АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/10267/13 Справа № 419/9627/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Дубіжанська Т.О. Доповідач - Болтунова Л.М. Категорія 52
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.
при секретарі - Філіпповій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційної скарзі Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дніпрогаз» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2013 року позов задоволено частково, позивачу відмовлено у поновленні пропущеного строку оскарження наказу № 314 від 07.07.2012 року; визнано незаконним наказ відповідача № 383-к від 26.11.2012 року про звільнення ОСОБА_2 за п. 3 ст. 40 КЗпП України; позивач поновлений на роботі на посаду слюсаря з експлуатації та ремонту газового устаткування сервісного центру повірки та ремонту побутових газових лічильників управління обліку газу ПАТ «Дніпрогаз»; стягнено з ПАТ «Дніпрогаз» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 18 493 грн. 65 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. Вирішено питання щодо судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням цього ж суду від 07 серпня 2013 року було допущено негайне виконання вказаного рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 (а.с.149, 150)
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування матеріального закону, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, ставить питання про його зміну, відмовивши у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. (а.с.157)
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ухвалене судове рішення відповідає вказаним вимогам закону.
Судом правильно встановлені фактичні обставини по справі.
Як вбачається з матеріалів справи , наказом № 440-к від 10.09.2003 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу до ПАТ «Дніпрогаз» на посаду слюсаря по експлуатації та ремонту газового обладнання третього розряду. (а.с.6)
Згідно наказів № 294 від 27.09.2011 року та № 314 від 07.07.2012 року позивачу були оголошені догани відповідно за порушення своїх виробничих інструкцій та кількаразові скарги абонентів та за недобросовісне виконання своїх обов'язків, спричинивши за собою невиконання плану робіт з зняття ПГЛ за червень місяць поточного року (а.с.11,12).
26 листопада 2012 року за наказом № 383-к ОСОБА_2 був звільнений з посади слюсаря по експлуатації та ремонту газового обладнання третього розряду ПАТ«Дніпрогаз» на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання ним без поважних причин обов*язків, які покладені на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Оскаржуючи наказ № 314 від 07.07.2012 року про оголошення йому догани, позивач просив поновити йому строк на звернення до суду з таким позовом вважаючи, що він був пропущений з поважних причин, оскільки про даний наказ він дізнався лише 05.10.2012 року, з 17.10.2012 року він захворів та знаходився на лікарняному, а після виходу на роботу, його одразу звільнили із займаної посади.
ПАТ «Дніпрогаз» не визнав цей факт та зазначив, що ОСОБА_2 отримав даний наказ у день його винесення.
За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Ухвалюючи рішення в цій частині та відмовляючи в задоволенні вимог позивача, суд першої інстанції обґрунтовано посилався на положення ст.233 ч.1 КЗпП України, оскільки ОСОБА_2 пропустив строк звернення з таким позовом до суду без поважних причин, не надавши належних доказів на його підтвердження.
Розглядаючи спір по суті, колегія суддів вважає, що районний суд також прийшов до правильного висновку визнавши незаконним наказ відповідача № 383-к від 26.11.2012 року про звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України, поновивши його на роботі на посаду слюсаря по експлуатації та ремонту газового обладнання третього розряду ПАТ «Дніпрогаз» та стягнувши з останнього середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18 493,65 грн., а також моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Звільняючи з посади позивача, відповідач в наказі від 26 листопада 2012 року, як на підстави цього, послався на застосування до ОСОБА_2 заходів дисциплінарного стягнення, а саме: догани від 27 вересня 20011 року та 07 липня 2012 року; крім того зазначив, що 01 жовтня 2012 року ним були допущені порушення п.2.1. своєї робочої інструкції та вимоги ст.139 КЗпП України.
Згідно витягу з протоколу № 29 первинної профспілкової організації ПАТ «Дніпрогаз» від 26 листопада 2012 року була дана згода на звільнення позивача з займаної посади.
Аналізуючи встановлені обставини, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани, за наказом від 27 вересня 2011 року, вважається знятим з позивача, так як з моменту його застосування пройшло більше року.
Колегія суддів вважає, що посилання ПАТ «Дніпрогаз» на порушення позивачем трудової дисципліни, а саме: на п.2.1. своєї робочої інструкції, що виразилося в анулюванні акту по виявленому факту порушення заводської пломби у абонента ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовано не були прийняті до уваги судом першої інстанції, який і в цій частині повно дослідив фактичні обставини та докази, зробивши належну оцінку про відсутність в діях ОСОБА_2 порушення трудової дисципліни.
Таким чином, наявність лише одного дисциплінарного стягнення у вигляді догани за наказом № 314 від 07.07.2012 року не можна вважати систематичним невиконанням позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Вирішуючи питання стосовно стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 18 493,65 грн., судова колегія вважає, що суд першої інстанції розглянув його в межах заявлених позивачем вимог згідно ст.11 ЦПК України, не допустивши при цьому порушень норм процесуального та матеріального права.
Щодо стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача в сумі 1000 грн., то і в цій частині колегія суддів погоджується з рішенням районного суду, вважає його законним і обґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, судом першої інстанції були виконані всі вимоги процесуального закону, всебічно перевірено обставини, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними.
Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для скасування вказаного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» - відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді:
