Справа № 368/1025/14-к Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є.Провадження № 11/780/331/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 34 27.08.2014
УХВАЛА
Іменем України
26 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :
головуючого- судді : - Свінціцької О.П.
суддів : - Нагорного А.М., Колокольнікової Н.М.
за участю прокурора : -
представника Кагарлицької
виправної колонії (№115): -
засудженого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 07 липня 2014 року, якою в задоволенні подання начальника Кагарлицької виправної колонії (№115) Київської області, погодженого зі спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про застосування щодо ОСОБА_4 Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовлено,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 вироком Вишгородського районного суду Київської області від 11.06.2013 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.03.2014 р., засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до 5 (п»яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 3 (три) роки.
Начальник Кагарлицької виправної колонії (№ 115) звернувся до Кагарлицького районного суду з поданням, яке погоджене зі спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» від 06.05.2014 р.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 07.07.2014 р. відмовлено в задоволенні подання начальника Кагарлицької виправної колонії (№ 115).
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на те, що ОСОБА_4 станом на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. не був батьком дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому не підпадає під дію ст.1 п. «В» Закону України «Про амністію у 2014 році».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій просить переглянути рішення Кагарлицького районного суду Київської області відносно нього та звільнити його від покарання, призначеного вироком Вишгородського районного суду Київської області від 11.06.2013 р. на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на момент його ув»язнення 11.06.2013 року його цивільна дружина ОСОБА_7 була вагітна від нього та його син народився ІНФОРМАЦІЯ_1, але у зв'язку з тим, що він перебував у місцях позбавлення волі та не зміг фізично підтвердити своє батьківство, дитину оформили на прізвище його дружини, а батьком вказали ОСОБА_8 21 червня 2014 року ним була подана заява про визнання батьківства та видано повторне свідоцтво про народження, де він вказаний батьком дитини. Оскільки він являється батьком дитини з моменту її народження, щодо дитини він не позбавлений батьківських прав, тому вважає, що до нього можливо застосувати Закон України «Про амністію у 2014р.».
Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_4, який подану апеляцію підтримав та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, представника колонії, який ……., колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1 п. «В» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р., звільненню від відбування покарання підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Як вбачається з копії повторного свідоцтва про народження та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_4 являється батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21 червня 2014 року згідно заяви про визнання батьківства.
Відповідно до вимог ст. 121 СК України права та обов»язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст.122 та 125 СК України.
Згідно вимог ст. 125 ч.2 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини.
Таким чином суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що засуджений ОСОБА_4 на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» не був батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому не може бути звільнений від відбування покарання на підставі ст.1 п «В» вищевказаного закону.
Враховуючи викладене, постанова Кагарлицького районного суду Київської області від 07.07.2014 р. відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим залишає її без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, ст. 366, 382 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 07 липня 2014 року щодо ОСОБА_4 - без змін.
Судді:
_______________ _________________ ________________
Свінціцька О.П. Нагорний А.М. Колокольнікова Н..М.
