АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8229/13 Головуючий у 1-й інстанції - Скрипченко Д.М.
Категорія - 23 Доповідач - Міхеєва В.Ю.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2013 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Міхеєвої В.Ю.
суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О.
при секретарі Бондаренко В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант»
на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2013 року по справі
за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гарант» про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ «Гарант» про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивачки заборгованість по орендній платі за 2012 рік за Договором оренди землі від 30 вересня 2008 року, зареєстрованого у Дніпропетровській регіональній філії Центру державного земельного кадастру за № 040913401326 (далі - Договір оренди землі), у вигляді 200 кг насіння соняшнику, 50 кг борошна, 50 кг цукру, 500 кг продовольчого зерна, 1500 кг фуражного зерна. Зобов'язано ТОВ «Гарант» за власний рахунок доставити до місця проживання ОСОБА_1 одну автомашину води та один причеп соломи. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ «Гарант», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 20 серпня 2012 року державним нотаріусом Рудим М.Є., успадкувала земельну ділянку площею 6,370 гектарів, розташовану на території Чумаківської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 167154, виданого 20 лютого 2003 року Томаківською райдержадміністрацією Томаківського району Дніпропетровської області на підставі її рішення № 86-р від 18 лютого 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів направо приватної власності на землю за № 138; кадастровий номер земельної ділянки - 1225488800:02:003:0069 (а.с.7,10).
За своє життя, 30 вересня 2008 року, ОСОБА_3 уклав договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант». Вказаний договір оренди був зареєстрований у Дніпропетровській регіональній філії Центру державного земельного кадастру 30 липня 2009 року за №040913401326 (а.с.51-53).
На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, відділом Держкомзему у Томаківському районі Дніпропетровської області за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за зазначену земельну ділянку у встановленому законом порядку, про що у Державному акті про право власності на землю зроблено відповідні відмітки (а.с.7).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з положень Закону України «Про оренду землі», Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини щодо оренди земельної ділянки та дійшов висновку, що до позивачки як нового власника земельної ділянки після смерті орендодавця перейшли його права та обов'язки.
З таким висновком колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на законі та досліджених судом доказах.
Оскільки не зважаючи на продовження орендних відносин внаслідок зміни орендодавця земельної ділянки, відповідач, який користувався землею, за 2012 рік не розрахувався з позивачкою по орендній платі, суд правомірно стягнув з нього на користь ОСОБА_1 орендну плату у натуральній формі відповідно до п.9.3 Договору оренди.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, так як не є стороною по договору оренди земельної ділянки та що спадкування нею земельної ділянки є підставою зміни умов або розірвання договору, колегія суддів вважає безпідставними.
Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм передбачено Загальними положеннями про найм (оренду) параграфу 1 глави 58 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено ст. 32 ЗУ «Про оренду землі». Відповідно до ч.4 зазначеної статті перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Посилання апелянта на п.39 Договору оренди землі, яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря, є підставою зміни або розірвання договору, та що у позивачки виникло право змінити або розірвати договір, не спростовують висновків суду.
Відповідно до умов п.36 Договору оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Згідно п.38 Договору його дія припиняється за взаємною згодою сторін. У судовому порядку спір вирішується у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору та дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав, зазначених у п. 38 Договору, а також у випадках, передбачених законом.
Доказів про досягнення згоди або наявності спору між сторонами щодо зміни умов Договору земельної ділянки або припинення його дії, матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги, що суд залишив поза увагою ту обставину, що позивачка виявила бажання розірвати договір оренди земельної ділянки, про що 22 серпня 2012 року подала відповідну заяву та актом прийому-передачі від 03 вересня 2012 року земельну ділянку було передано новому власнику, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки докази, на які посилається відповідач, суду першої інстанції не надавалися та не були предметом дослідження. В суді апеляційної інстанції позивачка проти цих обставин категорично заперечувала.
Справу розглянуто в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, досліджених у судовому засіданні. Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант» відхилити.
Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
