Ось у такому зневажливому тоні орендарі часто розмовляють із власниками сільгоспземель
«Ми — власники паїв — фактично безправні сьогодні, — скаржилися селяни заступникові голови Держземагентства Євгенові Берднікову, сподіваючись знайти правду і захист під час «гарячої» урядової телефонної лінії. — На продаж земель сільгосппризначення діє мораторій, тож ми не можемо реалізувати своє право власності. Мусимо терпіти таке ставлення орендарів і схиляти голови перед черговим бізнесменом».
Не менше проблем і у власників паїв, які нині проживають у великих містах і не мають змоги контролювати використання своєї землі. Вони теж не проти продати землю і допомогти дітям або онукам.
Держакт із кадастровим номером як гарантію свого права на землю хо чуть мати всі. Фото з сайту medyn.ru
Зразок документа на право не впливає?
Чимало питань стосувалося передачі у спадщину земельних ділянок, зокрема паїв, та продажу будинків із приватизованою під ними землею. Якщо в другому випадку обов’язково потрібно мати державний акт нового зразка — із кадастровим номером, каже чиновник, то для оформлення спадщини підходить і документ старого зразка.
Пересічні українці активно розпитували у представника влади, чи впливає зразок бланка держакта про право власності на землю на якість цього права. Відповідь була однозначна: ні. За словами заступника голови Держагентства, до 2003 року людям видавали держакти без кадастрового номера, після — вже з номером. Усі вони мають однакову юридичну силу. Якщо кадастрового номера нема, є сенс його отримувати лише для здійснення правочину. Щоб було зрозуміліше, йдеться про випадки, коли власник хоче подарувати або обміняти земельну ділянку, а, коли можливо, то й продати.
Але люди налякані повідомленнями ЗМІ про те, як спритні ділки нишком продають ділянки, які вже комусь належать. Тому й розпитували вони про запобіжні заходи. Є. Бердніков пояснював, що, коли є держакт, земля — власність особи. Щоправда, він визнає: трапляється, що цим правом нехтують і закони ігнорують, та відбувається це переважно в районах поблизу Києва, де така проблема стоїть найбільш гостро. І хоч, за його словами, в регіонах ця практика не поширена, держакт із кадастровим номером як гарантію свого права на землю і впевненості хочуть мати всі.
У загальнодержавному масштабі ініціатива заміни старих зразків держакта на новий із кадастровим номером пояснюється можливістю внесення даних про ділянку та її власника в акредитовану електронну систему земельного кадастру, зауважив чиновник. Так через інтернет-сервіс можна буде побачити свою землю на електронній карті країни і впевнитися, що належить вона тільки вам і її не зможуть віддати комусь іншому.
Щоб отримати кадастровий номер (далі — КН), треба звернутися до районного або міського відділу землеустрою, де в архіві зберігається технічна документація, на підставі якої виготовляли держакт, а тепер швидко й недорого виготовлять КН. Тривалість усього процесу залежить від стану документів. Якщо їх немає, то щоб внести електронні дані до земельного кадастру (для цього й потрібен КН), роблять технічну документацію із встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі, а вже потім — КН. Звісно, це буде довше і дорожче.
За словами Є. Берднікова, виготовлення такого номера нині коштує 200—300 гривень. Але з 1 січня 2013 року переглянуть обсяг платних послуг і за рахунок автоматизації вартість знизиться в середньому за всіма видами кадастрових послуг (надання інформації з кадастру чи внесення інформації до кадастру) на 20%. Надання КН як окремої послуги не існуватиме.
Усі землі вважатимуть розмежованими
Загалом рік, що минає, унікальний за обсягами й значенням законотворчості у сфері земельних відносин, переконаний Є. Бердніков. Насамперед завершено підготовку законодавчо-нормативної бази для ведення державного земельного кадастру (ДЗК). Закон про ДЗК набуде чинності з 1 січня 2013-го. Змінюються правила розробки землевпорядної документації: вся робота відображатиметься в ДЗК, а не йтиме, як кажуть, у стіл.
