Справа № 727/2126/14-к
Провадження № 1-кп/727/129/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2014 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.
з участю сторін судового провадження:
прокурора - Тимчука В.В.
захисника - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
потерпілого - ОСОБА_3
законного представника потерпілого - ОСОБА_4
представника потерпілого - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження № 1-КП/727/129/14 за обвинувальним актом, який надійшов з прокуратури Чернівецької області, по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівців, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, дітей не має, непрацюючого, раніше несудимого, проживаючого в АДРЕСА_1,
в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 286 ч.1, 135 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_2 05 листопада 2013 року близько 15 години 10 хвилин, керуючи автомобілем марки «Рено-Трафік», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вулиці Заставнянській зі сторони вулиці Вербової в напрямку вулиці Київської м. Чернівців. Наближаючись до будинку № 79 по вулиці Заставнянській, проявив неуважність до дорожньої обстановки, виявивши небезпеку - малолітнього пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, який перетинав проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, своєчасно не зменшив швидкість аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, чим не виконав вимоги пунктів 1.7, 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху України, які передбачають:
п.1.7 - водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності;
п.2.3 б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В результаті порушення цих правил дорожнього руху ОСОБА_2 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, внаслідок чого йому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді епіфізіолізу медіальної кісточки лівого гомілково-ступеневого суглобу без зміщення, забою головного мозку легкого ступеня, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1685 мд від 19 листопада 2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як таких, що призвели до тривалого розладу здоров'я.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 безпосередньо після вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди відмовився викликати та дочекатись швидкої медичної допомоги, яку хотіла викликати ОСОБА_6 та інші перехожі, відвіз малолітнього потерпілого ОСОБА_3 за місцем його проживання до АДРЕСА_2 і, знаючи, що його батьків вдома немає, залишив його в небезпечному для життя стані, в який сам його поставив внаслідок травмування автомобілем, маючи змогу надати допомогу малолітньому ОСОБА_3 та не вжив всіх необхідних заходів для надання цієї допомоги.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю і показав, що в його власності знаходиться автомобіль марки «Рено-Трафік», державний номер НОМЕР_1, яким він керує.
05 листопада 2013 року близько 15 години рухався на цьому автомобілі по вулиці Заставнянській м. Чернівців в напрямку вулиці Київської зі швидкістю близько 50 км/год., в зустрічному і попутному напрямку автомобілів не було, по узбіччям рухались пішоходи. Під'їжджаючи до будинку № 79 по вулиці Заставнянській м. Чернівців, побачив як з лівого узбіччя по напрямку його руху на відстані приблизно 10-15 метрів від його автомобіля на проїзну частину дороги вибіг хлопчик, яким виявився потерпілий ОСОБА_3. Він застосував екстрене гальмування та частково виїхав на смугу зустрічного руху, щоб його об'їхати. В цей час відстань від передньої частини його автомобіля до пішохода складала приблизно 2 метри. Після того як він відновив рух, потерпілий почав повертатись назад, він знову застосував гальмування, але зупинитись не встиг та допустив наїзд на нього передньою правою частиною свого автомобіля. Після наїзду він зупинив автомобіль, вийшов і підійшов до потерпілого, який перебував на узбіччі в шоковому стані. Після цього він його оглянув, перевірив, чи цілі кістки ніг, так як хлопчик скаржився на біль в нозі. Впевнившись в тому, що переломів немає, він посадив потерпілого в свій автомобіль і повіз його додому на АДРЕСА_2, так як той розмовляв по телефону зі своєю матір'ю, яка йому сказала, щоб він їхав додому. Перехожі там на місці намагались викликати швидку медичну допомогу, але він сказав, що цього не треба робити, так як сам відвезе потерпілого в травмпункт, однак не зробив цього, оскільки його мати сказала їхати додому. ОСОБА_3 сам вийшов з автомобіля і зайшов в будинок, він туди не заходив. Почекав приблизно 5 хвилин на вулиці, до нього ніхто не вийшов, тому подумав, що все гаразд і поїхав по справах. Визнає, що порушив вимоги пунктів 1.7, 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив наїзд на малолітнього потерпілого ОСОБА_3 Також визнає те, що не викликав швидку медичну допомогу і не відвіз потерпілого в травмпункт, а залишив його вдома, не переконавшись в тому, що там є його батьки. Щиро розкаюється в скоєному, просить його суворо не карати.
Заявлений законним представником потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн. визнав частково, згоден сплатити суму 1000 грн., враховуючи його матеріальний стан.
Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_2, його винуватість у порушенні правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило малолітньому потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, та залишенні без допомоги потерпілого, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок дій, через які він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, повністю підтверджується показами потерпілого, висновками судово-медичної експертизи, судової автотехнічної експертизи та іншими письмовими доказами, зібраними в ході досудового розслідування, дослідження яких суд визнав недоцільним, оскільки обставини скоєння злочину ніким не оспорюються.
Так, малолітній потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що 05 листопада 2013 року він був в школі і близько 15 години повертався додому на АДРЕСА_2, йшов по вулиці Заставнянській. Побачивши попереду собаку, хотів її обійти, для чого перейти на іншу сторону дороги. Впевнившись, що на дорозі транспорту не було, почав переходити дорогу швидкою ходою. Пройшовши до середини дороги, побачив, що в напрямку вулиці Київської рухається білий мікроавтобус. Він зупинився, після чого зробив декілька кроків назад, щоб пропустити цей автомобіль, однак в цей час автомобіль передньою частиною допустив наїзд на нього в праву частину тіла. Від удару його відкинуло і він впав на проїзну частину дороги, був в шоковому стані. Потім піднявся, пішов на протилежне узбіччя, де впав на траву і до нього одразу підійшли його однокласники, а потім підійшов водій, який допустив на нього наїзд, посадив його в автомобіль і повіз додому. Він зателефонував мамі, сказав, що його збив автомобіль і він знаходиться в цьому автомобілі. Мати запитала як він себе почуває, на що він відповів, що у нього болить нога, про це він сказав і водію, але той на його відповідь не відреагував та продовжив рух в бік його будинку. Приїхавши до його будинку, водій зупинився, однак з автомобіля не виходив. Він взяв свої речі, самостійно вийшов з автомобіля і пішов до будинку, а автомобіль в цей час вже поїхав. Вдома знаходився лише його молодший брат ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, батьків не було. Через деякий час приїхав батько, а потім мама і вони поїхали до лікарні, де лікар наклав йому гіпсову пов'язку, а наступного дня його поклали на лікування в дитячу лікарню на вулиці Буковинській м. Чернівців.
Законний представник потерпілого ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5 заявлений цивільний позов підтримали частково, просять стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь малолітнього ОСОБА_3 в відшкодування моральної (немайнової) шкоди суму 20000 грн. з підстав, які в ньому зазначені. Позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 4870 грн. 30 коп. просять залишити без розгляду.
Таким чином, всі зібрані по кримінальному провадженню докази повністю підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ст. 286 ч.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, та ст.135 ч.1 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок дій, через які він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, і суд вважає, що його дії за цими статтями кваліфіковані правильно, оскільки він 05 листопада 2013 року біля 15 години 10 хвилин, керуючи автомобілем марки «Рено-Трафік», державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги пунктів 1.7, 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив наїзд на малолітнього потерпілого ОСОБА_3, спричинивши йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Після цього відвіз потерпілого ОСОБА_3 додому, де залишив в безпорадному та небезпечному для життя стані, в який сам його поставив внаслідок травмування автомобілем, не вжив всіх необхідних заходів для надання потерпілому кваліфікованої медичної допомоги, не викликав швидку медичну допомогу, хоча був зобов'язаний це зробити і мав таку змогу.
Суд вважає, що заявлений законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_8 цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 4870 грн. 30 коп. належить залишити без розгляду, оскільки це волевиявлення позивача.
Заявлений цивільний позов в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 20000 грн. підлягає частковому задоволенню, з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого належить стягнути в відшкодування моральної шкоди суму 3000 грн. з врахуванням вимог розумності і справедливості та матеріального стану обвинуваченого, так як його злочинними діями були завдані тілесні ушкодження ОСОБА_3, що призвело до його фізичних та моральних страждань, з врахуванням його малолітнього віку психологічна травма є тривалою, по закону обвинувачений повинен відшкодувати всю спричинену його злочинними діями шкоду, з чим він погодився, частково визнавши цивільний позов.
При обранні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, що вони відносяться згідно ст.12 КК України до злочинів невеликої тяжкості; наслідки, які наступили, що не є тяжкими; що він фактично повністю визнав свою винуватість в пред'явленому йому обвинуваченні, своїми показами сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся в скоєному, частково відшкодував потерпілому спричинену його діями матеріальну шкоду, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання; обставини скоєння злочинів та його поведінку після цього, а також особу винного, що він раніше несудимий, не притягався до відповідальності, дані злочини вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, його вік, відношення до суспільно корисної праці, і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, покарання належить призначити у вигляді обмеження волі.
При цьому суд вважає не призначати ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами з врахуванням нетяжких наслідків вчиненого ним порушення Правил дорожнього руху України, а також враховуючи те, що свій автомобіль він використовує як основне джерело матеріальних доходів для утримання сім'ї.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367-371, 373-374 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст.286 ч.1, 135 ч.1 КК України та призначити йому покарання:
- за ст.286 ч.1 КК України два роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами;
- за ст.135 ч.1 КК України один рік обмеження волі.
На підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначити два роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом півторарічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування моральної (немайнової) шкоди суму 3000 (три тисячі) гривень.
Цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди суми 4870 гривень 30 копійок залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічних експертиз в сумі 1026 гривень 90 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» витрати за лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 3930 гривень 55 копійок.
Речові докази по справі: автомобіль марки «Рено-Трафік», державний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання на спеціальний майданчик ДП МВС України «Інформ-Ресурс» згідно постанови слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_9 від 06 листопада 2013 року, повернути безоплатно власнику ОСОБА_2.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК
