• Нашими кліентами вже стали:
    Ми вже не перший рік надаємо юридичні послуги резидентам та нерезидентам України, і за цей час нашими кліентами стали відомі українські та зарубіжні фірми и корпорації, що підтверджує наш професіоналізм.

Про затвердження Правил охорони праці на об’єктах з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив, Міністерство надзвичайних ситуацій УкраїниМІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

  1. 12.12.2012  № 1414
  2. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 січня 2013 р. за № 59/22591

    Про затвердження Правил охорони праці на об’єктах з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив

    Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України( 402/2011 ), затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402, НАКАЗУЮ:

    1. Затвердити Правила охорони праці на об’єктах з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив, що додаються.

    2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

    2.1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

    2.2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці( v0074811-12 ).

    3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

    4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

    Заступник Міністра — керівник апарату

    В. Сиротін

    ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МНС України 12.12.2012  № 1414

    Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 січня 2013 р. за № 59/22591

    ПРАВИЛА охорони праці на об’єктах з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив

    I. Загальні положення

    1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив.

    1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виконання робіт на об’єктах з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив.

    1.3. Ці Правила є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками під час виробництва синтетичного аміаку, нітратної кислоти, карбаміду, аміачної, вапняково-аміачної, калієвої, натрієвої, кальцієвої селітри, амоній сульфату, амоній хлориду та натрій нітриту.

    1.4. У цих Правилах термін вживається в такому значенні:

    об'єкт з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив — суб’єкт господарювання, який має виробничі потужності (технологічне обладнання, будівлі та споруди, технічні засоби), необхідні для виробництва цих продуктів.

    Інші терміни, які використовуються в цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про охорону праці"( 2694-12 ), "Основи законодавства України про охорону здоров’я"( 2801-12 ), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"( 4004-12 ), "Про об’єкти підвищеної небезпеки"( 2245-14 ), "Про пестициди і агрохімікати"( 86/95-ВР ), " ( 687-14 )Про архітектурну діяльність"( 687-14 ) і ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять", затвердженому наказом Держстандарту України від 26 березня 1999 року № 164, ДСТУ OHSAS 18001:2010 "Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги", затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 27 грудня 2010 року № 564.

    1.5. У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

    ГДК — граничнодопустима концентрація;

    ГОСТ — міждержавний стандарт;

    ДБН — державні будівельні норми України;

    ДСанПіН — державні санітарні правила і норми;

    ДСН — державні санітарні норми;

    ДСТУ — національний (державний) стандарт України;

    НАПБ — нормативний акт з пожежної безпеки;

    НД — нормативний документ;

    НПАОП — нормативно-правовий акт з охорони праці;

    ПЛАС — план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

    ССБП — система стандартів безпеки праці;

    ССБТ — система стандартов безопасности труда.

    1.6. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, повинен організувати проведення його ідентифікації відповідно до Порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки( 956-2002-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956 (далі — Порядок ідентифікації).

    1.7. Суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив, у власності або користуванні якого є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, повинен організувати розроблення і складання декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки відповідно до Порядку ідентифікації( 956-2002-п ).

    1.8. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки( 1107-2011-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

    1.9. Роботодавець повинен забезпечувати своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці( 442-92-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

    1.10. Роботодавець повинен забезпечити проведення робіт з гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів (хімічних речовин) відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів ( 420-95-п ), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

    1.11. Роботодавець, діяльність якого пов’язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, застосуванням та торгівлею агрохімікатами, повинен провести державну реєстрацію агрохімікатів і одержати реєстраційні посвідчення мінеральних добрив відповідно до Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні( 295-96-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1996 року № 295.

    1.12. Роботодавець повинен розробити і затвердити ПЛАС відповідно до статті 11 Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки"( 2245-14 ).

    Не дозволяється виконувати роботи працівникам, які не ознайомлені з ПЛАС.

    1.13. Роботодавець повинен організовувати проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ( 1232-2011-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

    1.14. Роботодавець повинен за власні кошти організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба в професійному доборі, та осіб, віком до 21 року, у терміни, встановлені відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій ( z0846-07 ), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

    Працівники, які не пройшли медичного огляду у встановленому порядку, а також працівники, які мають медичні протипоказання, не повинні допускатися до виконання трудових обов'язків.

    1.15. Роботодавець повинен за власні кошти забезпечити працівників засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1)( z1362-04 ), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961 (НПАОП 24.0-3.01-04), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв. Частина 2( z0264-08 ), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955 (НПАОП 24.0-3.03-07), відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту( z0446-08 ), затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

    Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту( 761-2008-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

    Засоби колективного захисту повинні відповідати ДСТУ 7238:2011 "ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37 ( v0037831-11 ).

    1.16. Роботодавець повинен безоплатно забезпечувати працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, а на роботах із шкідливими умовами праці — молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами, відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин ( z0521-12 ), затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834.

    1.17. Роботодавець повинен забезпечувати працівників питною водою шляхом встановлення водопровідних колонок з фонтанчиками для подавання води із централізованої системи питного водопостачання, сатураторних установок для газованої води, кулерів та інших пристроїв.

    Якість питної води повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"( z0452-10 ), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

    1.18. Роботодавець повинен забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд( z0424-98 ), затвердженого спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та проведення обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд відповідно до Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд( z0423-98 ), затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

    1.19. Роботодавець повинен забезпечувати стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні( z1410-04 ), затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі — Правила пожежної безпеки).

    Виробничі приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки( z1410-04 ) і Типових норм належності вогнегасників( z0554-04 ), затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

    1.20. Роботодавець повинен забезпечувати стан техногенної безпеки відповідно до вимог Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях( z1006-07 ), затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 серпня 2007 року № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за № 1006/14273 (далі — Правила техногенної безпеки).

    Обладнання об'єктів системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення( z0785-06 ), затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 травня 2006 року № 288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 липня 2006 року за № 785/12659.

    1.21. Роботодавець може використовувати в складі виробничого обладнання радіоізотопні прилади за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання( z0978-02 ), затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України ( z0552-05 ), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

    1.22. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці повинен створити службу охорони праці та затвердити Положення про службу охорони праці, відповідно до Типового положення про службу охорони праці( z1526-04 ), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

    1.23. Роботодавець повинен організувати розроблення і перегляд інструкцій з охорони праці, що діють на об’єкті, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці( z0226-98 ), затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

    1.24. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердити нормативні акти з охорони праці відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві( z0020-94 ), затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

    1.25. Роботодавець повинен забезпечувати розроблення заходів, спрямованих на поліпшення умов праці робітників, на підставі оцінки:

    санітарно-гігієнічних умов праці, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 вересня 1988 року № 3388 (далі — ГОСТ 12.1.005-88), ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 березня 1976 року № 579 (далі — ГОСТ 12.1.007-76), Державних санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень( va042282-99 ), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі — ДСН 3.3.6.042-99);

    відповідності експлуатації обладнання нормам, встановленим Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку( va037282-99 ), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі — ДСН 3.3.6.037-99), Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації( va039282-99 ), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі — ДСН 3.3.6.039-99), ДСТУ ЕN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних до дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь (EN 563:1994, IDT)", якому надано чинності в Україні наказом Держстандарту України від 14 вересня 2001 року № 454 (далі — ДСТУ ЕN 563-2001);

    відповідності обладнання та технологічних процесів вимогам ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37( v0037831-11 ) (далі — ДСТУ 7234:2011), і ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25 квітня 1975 року № 1064 (далі — ГОСТ 12.3.002-75).

    1.26. Не допускається залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок( z0051-94 ), затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

    Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками( z0194-93 ), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

    1.27. Не допускається залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх( z0176-94 ), затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

    Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми( z0183-96 ), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

    II. Вимоги до організації навчання. Допуск працівників до роботи

    2.1. Роботодавець повинен організувати проведення навчання працівників і щорічну перевірку їх знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці( z0231-05 ), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

    2.2. Роботодавець повинен організувати навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки працівників відповідно до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України ( z1148-03 ), затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

    Навчання повинні проходити працівники, які займають посади, включені до Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України ( z1148-03 ), затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468 та № 1148/8469.

    Перелік посад, при призначенні на які працівники повинні проходити спеціальне навчання з питань пожежної безпеки, повинен затвердити керівник підприємства наказом.

    2.3. Роботодавець повинен організувати навчання працівників з питань цивільного захисту відповідно до вимог Правил техногенної безпеки( z1006-07 ).

    2.4. Роботодавець повинен розробити і затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких працівникам необхідно проходити спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою( z0232-05 ), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).

    2.5. Роботодавець повинен організувати розроблення та затвердити перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору і спеціального навчання та щорічної перевірки знань з питань охорони праці, відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі( z0018-95 ), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554.

    2.6. Для обслуговування робочих електроустановок, виконання ремонтних, монтажних або налагоджувальних робіт та випробування необхідно залучати працівників відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів( z0093-98 ), затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі — НПАОП 40.1-1.21-98).

    III. Вимоги з охорони праці до організації робочих місць

    3.1. Робочі місця працівників повинні відповідати ДСТУ 7234:2011, ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1102, ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1100, та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22 грудня 2008 року № 495 ( v0495609-08 ) (далі — ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009).

    3.2. Робочі місця необхідно розташовувати поза зоною переміщення механізмів, готового продукту, руху вантажів відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників ( z0226-12 ), затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі — Загальні вимоги).

    3.3. Робочі місця та проходи працівники повинні утримувати в чистоті і порядку. Загромадження робочої зони та проходів забороняється.

    3.4. Робочі місця з обслуговування устаткування, які знаходяться на висоті 1,3 м і вище від підлоги, необхідно обладнувати на стаціонарних площадках із застосуванням огороджень та сходів (драбин).

    Вибір засобів доступу до робочих місць відповідно до Загальних вимог( z0226-12 ) необхідно здійснювати з урахуванням частоти проведення робіт, їх тривалості і висоти розміщення робочих місць.

    Огородження, встановлені в небезпечних зонах, і проходи до них повинні відповідати ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30 жовтня 1981 року № 4772 (далі — ГОСТ 12.2.062-81).

    3.5. На робочих місцях повинні знаходитись інструкції з ведення технологічних процесів та обслуговування обладнання в обсязі посадових обов’язків, інструкції з питань охорони праці за професіями та видами робіт, інструкції з пожежної безпеки та витяги з ПЛАС.

    3.6. Переміщення працівників у приміщеннях (цехах) дозволяється тільки передбаченими для цього проходами, перехідними містками, драбинами і майданчиками. Перелазити через конвеєри, трубопроводи та інші пристрої забороняється.

    3.7. Пульти керування обладнанням необхідно розміщувати на висоті 1,0-1,6 м над рівнем підлоги робочого місця під час виконання робіт стоячи та на висоті 0,6-1,2 м під час виконання робіт сидячи.

    Конструкція пульта керування повинна виключати можливість випадкового вмикання або вимикання устаткування. Кнопки аварійного вимикання повинні виступати над панеллю.

    3.8. Робочі місця працівників, які керують виробничим обладнанням, повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 30 жовтня 1981 року № 4772 (далі — ГОСТ 12.2.064-81).

    3.9. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим ДСН 3.3.6.037-99( va037282-99 ).

    Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шумових характеристик машин та механізмів повинні відповідати ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 06 червня 1983 року № 2473.

    Вимір показників рівня шуму необхідно здійснювати відповідно до ГОСТ 12.1.050-86 "ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 28 березня 1986 року № 790, та ДСТУ 2867-94 "Шум. Методи оцінювання виробничого шумонавантаження. Загальні вимоги", затвердженого наказом Держстандарту України від 08 грудня 1994 року № 310.

    У разі використання обладнання з підвищеним рівнем шуму необхідно застосовувати засоби колективного та індивідуального захисту органів слуху.

    Працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до ГОСТ 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний", затвердженого постановою Державного комітету зі стандартів СРСР від 29 жовтня 1987 року № 4082.

    3.10. Рівень вібрації на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим ДСН 3.3.6.039-99( va039282-99 ).

    Працівники, що виконують роботу в умовах впливу локальної вібрації, повинні бути додатково забезпечені засобами захисту рук відповідно до ГОСТ 12.4.002-97 "ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний", затвердженого протоколом Міждержавної Ради зі стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту СРСР від 25 квітня 1997 року № 11, а для захисту від впливу загальної виробничої вібрації — спеціальним взуттям відповідно до ГОСТ 12.4.024-76 "ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1976 року № 207.

    3.11. Виробничі цехи необхідно обладнувати робочим, аварійним та евакуаційним освітленням.

    Приміщення, в яких обладнано постійні робочі місця працівників, повинні мати природне і штучне освітлення (загальне, місцеве або комбіноване) відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168 ( v0168667-06 ).

    Аварійне освітлення повинне забезпечувати на робочих місцях у виробничих приміщеннях освітленість не менше 2 лк.

    Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.

    3.12. Пристрої для освітлення повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности", затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1975 року № 2368.

    Світильники повинні бути обладнані захисною арматурою та захищені від проникнення в них пилу.

    Освітлювальну арматуру і лампи всіх видів освітлення необхідно очищати 2-4 рази на місяць залежно від вмісту пилу в повітрі робочої зони виробничого приміщення.

    Вимірювання освітленості приміщення необхідно проводити відповідно до ДСТУ Б В.2.2-6-97 "Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості", затвердженого наказом Держкоммістобудування України від 15 вересня 1997 року № 157.

    Контроль освітленості необхідно проводити не рідше 1 разу на рік.

    3.13. Працівників необхідно сповіщати про запуск устаткування після вимушеного зупинення одночасно світловими і звуковими або словесними сигналами.

    3.14. Роботодавець повинен забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту відповідно до ДСТУ 7239:2011 "Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37 ( v0037831-11 ), ГОСТ 27652-88 "Костюмы мужские для защиты от кислот. Технические условия", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 28 березня 1988 року № 768, ГОСТ 27654-88 "Костюмы женские для защиты от кислот. Технические условия", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 28 березня 1988 року № 771, ДСТУ 3962-2000 (ГОСТ 12.4.137-2001) "Взуття спеціальне з верхом із шкіри для захисту вiд нафти, нафтопродуктiв, кислот, лугiв, нетоксичного та вибухонебезпечного пилу. Технічні умови", затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 квітня 2000 року № 278, ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 "ССБП. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 10 листопада 2006 року № 322( v0322609-06 ) (далі — ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006), ГОСТ 12.4.029-76 "Фартуки специальные. Технические условия", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 11 листопада 1976 року № 2532, ГОСТ 20010-93 "Перчатки резиновые технические. Технические условия".

    3.15. Працівників, зайнятих на зварювальних роботах, роботодавець повинен забезпечувати спецодягом із вогнестійким просоченням відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 "ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия", затвердженого постановою Державного Комітету СРСР зі стандартів від 25 вересня 1987 року № 3675 (далі — ГОСТ 12.4.045-87), спеціальним взуттям відповідно до ДСТУ 2772-94 (ГОСТ 12.4.032-95) "Взуття спеціальне із шкіряним верхом для захисту від дії підвищених температур. Технічні умови", затвердженого наказом Держстандарту України 30 вересня 1994 року № 240, щитками відповідно до ГОСТ 12.4.035-78 "ССБТ. Щитки защитные лицевые для электросварщиков. Технические условия".

    3.16. Роботодавець повинен забезпечувати працівників, зайнятих на роботах із шкідливими речовинами, протигазами або респіраторами залежно від класу небезпеки речовин, наявних у повітрі робочої зони.

    На всі протигази індивідуального користування, видані працівникам, повинні бути оформлені картки обліку, в які внесено: дати видачі, огляду та чергової перевірки, кому виданий, місце зберігання.

    На сумці протигаза повинна бути бирка з написами назви підрозділу, прізвища та ініціалів працівника, його табельного номера, марки фільтрувальної коробки або фільтра, розміру шолом-маски. Термін експлуатації фільтрувальних коробок не повинен перевищувати граничних строків.

    3.17. Роботодавець повинен організовувати проведення перевірок протигазів на герметичність не рідше одного разу на 3 місяці і періодично направляти до спеціалізованих установ для перевірки та перезарядки в терміни, встановлені інструкціями з експлуатації протигазів.

    3.18. Працівники, під час виконання робіт у відділеннях газогенераторів, конверсії та компресії виробництва аміаку повинні мати при собі фільтрувальні протигази.

    3.19. Роботодавець повинен забезпечити працівників, які виконують роботи, пов’язані з можливістю ураження очей пилом аміачної селітри або іншого твердого продукту, захисними окулярами відповідно до ГОСТ 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13 травня 1985 року № 1336.

    3.20. Працівники виробництва натрій нітриту повинні бути забезпечені гумовими рукавичками, бавовняними костюмами з кислотозахисним просоченням, спеціальним взуттям відповідно до ГОСТ 12.4.103-83 "ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17 грудня 1983 року № 6082, та захисними окулярами відповідно до ГОСТ 19906-74 "Нитрит натрия технический. Технические условия", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 28 червня 1974 року № 1581.

    Після закінчення роботи працівники повинні вимити руки в рукавичках, зняти їх і вимити руки ще раз.

    3.21. Для захисту шкіри рук від дії шкідливих речовин працівникам необхідно видавати захисні пасти, мазі відповідно до ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року № 3639.

    3.22. Роботодавець повинен забезпечити працівників, що обслуговують електроустановки, електрозахисними засобами (прилади релейного захисту, фільтри високочастотного захисту, стаціонарні, переносні та знімні екранувальні пристрої і захисні індивідуальні екранувальні комплекти одягу, електровимірювальні штанги та кліщі, ізолювальні штанги, покажчики напруги та інструмент з ізолювальними руків'ями) відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок( z0011-98 ), затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі — НПАОП 40.1-1.01-97).

    3.23. Роботодавець повинен забезпечити працівників, які обслуговують обладнання, що випромінює тепло, спеціальним одягом відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.221-2004 "ССБП. Одяг спеціальний для захисту від підвищених температур, теплового випромінення, конвективної теплоти. Загальні технічні вимоги".

    IV. Вимоги з охорони праці до мікроклімату виробничих приміщень та території об’єкта

    4.1. У виробничих приміщеннях необхідно забезпечувати систематичний контроль показників температури, відносної вологості, швидкості руху повітря.

    Мікрокліматичні умови повітря робочої зони виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99( va042282-99 ).

    4.2. У цехах необхідно систематично проводити контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, а саме: у цехах з виробництва аміаку, нітратної кислоти, всіх видів селітри, карбаміду, в яких використовуються речовини III класу небезпеки, — 1 раз на квартал, у виробництві амоній сульфату та амоній хлориду з речовинами II класу небезпеки — 1 раз на місяць і 1 раз на 10 днів у виробництві натрій нітриту (I клас небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

    Для проведення замірів концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони потрібно залучати акредитовані лабораторії.

    4.3. У цехах з виробництва аміачної, натрієвої та калієвої селітри необхідно контролювати вміст пилу в повітрі робочої зони.

    Пил на обладнанні і підлозі необхідно прибирати вологим способом.

    Для централізованого прибирання пилу необхідно встановлювати спеціальні пристрої відповідно до ДСТУ 2893-94 "Системи централізованого пилоприбирання. Загальні вимоги безпеки", чинного в Україні згідно з наказом Держстандарту України від 09 грудня 1994 року № 312.

    4.4. Проїзди і проходи, що прилягають до виробничих, адміністративних та санітарно-побутових будівель підприємства, необхідно регулярно прибирати від сміття, поливати водою в літній період, очищати від снігу та льоду в зимовий період, а в разі обмерзання посипати піском та освітлювати в темний час доби.

    4.5. Територія підприємства повинна бути огороджена парканом із негорючих матеріалів і мати не менше двох виїздів на шляхи загального призначення. Огорожу необхідно постійно підтримувати у справному стані.

    Огороджена територія повинна бути рівною та мати нахил від стін будівлі для відводу поверхневих вод.

    4.6. Ділянки території, на які може в аварійних ситуаціях потрапити розлитий аміак, нітратна кислота або інші шкідливі речовини, повинні мати щільне або високощільне покриття (асфальтобетон, цементобетон тощо).

    4.7. На вхідних дверях виробничих приміщень необхідно позначати клас вибухонебезпечних зон та категорію виробництва за пожежною небезпекою.

    4.8. Роботодавець повинен забезпечити позначення знаками безпеки небезпечних зон на території промислових майданчиків, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників( 1262-2009-п ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі — Технічний регламент знаків безпеки), ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" і ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

    Шляхи пересування працівників у разі аварії необхідно позначати рятувальними знаками.

    4.9. Улаштування й утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях необхідно забезпечувати відповідно до ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

    4.10. На маршрутах руху автотранспорту територією об’єкта необхідно встановлювати дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил дорожнього руху( 1306-2001-п ), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03 червня 2002 року № 326.

    4.11. Автотранспорт територією підприємства повинен рухатися зі швидкістю до 10 км/год, а при в’їзді та виїзді з цеху — зі швидкістю 5 км/год.

    4.12. Вздовж будинків і споруд необхідно забезпечувати проїзд протипожежної техніки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки( z1410-04 ).

    Дороги, проїзди та підходи до пожежних гідрантів і пожежних водоймищ, пожежного інвентарю, обладнання й засобів пожежогасіння необхідно утримувати справними і завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути виставлені покажчики, що освітлюються в темний час доби.

    4.13. Підземні інженерні мережі за відсутності колодязів необхідно позначати зовнішніми пізнавальними знаками, які визначають положення мережі.

    V. Загальні вимоги з охорони праці до технологічних процесів

    5.1. Технологічні процеси повинні бути розроблені на підставі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"( 1264-12 ) та ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення і вимоги", затвердженого наказом Держстандарту України від 19 грудня 1995 року № 434, і здійснюватись за технологічними регламентами, розробленими і затвердженими роботодавцем у порядку, передбаченому чинними НД.

    5.2. На кожний технологічний процес повинен бути розроблений технологічний регламент, затверджений роботодавцем.

    5.3. Організація виробничих процесів, пов’язаних з використанням шкідливих небезпечних речовин та обладнання підвищеної небезпеки, повинна виключати можливість контактування працівників з цими речовинами.

    5.4. У цехах, де можливі неорганізовані викиди аміаку, діоксиду азоту і нітратної кислоти, пилу карбаміду, аміачної і натрієвої селітри та утворення вибухових сумішей (виробництво аміаку, нітратної кислоти та карбаміду), необхідно встановлювати газоаналізатори із системою оповіщення для систематичного контролю складу повітря в робочих зонах і автоматичну систему пожежогасіння.

    5.5. У кожному цеху об’єкта з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив повинен бути визначений перелік небезпечних та шкідливих чинників відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".

    Робочі місця, де можливе виділення небезпечних шкідливих речовин та пилу, необхідно обладнувати вентиляційними пристроями, які повинні бути постійно готовими до роботи.

    5.6. Забороняється експлуатувати технологічне обладнання за несправних систем протипожежного та протиаварійного захисту.

    5.7. Забороняється вводити в експлуатацію виробництва (цехи), а також технологічне обладнання до пуску споруд (установок) з очищення викидів в атмосферу та збирання, очищення і знешкоджування стічних вод виробництва.

    5.8. Роботодавець повинен забезпечити поводження з хімічними речовинами та сумішами відповідно до вимог паспортів безпечності сировини (хімічних речовин і сумішей) та готової продукції, розроблених відповідно до ДСТУ ГОСТ 30333:2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги", якому надано чинності в Україні наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 15 жовтня 2009 року № 376 ( v0376609-09 ).

    5.9. Збереження неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив необхідно проводити на складах, які відповідають вимогам ДБН В.2.2-7-98 "Будинки і споруди. Будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин", затверджених наказом Держбуду України від 18 лютого 1998 року № 41, в умовах, передбачених нормативними документами на відповідний продукт.

    5.10. Експлуатацію систем вентиляції необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах( z0988-09 ), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (НПАОП 0.00-1.27-09).

    5.11. Необхідний повітрообмін під час аварій повинен бути забезпечений спільною роботою систем основної (загальнообмінної і місцевої) та аварійної вентиляції.

    5.12. Аварійна вентиляція повинна включатися автоматично в разі спрацювання встановлених у приміщенні сигналізаторів довибухових концентрацій або системи автоматичного протиаварійного захисту, зблокованої з газоаналізаторами, у разі перевищення ГДК вибухонебезпечних парів і газів шкідливих речовин.

    У разі виникнення аварійної ситуації автоматизоване управління технологічними процесами повинно забезпечувати відключення всієї лінії.

    5.13. Повернення технологічної лінії до робочого стану після спрацювання системи протиаварійного автоматичного захисту повинно виконуватися обслуговувальним персоналом за інструкцією про порядок включення системи автоматичного протиаварійного захисту.

    5.14. Рециркуляція повітря в робочий час повинна відбуватися тільки в приміщеннях, де відсутнє виділення шкідливих речовин І, ІІ класів небезпеки, відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, або їх концентрація не перевищує ГДК і відсутні неприємні запахи.

    Забороняється рециркуляція повітря під час виробництва натрій нітриту, амоній сульфату та амоній хлориду.

    5.15. Повітря, що видаляють з виробничих приміщень і від устаткування, перед викидом в атмосферу необхідно очищати від пилу та шкідливих речовин відповідно до Правил технічної експлуатації установок очистки газу( z0327-09 ), затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06 лютого 2009 року № 52, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 квітня 2009 року за № 327/16343 (далі — Правила експлуатації установок очистки газу).

    5.16. Навантажувально-розвантажувальні роботи працівники повинні виконувати відповідно до ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.3.002-75 і Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів( z0784-07 ), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі — НПАОП 0.00-1.01-07).

    5.17. Навантажувально-розвантажувальні роботи з аміачною селітрою насипом необхідно проводити відповідно до вимог Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом( z0896-09 ), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2009 року № 142, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за № 896/16912 (далі — НПАОП 0.00-1.44-09).

    5.18. Роботи із завантаження добривом залізничних вагонів необхідно проводити відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті( z1419-07 ), затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 грудня 2007 року № 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2007 року за № 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07), і Правил пожежної безпеки( z1410-04 ).

    5.19. Місця проведення навантажувально-розвантажувальних робіт повинні відповідати ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

    5.20. У приміщеннях виробництва нітратної кислоти, всіх видів селітри, амоній сульфату та амоній хлориду, де можливі опіки кислотами, повинні бути встановлені раковини з кранами проточної води, підключені до господарсько-питного водопроводу, та посудини з нейтралізуючим розчином.

    5.21. Роботодавець повинен забезпечити щоденне прання робочого одягу працівників виробництва отруйної речовини — натрій нітриту.

    5.22. Для відбору проб розчину, плаву та конденсату необхідно використовувати спеціальні пробовідбірні пристрої або інші пристосування, які виключають можливість розливу або виділення шкідливих небезпечних речовин у повітря робочої зони.

    Відбір проб необхідно здійснювати в безпечних та зручних для обслуговування місцях, розташованих не вище 1,1 м від підлоги виробничого приміщення.

    5.23. У разі аварійних ситуацій (порушення герметичності обладнання і викидів шкідливих речовин у повітря робочої зони) необхідно по гучномовному зв’язку негайно оповіщати працівників про викид шкідливих небезпечних речовин у повітря робочої зони і необхідність використання протигазів.

    VI. Вимоги з охорони праці під час виробництва синтетичного аміаку

    6.1. Систему управління процесами конверсії, компресії та синтезу необхідно встановлювати в ізольованому від виробничих установок приміщенні у разі розміщення виробництва аміаку в одному приміщенні та обладнувати його вентиляцією.

    6.2. Приміщення контактного відділення необхідно відділяти капітальною стіною із звукоізоляційних матеріалів від відділення турбокомпресії для запобігання впливу вібрації та шуму на працівників контактного відділення.

    6.3. Кожний апарат контактного відділення повинен бути обладнаний власним щитом управління, діючим під час первинного розпалювання апарата, який вперше вводиться в експлуатацію, або після ремонту.

    6.4. Під час експлуатації установок розділення повітря концентрація вибухонебезпечних домішок у повітрі повинна відповідати нормативам, встановленим технічною документацією на установку.

    6.5. Технологічні процеси виділення азоту (вихідної сировини для виробництва аміаку) необхідно проводити за технологічними регламентами та відповідно до вимог чинних нормативних документів.

    6.6. На кожну одиницю обладнання виробництва та споживання азоту повинні бути формуляри або паспорти відповідно до ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи".

    6.7. На лініях подавання азоту в компресори або споживачам необхідно встановлювати автоматичні газоаналізатори для контролю вмісту кисню в азоті.

    6.8. Зберігання і транспортування рідкого азоту необхідно проводити в спеціально призначених для цього продукту посудинах.

    6.9. На кожухи стаціонарних посудин рідкого азоту необхідно наносити чітко видимі знаки безпеки та назву продукту, що зберігається, відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки( 1262-2009-п ).

    6.10. Необхідно забезпечувати систематичний контроль тиску та конструктивної цілісності посудин, в яких зберігається рідкий аміак.

    Посудини для зберігання рідкого аміаку, які після ремонту вводять в експлуатацію, необхідно ретельно очистити, перевірити на відсутність у них мастил і забезпечити проведення їх технічного огляду.

    6.11. Склади рідкого аміаку необхідно оснащувати системами протипожежного, господарсько-питного, а за необхідності — виробничого водопостачання. Біля складів необхідно встановлювати зобов’язувальні знаки "Загальна небезпека" відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки ( 1262-2009-п ).

    6.12. На трубопроводах рідкого аміаку з абсорберів, скруберів, сепараторів, конденсаційних колон та інших апаратів необхідно встановлювати пристрої, які спрацьовують на закриття за мінімально допустимого рівня рідини, для запобігання попаданню газоподібного аміаку в трубопроводи рідкого аміаку.

    6.13. Технологічні трубопроводи транспортування аміаку та інших шкідливих речовин повинні бути стійкими до дії цих речовин або захищені антикорозійним покриттям.

    6.14. На лініях нагнітання компресорів необхідно встановлювати запірну арматуру і зворотні клапани (пристрої) для захисту від зворотного потоку газу у випадку падіння тиску в компресорах.

    На технологічних трубопроводах необхідно встановлювати пристрої, що запобігають потраплянню крапель рідкого аміаку в усмоктувальну порожнину компресорів.

    6.15. Компресори і приводи необхідно оснащувати автоматичними захисними пристроями і блокуваннями.

    Перемикальний пристрій у будь-якому положенні повинен сполучати з апаратом тільки один із двох запобіжних клапанів.

    6.16. Матеріали, що застосовують для виготовлення колони синтезу аміаку, холодильників, насосів та сепаратора, повинні забезпечувати їх надійну роботу впродовж розрахункового терміну служби з урахуванням заданих умов експлуатації (тиску, мінімальної мінусової температури) і температури навколишнього повітря.

    Використання деталей із бронзи або міді, нестійких у середовищі аміаку, не дозволяється.

    6.17. Кількість запобіжних клапанів, їх розміри і пропускну здатність компресорів необхідно обирати відповідно до технічних умов заводів-виготовлювачів, а на апаратах (посудинах) — відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 "Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки", якому надано чинності в Україні наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 17 жовтня 2007 року № 267 ( v0267609-07 ), зокрема:

    для проміжного збірника пропускна здатність повинна відповідати кількості газової суміші, яка може витекти крізь один повністю відкритий регулювальний клапан високого тиску найбільшого перетину, встановлений на спуску рідкого аміаку із сепаратора або конденсаційної колони агрегату синтезу аміаку;

    для випарників рідкого аміаку пропускна здатність повинна відповідати кількості газової суміші, яка може вирватися під час розриву однієї газової труби високого тиску, розраховуючи витікання на два перетини труби.

    6.18. У газогенераторних та у відділеннях конверсії аміаку, компресії та очищення необхідно контролювати вміст оксиду вуглецю та сірководню, для запобігання їх шкідливому впливу на здоров’я працівників.

    6.19. У відділеннях синтезу аміаку необхідно забезпечувати контроль за можливістю просочування аміаку з апаратів, а також раптового витікання аміаку з апаратів та комунікацій.

    6.20. Роботодавець повинен організувати проведення випробувань під тиском кожної посудини, апарата або ділянки аміачного трубопроводу з використанням системи стаціонарних трубопроводів стисненого повітря.

    6.21. Запірні вентилі на трубопроводах від повітряного компресора та скидання тиску, контрольний манометр, а також кнопки керування компресором необхідно встановлювати за межами приміщення, в якому проводять випробування устаткування.

    6.22. Виробництво аміаку повинне бути оснащене факельною системою, експлуатацію якої необхідно здійснювати відповідно до вимог чинних нормативних документів.

    Факельні системи необхідно забезпечувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки( z1410-04 ).

    6.23. Скидання газу з компресорів у цехах компресії необхідно здійснювати через систему аварійного продування.

    Заборонено скидання газу через систему мастиловидалення.

    6.24. Випуск пари аміаку в атмосферу крізь запобіжні клапани необхідно виконувати за допомогою труби, виведеної на 1 м вище гребеня даху найвищого будинку в радіусі 50 м, але не менше 6 м від рівня території і не менше 3 м від площадок обслуговування, що знаходяться в радіусі 15 м.

    6.25. В аміаку, що направляють у виробництво аміачної селітри, необхідно контролювати вміст мастил та інших горючих домішок.

    Граничний вміст домішок у рідкому аміаку повинен відповідати ГОСТ 6221-90 "Аммиак жидкий технический. Технические условия".

    6.26. Трубопроводи для транспортування рідкого аміаку від сепаратора до проміжних ємностей необхідно обирати, виходячи з розрахункового робочого тиску в сепараторі.

    На лінії передавання рідкого аміаку з проміжного збірника на склад необхідно встановлювати зворотний клапан.

    6.27. Посудини для зберігання водних розчинів аміаку повинні бути герметичними й обладнаними герметичними люками, запобіжними і дихальними клапанами, що перешкоджають утворенню в резервуарі тиску або вакууму, штуцерами для відбору проб та виміру тиску і рівня рідини.

    6.28. Роботи щодо заповнення посудин для зберігання водних розчинів аміаку і заповнення ним транспортних засобів необхідно проводити механізованим способом по закритій системі трубопроводів.

    6.29. Рідкий аміак необхідно транспортувати в залізничних аміачних цистернах відповідно до Правил перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів( z0872-00 ), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 872/5093 (далі — Правила перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах), а водний розчин аміаку — відповідно до Правил перевезення небезпечних вантажів( z0180-09 ), затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25 листопада 2008 року № 1430, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 лютого 2009 року за № 180/16196.

    6.30. Автомобільним транспортом аміак необхідно транспортувати відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів( z1040-04 ), затверджених Міністерством внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639 (далі — Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів).

    VII. Вимоги з охорони праці під час виробництва нітратної кислоти

    7.1. У відділеннях конверсії аміаку на лініях подавання газоподібного аміаку до вентиляторів або змішувачів необхідно встановлювати запобіжні клапани, які автоматично припиняють подавання аміаку в систему в разі:

  3. перебування "дзвону" газгольдера аміаку в мінімальному положенні;
  4. падіння тиску аміаку в колекторі на вході у відділення;
  5. вмісту аміаку в аміачно-повітряній суміші менше 12 % об.;
  6. зупинки електродвигуна газодувки аміачно-повітряної суміші або системи, що нагнітає нітрозні гази;
  7. підвищення температури на сітках контактного апарата, вище встановленої технологічним регламентом;
  8. зниження рівня живильної (пом’якшеної) води нижче допустимого в горизонтальних котлах-утилізаторах, у барабанах котлів з примусовою циркуляцією, а в прямоточних котлах-утилізаторах — у разі падіння тиску і зменшення витрат живильної води.

    7.2. На аміакопроводі перед газгольдером необхідно встановлювати автоматичний відсікач, зблокований з максимальним рівнем "дзвону" газгольдера, для унеможливлення викидів аміаку із газгольдера в аміакопровід.

    7.3. У контактному відділенні на лінії подавання аміаку необхідно встановлювати автоматичний газоаналізатор для аналізу повітря в робочій зоні та вентиль, який припиняє подавання аміаку в разі відключення електричного струму.

    7.4. В абсорбційному відділенні кожну зміну необхідно оглядати скляні з’єднання кислотопроводів від башт до буферних баків, а також кислотопроводи, які працюють під тиском.

    7.5. В інверсійному відділенні для запобігання попаданню оксидів азоту в робочу зону необхідно забезпечувати герметичність верхньої частини башти, в якій інтенсивно утворюються оксиди азоту. Працівники під час роботи у відділенні повинні використовувати засоби індивідуального захисту для попередження небезпеки опіків обличчя та очей бризками кислоти, а також засоби індивідуального захисту органів дихання.

    7.6. Нагнітання нітрозних газів повинне зупинятися автоматично під час підвищення температури підшипників нагнітального устаткування вище допустимої, зсуву ротора, падіння тиску мастила в змащувальній системі або порушення інших параметрів, встановлених відповідно до вимог технічних умов заводу-виготовлювача устаткування.

    7.7. Пропарювання нагнітального устаткування і турбокомпресорів та розчинення солей, які утворилися під час розпалювання каталізаторних сіток контактних апаратів, необхідно здійснювати з використанням спеціально встановлених пристроїв.

    7.8. На колекторі, що підводить природний або інший горючий газ до паливень концентраторів і пароперегрівачів, необхідно перед запірним вентилем встановлювати запобіжний пристрій підвищення тиску газу.

    7.9. Контактні апарати необхідно облаштовувати запобіжним пристроєм (клапаном чи вибуховою пластинкою) або всередині його встановлювати вогнеперепинувач для запобігання займанню аміачно-повітряної суміші.

    7.10. Трубопроводи перекачування нітратної кислоти необхідно систематично оглядати, проводити механічні випробування зразків, вирізаних із пробних стиків, перевіряння суцільності стиків з виявленням внутрішніх дефектів одним із неруйнівних методів контролю, а також гідравлічні або пневматичні випробування, передбачені вимогами чинних нормативних документів.

    7.11. Герметичність системи і виключення можливості надходження аміаку або інших шкідливих речовин у повітря робочої зони необхідно забезпечувати надійним ущільненням вентиляційної системи з використанням фланцевих з’єднань трубопроводів, шиберів, змішувачів, виготовлених тільки з матеріалів, стійких в умовах експлуатації.

    7.12. Відбір проб нітратної кислоти необхідно проводити автоматичними або спеціальними пробовідбірниками вручну в гумових рукавичках із захисним екраном на обличчі.

    7.13. Нітратна кислота, що направляється на виробництво аміачної селітри, повинна містити домішки (хлориди і розчинені оксиди азоту) відповідно до норм, встановлених технологічним регламентом.

    7.14. Повітря, що викидається з цехів виробництва нітратної кислоти хвостовими вентиляторами в атмосф

    Юридичний портал Справедливість

    Рейтинг: 4.6/5, базується на 12 голосах.
    Юридичні новини
      В МВФ призвали Украину повысить ...

      В МВФ призвали Украину повысить тарифы в нефтегазовом секторе Украине следует повысить тарифы в нефтегазовом секторе. Об этом на Международном инвестиционном форуме в Киеве заявил постоянный представитель МВФ на Украине Жером Ваше.

      На Дніпропетровщині пройшла акція ...

      На Дніпропетровщині пройшла акція «Стань помітним у темряві – врятуй своє життя!» З метою розяснення маленьким пішоходам та їх батькам правила поведінки на дорозі в темну пору доби, працівники сектору профілактичної роботи відділу ДАІ з обслуговування міста Кривий Ріг провели ...

      Найголовніше навчити дітей дотримуватися ...

      Найголовніше навчити дітей дотримуватися Правил дорожнього руху і використовувати світловідбиваючі елементи В Управлінні Державтоінспекції Миколаївської області відбулася прес-конференція на тему Стан аварійності за участю, з вини дітей і пішоходів.

    Це буде Вам цікаво:

    Киевсовет решил повременить с бюджетом

    75 из 89 депутатов в зале проголосовали лишь за принятие бюджета к рассмотрению, с последующей доработкой документа.

    У Харкові під час масової бійки іноземних студентів загинула людина

    Масова бійка між двома групами іноземців сталася на території студмістечка у Дзержинському районі Харкова. У бійці одна особа дістала смертельну травму.

    Контакти

    (044)

       Якщо Ви потребуєте допомоги юриста, кваліфікованого адвоката, чи будь-якої юридичної послуги, зателефонуйте до нас за вищевказаним телефоном; ми зробимо все можливе, щоб Вам допомогти!

       Або, якщо у Вас немає змоги зв'язатись із нами, заповніть форму нижче і ми Вам зателефонуємо:

    Наші Послуги

    Юридичні консультації
    Безкоштовна і на платній основі допомога юристів по Україні
    Послуги в суді
    Представництво інтересів клієнтів у суді, складання процесуальних документів
    Адвокат із карних справ
    Допомога адвоката у кримінальних справах, участь у допитах
    Послуги сімейного адвоката
    Юрист по сімейним питанням надасть повний спектр послуг
    Юридична допомога
    Консультації від юристів по питанням будь-якої складності
    Спадкові справи
    Оформлення спадщини, поновлення строків на спадок, спадкування через суд
    Реєстрація підприємств
    Реєстрація ТОВ, ПП та ліквідація ФОП, послуги для бізнесу
    Юридична адреса
    Юридичні адреси у всіх районах Києва та у містах області
    Адвокат у кримінальній справі
    Адвокат надасть послуги із кримінального права за помірну ціну у всіх областях України
    Сімейний адвокат
    Спадщина, розлучення, розподіл майна, місцепроживання дитини
    Автоадвокат
    Захист автовласників, допомога юриста та адвоката по ДТП, судові спори зі страховою компанією, відшкодування збитків, послуги автоексперта

    Наші Вакансії

    Вакансія юриста
    Вільні вакансії на посади молодшого юриста та юриста в юридичній компанії

    Суди Києва

    Голосіївський районний суд
    Голосіївський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Дарницкий районний суд
    Дарницкий суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Деснянский районний суд
    Деснянский суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Дніпровский районний суд
    Дніпровский суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Оболонський районний суд
    Оболонський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Печерський районний суд
    Печерський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Подільський районний суд
    Подільський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Святошинський районний суд
    Святошинський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Солом'янський районний суд
    Солом'янський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    Шевченківський районний суд
    Шевченківський суд, м.Київ: новини, адреса, реквізити тощо.
    35cb4f48bd529bcedde62c8e21cb9aaa