ВИБОРИ-2012
Фінішна пряма цьогорічних перегонів наштовхнулася на рифи
Будь-як велика кампанія — безпрограшна підстава безкоштовно попіаритися для тих, хто, здається, дуже далекий від власне виборів. Приміром, для власників техніки для відеоспостереження, яка забрала з кишені кожного виборця 30 гривень, а загалом державній скарбниці коштувала майже мільярд. За який, приміром, можна було б розпочати спорудження метро на багатостраждальну столичну Троєщину або розпочати порятунок Дніпра від екологічного лиха із назвою Бортницька станція аерації.
Чи принаймні навчити азів арифметики членів багатьох виборчих та окружних комісій, про яких дуже влучно сказав очільник центрального юридичного відомства Олександр Лавринович. Мовляв, чотири дні перераховувати бюлетені на дільниці, де зареєстровано аж три тисячі виборів, — поза межами здорового глузду.
Так-от, творцям цієї диво-техніки, які напередодні без зайвої скромності хвалилися власними досягненнями, не зайве було б сьогодні пояснити суспільству, чому такими сірими і розпливчастими виглядали наші співвітчизники через їхні веб-камери. І не лише ті, які були встановлені, приміром, у полтавському селі Литвяки, віддалених райцентрах Закарпаття, а й на столичних виборчих дільницях.
А ось про майстрів, котрі на цьогорічних виборах потурбувалися про виготовлення скотча (липкої стрічки), що не відклеюється, і пакетів для бюлетенів, які неможливо підробити, варто сказати добре слово. Бо коли хтось із членів окружної комісії №211 знічев’я розірвав пакети, які надійшли з дільниць, то легко залагодити свої сумнівні дії таким штукарям не вдалося. Схоже, пояснювати, навіщо це робилося, вони тепер будуть правоохоронним органам. Як і те, чому невидима хвороба прикувала до ліжок у день голосування на цьому окрузі тисячі ще вчора здорових громадян.
Станом на ранок першого дня листопада бої немісцевого значення тривали на дев’яти округах. Загальмував на половині підрахованих бюлетенів округ №197 із центром у славному Каневі: тамтешній окружком розбігся, як писав Великий Кобзар, «поміж людьми, мов мишенята» — досі шукають. На часі оголошувати в міжнародний розшук і голову окружної комісії №216 (Шевченківський район столиці): непосидюча посадова особа прихопила із собою у мандри ще й мокру печатку, що паралізувало роботу ввіреного їй колективу.
На Вінниччині штормить в окрузі №11 — на тутешньому виборчому ристалищі двоє чоловіків зійшлися проти однієї жінки. Певна річ, навіть за такого тривалого підрахунку голосів переможе той, хто зміг краще переконати виборців залізничної Жмеринки у своїй правоті не після, а до голосування. Принагідно згадаймо залізний аргумент видатного англійського політика Маргарет Тетчер: «Жінки значно краще за чоловіків уміють говорити «ні».
Останніми днями стріли критики летять у бік головного штабу виборів: чомусь на сервері Центральної виборчої комісії з’являються цифри, які істотно розходяться з тими, що зафіксовані в протоколах окружних комісій. Заступник голови ЦВК Андрій Магера у середу пояснив, що штабісти до цього не причетні, оскільки окружні комісії самі передають дані до електронної системи «Вибори».
Хочеться вірити, що це саме так. Та, як свідчить наша гірка виборча історія, якою б досконалою не була техніка, без людського втручання поки що не обійтися. Бо навіть найсильніші системні адміністратори також мають свої «слабкі» місця…
У Києві, де на більшості округів уже перемогли кандидати від опозиційних сил, міська виконавча влада висловилася за співпрацю з усіма політичними силами і бажане групування їх у майбутньому парламенті довкола інтересів столиці. Городяни у своїх численних дзвінках до редакції вже підказують своїм обранцям та міськдержадміністрації один з таких «інтересів»: у ніч з 28 на 29 жовтня хтось вирубав столітні сосни на десяти гектарах Биківнянського лісу — північних легенів Києва. Повернути до життя знівечені дерева вже не вдасться, та з’ясувати, хто і на підставі якого офіційного рішення дав робітникам у руки сокири, — вони просто зобов’язані,
