Справа № 359/800/13-к Головуючий у І інстанції Величко В.П.Провадження № 11-кп/780/374/14 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 3 25.07.2014
УХВАЛА
Іменем України
24 липня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Орла А.І.
суддів Матюшка М.П., Гайдай Р.М.
при секретарях Похилевич О.В., Полив'яній Д.С., Журавель К.Б., Вороніної А.В., Іщенко С.В.
за участю прокурорів Скітневської О.М., Стаховської Н.О., Пуха І.Ю.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_3 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2013 року, яким:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернігівської області, Коропського району, с. Вишеньки, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, працюючого слюсарем Бориспільського комбінату будівельних матеріалів, не одруженого, раніше судимого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 06.05.2011 року за ч.1 ст. 121 КК України до двох років позбавлення волі, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, засуджено за ч.1 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі.
Вироком також вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду, ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.
13.12.2013 року близько 1 години ОСОБА_8, прибувши у стані алкогольного сп'яніння до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, у житловій кімнаті побачив свою співмешканку ОСОБА_9 разом із незнайомим йому ОСОБА_10, який сидів на ліжку. На ґрунті ревнощів у нього виник умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_10 Коли останній вийшов з будинку, ОСОБА_10 взяв у руки кухонний ніж, який знаходився у кімнаті, поклав його в кишеню куртки та вийшов на подвір'я будинку, де почав наносити удари ОСОБА_10 У такий спосіб ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_10 тілесні ушкодження у виді садна передньої поверхні грудної клітки зліва, двох синців лівого плечового суглобу; садна на спині справа. Після цього ОСОБА_8, маючи реальну можливість припинити бійку, відступив від ОСОБА_10, дістав з кишені приготовлений кухонний ніж та умисно з метою позбавлення життя останнього наніс ОСОБА_10 один удар ножем в район лівої частини грудної клітки, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритого проникаючого колото - різаного поранення грудної клітки з пошкодженням перикарду та серця: колото - різаної рани в епігастральній області зліва, дотичного ушкодження хрящової частини реберної дуги зліва, наскрізного ушкодження навколосерцевої сорочки, дотичного ушкодження правого шлуночка серця. Від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 помер в приміщенні Бориспільської ЦРЛ.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 08.11.2013 року виправлена описка у мотивувальній частині вироку в реченні «…ОСОБА_10 взяв у руки кухонний ніж, який знаходився у кімнаті, поклав у кишеню куртки та вийшов на подвір'я будинку..» замість прізвища «ОСОБА_10» зазначено - «ОСОБА_8».
Захисник ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить вирок змінити та перекваліфікувати дії ОСОБА_8 на ч.2 ст. 121 КК України. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що при судовому розгляді справи суд не перевірив з достатньою повнотою і об'єктивністю всі докази, на які посилався орган досудового слідства для обґрунтування свого висновку про винність ОСОБА_8 в скоєнні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10, не дослідив обставини щодо направленості умислу обвинуваченого, мотивів і цілі скоєних ним дій. Судом не була встановлена мета вбивства потерпілого. Апелянт також звертає увагу на те, що суд у вироку невірно вказав, що ОСОБА_8 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення частково, заперечивши наявність умислу у своїх діях на вбивство ОСОБА_10 та зазначив, що вчинив вбивство з необережності, оскільки не мав наміру вбивати потерпілого. ОСОБА_8 визнав нанесення тяжких тілесних ушкоджень, а не вбивства з необережності.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду посилаючись на те, що суд не врахував пом'якшуючі обставини, а врахував тільки обставини, що обтяжують покарання, крім того, суд не звернув уваги на показання свідків. В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок. Вважає, що судом допущена неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Неповнота судового розгляду полягає у тому, що судом не була викликана свідок ОСОБА_12, а також не дослідження судом версії про причинно-наслідковий зв'язок між смертю потерпілого ОСОБА_10 та наданням йому медичної допомоги, оскільки потерпілий кілька годин після бійки вільно пересувався по Борисполю. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи полягає у тому, що висновок суду про наявність у нього наміру на позбавлення життя потерпілого суперечить показанням свідків та результатам судово-медичного дослідження трупа потерпілого, вважає не правильним висновок суду про час конфлікту. Крім того, вважає, що суд не дослідив обставину, що обтяжує його покарання - перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого, та його захисника, які підтримали подані апеляційні скарги, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10 відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні і належним чином оцінених та наведених у вироку доказах.
Доводи апеляційної скарги захисника про те що суд не дослідив обставини щодо направленості умислу обвинуваченого, мотивів і цілі скоєних ним дій та не встановлена мета вбивства потерпілого колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у вироку зазначено, що умисел на вбивство виник у ОСОБА_8 на ґрунті ревнощів. Про умисел обвинуваченого на умисне вбивство потерпілого свідчать самі дії обвинуваченого, який після виходу з будинку потерпілого, взяв кухонного ножа та вибіг за ним на вулицю, де умисно наніс потерпілому, крім інших пошкоджень і один цілеспрямований удар ножем в ділянку розташування життєво важливого органу - серця. Саме внаслідок цього і настала смерть потерпілого.
Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що суд не перевірив з достатньою повнотою і об'єктивністю всі докази для обґрунтування свого висновку про винність ОСОБА_8 в скоєнні умисного вбивства потерпілого та відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого, на думку колегії суддів, є безпідставними. Суд належним чином мотивував свій висновок про кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч.1 ст. 115 КК України, зазначивши, що крім показань обвинуваченого, свідків, висновків експертиз та інших досліджених доказів про намір на вбивство потерпілого свідчить також довжина раневого каналу, залишеного ножем, яким обвинувачений наніс удар, що становить половину леза ножа. Крім того, суд критично оцінив показання обвинуваченого, що він лише виставив ножа і не мав наміру наносити удари, а потерпілий самостійно найшов на лезо ножа та врахував, що ОСОБА_8 завчасно взяв ніж, не погрожував потерпілому його застосуванням до нанесення удару.
За таких обставин доводи захисника і обвинуваченого про неповноту судового слідства, а також недоведеність умислу і мотиву скоєного умисного вбивства та перекваліфікації дій ОСОБА_8 на ч.2 ст. 121 КК України є безпідставними.
Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що суд невірно вказав у вироку про часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_8, колегія суддів знаходить безпідставними. Обвинувачений ОСОБА_8 не визнав своєї вини у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_10, однак не заперечив того, що саме він наніс ножове поранення потерпілому. Тому на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове визнання вини обвинуваченим.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про відмову у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_12, яка могла підтвердити, що ОСОБА_8 не вживав алкогольних напоїв та невмотивоване визнання обставиною, що обтяжує покарання, перебування у стані алкогольного сп'яніння, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки з журналу судового засідання вбачається, що такого клопотання обвинувачений не заявляв. Крім того, при повторному допиті в судовому засіданні 21.05.2013 року ОСОБА_8 пояснював, що вживав у ОСОБА_12 пиво, яке приніс з собою, чи шампанське, яке було у ОСОБА_12. Такі ж обставини підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_1, який був очевидцем вживання обвинуваченим спиртних напоїв.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про не дослідження судом версії про причинно-наслідковий зв'язок між смертю потерпілого ОСОБА_10 та наданням йому медичної допомоги, оскільки потерпілий кілька годин після бійки вільно пересувався по Борисполю колегія суддів вважає безпідставними та не обґрунтованими. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 2 годині 31 хвилині в хірургічному відділенні Бориспільської ЦРЛ. Тобто, між заподіянням тілесних ушкоджень та смертю потерпілого пройшло приблизно півтори години. Згідно з п. 9 зазначеної вище експертизи, після спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень у нього, цілком ймовірно, на протязі 1-2 год. залишалася здатність до активних дій (ходити, бігати, повзати, керувати автомобілем). Тобто, експертом не заперечується можливість пересування, в тому числі і керування автомобілем потерпілим після отримання тілесних ушкоджень. Колегія суддів також зазначає, що у потерпілого було виявлено лише одне ножове поранення, і саме від цього поранення настала його смерть. На ножі, який було вилучено під час огляду місця події, виявлена кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_10. Колегія суддів вважає, що ця сукупність доказів - заподіяння ОСОБА_8 удару ножем потерпілому ОСОБА_10, виявлення на місці події, де був нанесений удар ножем, самого ножа зі слідами крові, що може належати потерпілому, наявність на тілі потерпілого лише одного ножового поранення від якого настала смерть потерпілого, дала суду можливість прийти до висновку, що смерть потерпілого ОСОБА_10 настала саме внаслідок нанесеного обвинуваченим ОСОБА_8 ножового поранення.
Колегія суддів знаходить також безпідставними та необґрунтованими посилання в апеляційних скаргах на не встановлення належним чином часу вчинення злочину. Зазначення у вироку суду часу вчинення злочину ОСОБА_8 близько 01 години 13.12.2012 року ґрунтується на матеріалах справи, зокрема показаннях ОСОБА_8, потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , висновках експерта № 9/341, 341.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 належним чином дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши при цьому ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та наявність обставин, що обтяжують покарання, зокрема вчинення злочину обвинуваченим у стані алкогольного сп'яніння. Обставини, що пом'якшують покарання судом не встановлені. Тому доводи засудженого про те, що судом взято до уваги лише обтяжуючі покарання обставини, а не зяті до уваги пом'якшуючі обставини, є безпідставними.
На думку колегії суддів, при значена судом міра покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, оскільки ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого злочину, що посягає на життя та здоров'я потерпілого та знову вчинив умисний злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких.
За таких обставин, колегія суддів вважає вирок суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2013 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
