КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-1200/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"02" листопада 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Петрика І.Й.
Суддів: Борисюк Л.П.,
Собків Я.М..
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Василькові Київської області про зобов'язання вчинити певні дії ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії за період з 09.07.2007 року по момент звернення до суду відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є дитиною війни, що підтверджується наявним у неї пенсійним посвідченням з відміткою про присвоєння їй статусу «Дитина війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При виплаті позивачу вказаної соціальної пільги, відповідач в порушення вимог законодавства керувався Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.
Таким чином, відповідачем не правомірно виплачувалося щомісячне підвищення до пенсії позивача в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначив період, за який необхідно проводити такий перерахунок.
Так, вирішуючи питання про те, з якого часу позивачу слід здійснити перерахунок пенсії, колегія суддів виходить з того, що позивач звернувся до суду з позовом 10.02.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки суд першої інстанції не застосував наслідки, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України, а підстав для поновлення строку звернення не вбачається, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 09 серпня 2010 року підлягають залишенню без розгляду, а вимоги позивача за період з 10 серпня 2010 року по 10 лютого 2011 року підлягають до задоволення.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року -задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року -в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 09.08.2010 року -скасувати та в цій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2011 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 10.08.2010 року по 10.02.2011 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
