печерський районний суд міста києва
Справа № 757/599/14-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.06.2014 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Карабаня В.М.,при секретарях Майоренко Я.М., Остапенко Ю.О.за участю прокурорів захисника Коцюбко І.В., ОСОБА_5, ОСОБА_6,розглянувши у відкритому судовому засіданні проведеному з використанням відео конференцзв'язку з Качанівською виправною колонією № 54 в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, українки, тимчасово не працюючої, не заміжньої, маючої доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.04.2013 року за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вироком Ірпінського міського суду Київської області від 05.06.2013 року за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.08.2013 року за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2013 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 3 місяці, зміненого ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.02.2014 року у виді позбавлення волі строком на 2 роки; вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.03.2014 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст.70, ст. 71 КК України у виді по позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
27.08.2013 року, приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_7, зайшла до приміщення магазину «Roshen» розташованого по вул. Хрещатик, 29/1 в м. Києві. Знаходячись у торговій залі із сувенірами вказаного магазину, упевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно з торгового прилавку викрала чуже майно, яке належить ДП «Ізюмінка», а саме: чотири пляшки для води артикул 4820046869616 вартістю 74 грн., один нессер артикул 4820046869593 вартістю 54 грн., два набори фломастерів в упаковках, артикул 4820046869609, вартістю 110 грн., одну сумку, артикул 4820046869586 вартістю 58 грн., а всього на загальну суму 296 грн. та поклала їх до своєї сумки. Після чого з викраденим майном направилася до виходу з магазину. Однак, довести до кінця свій злочинний умисел ОСОБА_7 не змогла з причин, що не залежали від її волі, так як при виході з магазину була затримана охороною вказаного магазину.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, підтвердила викладені обставини справи та свої показання надані під час досудового слідства, зазначивши, що давала їх добровільно, без примусу з боку працівників міліції, зазначену у обвинувальному акті кількість і вартість товару не заперечувала.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачена показала, що 27.08.2013 року, приблизно о 18 год. 00 хв. вона зайшла до магазину «Roshen», який розташований по вул. Хрещатик, 29/1 в м. Києві. У торговій залі вказаного магазину, вона викрала чотири пляшки для води, нессер, два набори фломастерів, одну сумку та поклала їх до своєї сумки. Після чого з викраденим майном пішла до виходу, проте при виході з магазину була затримана охороною вказаного магазину.
Щиро розкаялася у вчиненому та просила суд не карати її суворо.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_7 не оспорювала фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням доказів, що характеризують її особу.
Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 в інкримінованому їй злочині доведена повністю і суд кваліфікує її умисні дії за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, яке не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, є її щире каяття у вчиненому.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, є рецидив злочину.
При обранні міри покарання обвинуваченій суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості, при цьому, суд звертає увагу на наслідки, які не є тяжкими та мотиви вчинення злочину, що значно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину;
- особу обвинуваченої ОСОБА_7, яка має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судима.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначеним вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.03.2014 року, остаточно призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Речові докази: - чотири пляшки для води артикул 4820046869616, нессер, артикул 4820046869593, два набори фломастерів в упаковках, артикул 4820046869609, сумку, артикул 4820046869586, які передана на зберіганні законному представнику ДП «Ізюмінка» ОСОБА_8 - залишити останньому, як власнику;
- сумку чорного кольору, що передана на зберігання в камеру схову Печерського РУГУ МВС України в м. Києві - знищити;
- DWD-RW диск з відеозаписом з камери спорстереження, що міститься в матеріалах провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни та утримувати її під вартою. Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_7 слід обраховувати з 21 листопада 2013 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особа яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію судового рішення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченій.
Суддя В. Карабань
