АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/11213/13 Справа № 185/51428/13 Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко В.М. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія 34
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.
при секретарі - Сінченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Павлоградзернопродукт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Павлоградзернопродукт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 17 липня 2011 року об 11.10 год. в с. Олійники Сахновщинського району Харківської області водій ОСОБА_3 не прийняв всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху причепа ГКБ-8527 державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого сталося зіткнення причепа з автомобілем Форд транзит державний номер НОМЕР_1, що належить йому та який стояв і отримав механічні пошкодження. ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2011 року накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Відповідно до звіту № 138/2011 року Товарної біржі «Радар» від 29 липня 2011 року матеріальний збиток, завданий йому як власникові автомобіля Форд транзит, державний номер НОМЕР_1, в результаті пошкодження при ДТП становить 45873,71 грн., витрати на проведення зазначеного дослідження спеціаліста-автотоварознавця склали 800 грн. Крім того, неправомірними діями відповідача йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що він не міг тривалий час користуватися автомобілем, були порушені його нормальні життєві зв»язки, яку він оцінює в 15 000 грн. Тому просив стягнути на його користь солідарно з ТОВ «Павлоградзернопродукт» та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 45873 грн. 71 коп. у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 15000 грн. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, витрати з визначення вартості матеріального збитку завданого автомобілю у сумі 800 грн., а всього стягнути грошові кошти у сумі 61 673 грн. 71 коп. та судові витрати по справі.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2013 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 є власником автомобіля FORD Transit реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.6).
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2011 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. У постанові зазначено, що 17 липня 2011 року об 11.10 год. в с. Олійники Сахновщинського району водій ОСОБА_3 не прийняв всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху причепа ГКБ-8527 державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого сталося зіткнення причепа з автомобілем Форд транзит державний номер НОМЕР_1, що стояв. Транспортний засіб Форд транзит державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження (а.с.8).
Згідно звіту № 138/2011 року Товарної біржі «Радар» від 29 липня 2011 року матеріальний збиток, завданий позивачу як власникові автомобіля Форд транзит, державний номер НОМЕР_1, в результаті пошкодження при ДТП становить 45 873,71 грн. (а.с.9, 74-86).
Судом встановлено, що на час скоєння ДТП водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Павлоградзернопродукт».
З матеріалів справи вбачається, цивільно-правова відповідальність ТОВ «Павлоградзернопродукт», як власника причепа ГКБ-8527 державний номер НОМЕР_2 на час скоєння ДТП була застрахована, що підтверджується полісом №ВЕ/5438862 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) був встановлений 50 000 грн. (а.с. 28, 29).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування із дотриманням вимог до такої зави, що вказані в цій статті та надає всі відповідні документи.
ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в своєму листі від 17 вересня 2013 року повідомила, що ОСОБА_2 взагалі не звертався до страхової компанії з приводу виплати страхового відшкодування, що унеможливлює прийняття об»єктивного рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у його здійсненні (а.с.46, 47).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування із дотриманням вимог до такої зави, що вказані в цій статті та надає всі відповідні документи.
В п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року роз»яснено, що при пред»явленні позовних вимог про відшкодування шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред»явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Враховуючи положення ст.1194 ЦК України питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого ст.33 вищевказаного Закону обов»язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» із заявою про страхове відшкодування у відповідності до полісу №ВЕ/5438862 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не зверталися, у зв»язку з чим страховик не мав можливості прийняти вмотивоване рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Крім того, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» до участі у справі в якості співвідповідача залучено не було.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно відмовив ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог, оскільки позивач передчасно звернувся з до суду зі вказаними позовними вимогами та його право на отримання страхового відшкодування у відповідності до полісу №ВЕ/5438862 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час розгляду справи не було порушено.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що про те, що відповідальність відповідача була застрахована позивач дізнався після залучення страхової компанії до участі в справі в якості третьої особи, колегія суддів вважає безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки висновків рішення суду, незгоди з рішенням суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів
Судді
