ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3294/14
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
представника позивача - Глущенка А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні про скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (далі - позивач, УПФУ) звернулося із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні (далі - відповідач, ВДВС), в якому просить визнати дії державного виконавця протиправними та скасувати постанову від 21.05.2014 р. про накладення штрафу у розмірі 680 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 04.11.2013 р. постановою про відкриття виконавчого провадження позивачу надано семиденний строк для добровільного виконання виконавчого листа від 28.10.2013 р. у справі № 2а-7012 та зобов'язано УПФУ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 10.04.2011 р. по 30.06.2011 р. За невиконання рішення у визначені строки, 21.05.2014 р. державним виконавцем Савицьким Д.В. винесено постанову про накладення на УПФУ штрафу у розмірі 680 грн. Не погоджуючись із накладенням штрафу, позивач зазначає, що виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету. Надбавки до пенсії за минулі роки на підставі судових рішень не передбачені в Державному бюджеті України на поточний рік, а тому відсутня вина позивача у невиплаті зазначеної допомоги, а відтак - підстави для накладення штрафу. Крім того, виконавче провадження відкрито 04.11.2013 р., а до відповідальності за невиконання у вигляді штрафу УПФУ притягнуто у травні 2014, тобто більш, ніж через шість місяців після вчинення правопорушення. Посилаючись на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач стверджує, що відповідачем пропущено строки притягнення до відповідальності за невиконання рішення, оскільки вказаним Кодексом передбачено строк притягнення - два місяці з дня виявлення правопорушення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити із зазначених підстав.
Будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи відповідач до суду не прибув, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надсилав. Матеріали справи містять докази отримання відповідачем судових документів особисто 15.08.2014 р.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
На виконанні у ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні знаходиться виконавче провадження № 40530646 щодо примусового виконання виконавчого листа від 28.10.2013 р. № 2а-7012, виданого Комсомольським районним судом м.Херсона, про зобов'язання УПФУ у Комсомольському районі м.Херсона здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 10.04.2011 р. по 30.06.2011 р.
04.11.2013 р. на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 та ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано семиденний строк на добровільне виконання рішення. Вказана постанова направлена позивачу.
17.12.2013 р. за № 36551/09 позивачем відповідачу надіслано лист, зі змісту якого слідує, що УПФУ виконано рішення суду в частині нарахування ОСОБА_2 надбавки до пенсії. Також УПФУ зазначило, що виконання рішення суду в частині виплати заборгованості є неможливим, оскільки виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету України, яким не передбачено такі виплати на поточний рік.
У позовній заяві позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, якою затверджено порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Також УПФУ зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 р. № 5515-VI не передбачені видатки на виплату соціальних гарантій у розмірах, встановлених рішенням суду.
У зв'язку з невиконанням рішення суду в частині виплати надбавки до пенсії у ході примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем 21.05.2014 р. винесено постанову про накладення на УПФУ у місті Херсоні штрафу у розмірі 680 грн.
Суд вважає такі дії державного виконавця правомірними, виходячи з наступного.
Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-ХІV із змінами та доповненнями (далі - Закон № 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.
Відповідно до ст.11 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом
Положеннями ч.2 ст.75 Закону № 606-ХІV передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Статтею 89 Закону № 606-ХІV визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Зі змісту вищезазначених норм слідує, що у разі невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, останній зобов'язаний прийняти рішення про накладення на боржника штрафу у розмірі, передбаченому статтею 89 Закону № 606-ХІV.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що поважною причиною невиконання рішення суду в частині здійснення виплати ОСОБА_2 пенсії за період з 10.04.2011 р. по 30.06.2011 р. є відсутність бюджетного фінансування, оскільки вказані обставини не є підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Таким чином, приймаючи спірну постанову, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Суд зазначає, що Законом № 606-ХІV не встановлено строків накладення штрафів за невиконання рішення, а тому твердження позивача про порушення відповідачем строків притягнення УПФУ до відповідальності у вигляді штрафу є безпідставними.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слід відмітити, що Європейський Суд у справах "Кечко проти України", "Ромашов проти України", "Шевченко проти України" зауважує, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Оскільки позивачем не виконано вимоги ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили без поважних причин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій державного виконавця та скасування спірної постанови.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги УПФУ у місті Херсоні необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні про скасування постанови про накладення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 серпня 2014 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 11.5
