Справа № 1527/2-6153/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2012 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Мунтян О. О.
при секретарі Скоріній М. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
«про стягнення боргу за договорами позики та моральної шкоди», суд -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до Суворовського районного суду м. Одеси із вищеназваним позовом до відповідача про стягнення суми боргу та моральної шкоди.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виділено у самостійні провадження (а.с. 24).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2011 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду (а.с. 26).
На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_1 зазначає, що 05 січня 2009 року вона передала, а відповідачка по справі ОСОБА_2 прийняла та зобов’язалась повернути в строк до 20 липня 2009 року суму грошових коштів у розмірі еквівалентному 20 000 доларів США. 13 квітня 2009 року, як вказала позивачка нею на користь ОСОБА_2 передано у борг суму у розмірі еквівалентному 10000 доларів США. На підтвердження зазначених зобов’язань, як вказує позивачка, відповідачкою по справі ОСОБА_2 видано Розписки від 05.01.2009 року та 13.04.2009 року про отримання коштів. Оскільки у зазначений строк свої зобов’язання за вищеназваною угодою відповідачка по справі виконувати відмовилась, позивачка змушена звернутись до суду із зазначеним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 213000 грн. 00 коп., суму завданої моральної шкоди у розмірі 50000 гривень 00 коп. та судові витрати на користь держави.
Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилась, про день, місце та час розгляду справи сповіщена належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомлення в матеріалах справи (а.с. 36).
Відповідно до положень ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомленні ним причини неявки визнанні неповажними суд може ухвалити заочне Рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача, про що свідчить письмова заява, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 509 ЦК України, передбачає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує в двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно до вимог ст. 525 та ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом та зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до вимог ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Згідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначенні родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Так, судом було встановлено, що 05 січня 2009 року позивачкою ОСОБА_1 на користь відповідачки по справі ОСОБА_2 передано у борг суму грошових коштів у іноземній валюті –доларах США у розмірі 20000 (а.с. 8-9).
13 квітня 2009 року позивачкою ОСОБА_1 на користь відповідачки по справі ОСОБА_2 передано у борг суму грошових коштів у іноземній валюті –доларах США у розмірі 10000 , про що відповідачкою видано відповідну Розписку, що в свою чергу відповідає вимогам ч. 2 ст. 1047 ЦК України (а.с. 12).
Відповідно до боргової Розписки від 05 січня 2009 року сторони домовились про строк виконання зобов’язання до 20 липня 2009 року, зобов’язання від 13 квітня 2009 року строком виконання до 13 квітня 2010 року.
Також, судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_2 зобов’язання по поверненню наданих позивачкою ОСОБА_1 коштів у встановлений у Розписках строк, не виконано, чим порушено вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині щодо стягнення з відповідачки по справі ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 30000 доларів США, що станом на 01 січня 2009 року та 13 квітня 2009 року за курсом НБУ складає суму у розмірі 231000 грн. 00щ коп., в межах заявлених позовних вимог.
Одночасно, виходячи з положень ст. 23 ЦК України суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог у частині стягнення суми моральної шкоди.
Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею та документально підтвердженні судові витрати.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 202, 204, 208, 509, 524 -526, 530, 546, 625, ст.ст. 1046-1049 ЦК України ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики та моральної шкоди –задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_4 суму грошових коштів за договором позики у розмірі 231 000 гривень 00 копійок (двісті тридцять одна тисяча гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі у розмірі 2 310 гривні 00 копійок (дві тисячі триста десять гривень 00 коп.).
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.
Позивачем Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Заочне рішення може бути переглянуте судом який його ухвалив, відповідно до положень ст.ст. 227 - 232 ЦПК України, за письмовою заявою відповідача, поданої ним протягом 10-ти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Суддя:
