КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5362/11 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
07 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 06 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про зобов'язання провести нарахування та виплату доплати до пенсії ,-
встановив:
21 березня 2011 року позивач звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю та щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни; зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до вимог ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01 вересня 2010 року.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 06 травня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії - задоволені, а саме: визнано протиправною відмову відповідача, щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу у відповідності до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов»язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 15% мінімальної пенсії за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, для визначення якої підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 21 вересня 2010 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 25 червня 1993 року та отримує пенсію у відповідача.
У відповідності до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39,51 зазначеного Закону.
Крім того позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 06 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
