЕСА_1 ( а. с. 4).
Згідно із попередженням від 15.02.2011 року № 476/80/2091 відповідачів було попереджено про те, що у разі відмови звільнити житлове приміщення у добровільному порядку, їх буде виселено у судовому порядку ( а. с. 5).
Згідно ч. 2 ст. 128 ЖК УРСР, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.
Згідно ст. 129 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає
громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для
вселення на надану жилу площу.
Згідно п. 44 Примірного положення про гуртожитки , затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. N 208 громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання
іншого жилого приміщення також на підставах, передбачених частиною
першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК УРСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Таким чином, відповідач із сім'єю були поселені в зазначену житлову кімнату АДРЕСА_1 без дотримання вимог діючого законодавства, тобто без видачі спеціального ордеру, який є єдиною підставою для вселення на надану житлову площу, тому згідно до ч.3 ст. 116 ЖК України, відповідачі підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.
Згідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При задоволенні позовних вимог, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сплачені ним при зверненні до суду судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а саме по 2 гривні 84 копійки судового збору та 12 гривень 33 копійки витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209 ч. 3, 212, 213, 214, 215, 224-228 ЦПК України і на підставі ст. ст. 127-129 ст. 132 ЖК УРСР , суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національного університету оборони України 2 гривні 84 копійки сплаченого судового збору, 12 гривень 34 копійки витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього : 15 гривень 18 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Національного університету оборони України 2 гривні 83 копійки сплаченого судового збору, 12 гривень 33 копійки витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього : 15 гривень 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Національного університету оборони України 2 гривні 83 копійки сплаченого судового збору, 12 гривень 33 копійки витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього : 15 гривень 16 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя
