МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО
Пошуки виходу з правової колізії тривають
Зарубіжним колегам дуже важко пояснити, чому в нас так багато заслужених юристів. Вони ще можуть зрозуміти сенс наукового звання того чи того правника, приміром, доктор права чи академік НАНУ. Та для чого з-поміж нардепів усіх скликань замалим не кожен, окрім всяких інших регалій, ще й заслужений юрист, як, утім, і серед членів ЦВК, суддівського чи чиновницького загалу, — тільки гадати доводиться.
Та от під завісу цьогорічної виборчої кампанії виникла певна правова колізія щодо встановлення результатів волевиявлення наших громадян лише на п’яти з 225-ти одномандатних округів, тобто якраз і знадобилася відповідна правова кваліфікація законодавчих, нормотворчих та інших інституцій. І вітчизняне суспільство, на жаль, допоки нізвідки ще не отримало ясної та зрозумілої відповіді на прості запитання: «Хто винен?» і «Що робити?».
Надто, щоби це рішення було юридично вмотивоване і передусім відповідало букві закону. Бо, як справедливо завважував давньогрецький філософ Арістотель, саме досконало укладені закони повинні залишати якомога менше місця для свавілля суддів, тому, що закони складаються людьми на грунті тривалих роздумів, а судові вердикти виносяться нашвидкуруч.
Прозора урна, на жаль, ще не прозорий підрахунок... Фото УНІАН
Закон — до обставин, а не навпаки
Увечері, 5 листопада, ЦВК постановила визнати вибори в п’яти округах (94, 132, 194, 197, та 223) такими, які відбулися з порушеннями законодавства, оскільки достовірність результатів встановити неможливо, і провести повторні вибори в січні наступного року.
Заступник голови Центрвиборчкому Жанна Усенко-Чорна зазначила при цьому, що Верховна Рада мала б ухвалити спеціальний закон, який регулюватиме проведення повторних виборів, пояснивши представникам ЗМІ, що «в низці округів ситуація склалася таким чином, що ми маємо не латентну (ред. — приховану, патологічну) , а абсолютно відкриту кризу політичного характеру» і законодавство цю ситуацію не врегульовує. Колегу підтримав член ЦВК Михайло Охендовський: «Лише парламент за цих обставин може прийняти рішення, необхідне для призначення виборів. Ідеально це повинно бути рішення про внесення змін до закону про вибори».
У вівторок, 6 листопада, Верховна Рада ще чинного скликання своєю ухвалою рекомендувала ЦВК самостійно призначити дату повторних виборів у згаданих вище п’яти одномандатних округах і визначити обсяг витрат на проведення таких виборів. Водночас цією ж постановою парламент створює тимчасову слідчу комісію та рекомендує ЦВК вжити додаткових заходів для встановлення результатів виборів, зокрема і на так званих проблемних округах.
ЦВК вустами заступника голови Центрвиборчкому Андрія Магери 7 листопада по обіді заявляє: якщо парламент не збереться на екстрене засідання і не ухвалить спеціальну норму щодо проведення повторних виборів у п’яти проблемних округах, до 12 листопада (ред. — дня завершення строків проголошення офіційних результатів), то ЦВК діятиме в рамках чинного законодавства. Для цього, цитуємо, «є протоколи з багатьох одномандатних округів, протоколи дільничних комісій. Будемо їх уважно аналізувати, вивчати інші матеріали, рішення судів і на загал робити якийсь спільний висновок з цього питання».
Причім від слів члени комісії перейшли до справ — дали завдання окружній комісії №223 встановити достовірні підсумки волевиявлення громадян як в загальнодержавному (у межах своєї території), так і в одномандатному виборчому окрузі. Навіть встановили жорсткі терміни: не пізніше 15.00 9 листопада цього року.
Тінь 2004-го
Пригадуєте: історія вчить хоча б того, що вона нічого не вчить. Вимога до Верховної Ради зібратися і ухвалити спеціальний закон про порядок проведення повторних виборів чи повторного голосування нагадує ситуацію, яка вже була після проблемних виборів 2004-го. Справді, ЦВК може взяти на себе повноваження щодо визначення результатів замість окружної комісії, та, на жаль, в чинному виборчому законі не записано, коли настає неправомочність окружкому і якою має бути процедура призначення повторних виборів.
Це зрозуміло не лише юристам, а й політологам. Так, Андрій Бала застерігає: таку процедуру має визначити закон, а не підзаконний акт, а Володимир Фесенко небезпідставно гадає, що рішення про неможливість встановлення результатів не передбачене законом для призначення повторних виборів. Тобто все сходиться до того, що вихід із правової колізії має бути єдиний — на основі закону. Хоча багато хто відстоює іншу позицію: результати все-таки можна встановити шляхом перерахунку.
Як бачимо, погляди на ситуацію довкола окресленої правової колізії існують різні. Тим часом об’єднана опозиція подала позов до Вищого адміністративного суду щодо відміни рішення ЦВК про перевибори.
Глава держави Віктор Янукович доручив Генеральному прокурору здійснити аналіз порушень в одномандатних виборчих округах і доповісти до наступного понеділка, 12 листопада. Президент також звільнив з посади заступника голови Миколаївської облдержадміністрації Віталія Травянка, кандидата в депутати по одному з найпроблемніших округів — №132 .
А голова Місії спостерігачів Європарламенту на виборах в Україні Павел Коваль, виступаючи в Брюсселі на засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту, оцінив наші перегони як «кращі, ніж в інших пострадянських країнах, але гірші, ніж були раніше».
ОКРЕМА ДУМКА
Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ, народний депутат України, співавтор кількох вітчизняних законів про вибори, заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування:
— Парламент не має повноважень розглядати призначення повторних виборів депутатів Верховної Ради в мажоритарних округах. А рішення ЦВК щодо неможливості встановлення достовірних результатів виборів у п’яти одномандатних округах, як і звернення Центрвиборчкому до Верховної Ради з проханням ухвалити рішення щодо проведення повторних виборів, є незаконними.
Відповідно до чинного законодавства повторні вибори призначаються ЦВК у разі визнання виборів в округах такими, які не відбулися, лише за таких підстав: коли в одномандатному окрузі після закінчення строку реєстрації не зареєстровано жодного кандидата в депутати, або якщо у виборах брав участь один кандидат, і за нього віддали голоси менш як половина виборців, які брали участь у голосуванні. Крім того, закон забороняє визнання голосування в одномандатному окрузі недійсним.