ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/2145/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Головного управління міндоходів у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Головного управління міндоходів у Чернівецькій області (далі-позивач) звернулась з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" (далі-відповідач) про стягнення податкової заборгованості зі сплати земельного податку у сумі 6366,61 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" зареєстроване, як юридична особа 20.04.1994 року (а.с.5-6), з 5 квітня 1995 року перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області(а.с. 7).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість по земельному податку на суму 6366,61 грн.
Дана сума боргу виникла на підставі поданої відповідачем декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9006715658 від 20.02.2012 року, №9035796741 від 18.06.2013 року(а.с. 8-9).
26 грудня 2012 року позивачем складено акт перевірки №1356/15/05510817 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб(а.с. 10).
26 грудня 2012 року відповідач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0005091500 від 26 грудня 2012 року(а.с. 11).
26 грудня 2012 року відповідач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0005101500 від 26 грудня 2012 року(а.с. 11 на звороті).
06 серпня 2013 року позивачем складено акт перевірки №94/24-10-15/05510817 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету(а.с. 12).
06 серпня 2013 року відповідач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0002481500 від 06 серпня 2013 року(а.с. 13).
06 серпня 2013 року позивачем складено акт перевірки №94/24-10-15/05510817 про результати камеральної перевірки податкової звітності(а.с. 14-15).
07 серпня 2013 року відповідач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002511500 від 07 серпня 2013 року(а.с. 15 на звороті).
22 жовтня 2004 року відповідач отримав корінець першої податкової вимоги форми "Ю1" №1/228 від 22 жовтня 2004 року, 23 листопада 2004 року відповідач отримав корінець другої податкової вимоги форми "Ю2" №2/246 від 23 листопада 2004 року(а.с. 17-18).
Заборгованість відповідача також підтверджується розрахунком податкової заборгованості(а.с.20).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори, як плата за землю.
Пунктами 287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пункт 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За таких обставин, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, оскільки відповідачем не сплачено земельний податок, визначений ним самостійно у податковій декларації, у строки передбачені п.57.1 ст.57 ПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Згідно ч.1 ст.256 КАС України негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" (ідентифікаційний код 05510817) в дохід відповідного бюджету кошти за податковим боргом в сумі 6366,61 грн. з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод", обслуговуючих даного платника.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
4. Копію постанови направити сторонам.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Боднарюк
