ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2014 р. Справа № 922/1408/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Черленяк М.І.
при секретарі Пляс Л.Ф.
за участю представників сторін:
позивача - Кот Т.В., довіреність бн від 08 травня 2014 року,
відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3074 Х1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 23 червня 2014 року у справі № 922/1408/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Інвестор", м. Харків
до Публічного акціонерного товариства "АКБ "Базис", м. Харків
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Харківської області від 23 червня 2014 року по справі № 922/1408/14 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено.
Визнано недійсним іпотечний договір №43 від 18 листопада 2011 року, укладений між ПАТ "Інвестор" та ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис".
Відповідач - ПАТ "АКБ "Базис", м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 23 червня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі. На думку відповідача, місцевим господарським судом неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.
Апеляційна скарга мотивована тим, зокрема, що на момент укладення спірного іпотечного договору, виконуючий обов'язки голови правління ПАТ «Інвестор» Мотилевський О.Л. мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для вчинення правочину від імені товариства, а тому визнавати недійсним іпотечний договір відсутні підстави.
Розпорядженням голови суду від 06 жовтня 2014 року у зв'язку із відпусткою судді Пелипенко Н.М. для розгляду справи № 922/1408/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О., суддя Черленяк М.І.
06 листопада 2014 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду представник позивача надіслав відзив на апеляційну скаргу (вх. 10068), в якому зазначає, що спірний іпотечний договір був підписаний від імені ПАТ "Інвестор" виконуючим обов'язки голови правління Мотилевським О.Л., який при укладенні договору підтверджував свої повноваження на такі дії протоколом засідання наглядової ради №9 від 20 вересня 2011 року. Даний протокол був визнаний недійсним рішенням Господарського суду Харківської області від 16 серпня 2012 року, яке набрало законної сили, а тому, виходячи з вимог статей 202, 203, 205, 207, 237 Цивільного кодексу України та положень Статуту ПАТ "Інвестор", суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача та визнання недійсним іпотечного договору № 43 від 18 листопада 2011 року.
Розгляд справи відкладався.
У призначене судове засідання представник відповідача вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 153).
Колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутністю належно повідомленого представника відповідача, який не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги та не повідомив про поважність причин своєї неявки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, та зазначає наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що підписуючи іпотечний договір від імені ПАТ "Інвестор", виконуючий обов'язки голови правління ПАТ "Інвестор" Мотилевський О.Л. діяв за межами цивільної дієздатності виконавчого органу юридичної особи, а тому на підставі частини другої статті 203 Цивільного кодексу України, визнав недійсним спірний іпотечний договір.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Як убачається із матеріалів справи, 18 листопада 2011 року між ПАТ «Інвестор» та ПАТ «Акціонерний Комерційний Банк «Базис» був укладений іпотечний договір №43 (далі - Іпотечний договір), зареєстрований в реєстрі правочинів за №1081 від 18 листопада 2011 року (а.с.11-15).
Відповідно до п.1.1. Іпотечного договору, іпотекодавець - майновий поручитель (позивач), передав, а іпотекодержатель (відповідач) прийняв в іпотеку нерухоме майно, нежитлову будівлю літера "А-2", розташовану за адресою: м. Харків, вул. Петровського, №3, що належать іпотекодавцеві на підставі договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 05 травня 1999 року, реєстраційний №3656816 в реєстрі прав власності на нерухоме майно, загальною площею 601 кв.м., вартість якого відповідно до експертної оцінки від 08 листопада 2011 року складає 26 187 000,00 грн., на забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Приватного підприємства "Вазус", код ЄДРПОУ 36374910, за простим процентним векселем.
Іпотечний договір підписано виконуючим обов'язки голови правління ПАТ «Інвестор» Мотилевським О.Л.
Приписами статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до частини першої статті 161 Цивільного кодексу України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
Згідно частини першої статті 154 Цивільного кодексу України, установчим документом акціонерного товариства є його статут.
В статті 141 Статуту ПАТ "Інвестор" передбачено, що права та обов'язки правління акціонерного товариства визначаються Законом України "Про акціонерні товариства", іншими актами законодавства, Статутом товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом правління (а.с. 19-50).
Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної Статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу (стаття 51 Закону України "Про акціонерні товариства").
Згідно протоколу № 9 Наглядової ради ПАТ «Інвестор» від 20 вересня 2011 року, заступника голови правління ПАТ «Інвестор» Мотилевського О.Л. обрано особою, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови Правління, та надано йому всі повноваження, передбачені Статутом Товариства та діючим законодавством України (а.с.16).
Відповідно до статті 146 Статуту ПАТ «Інвестор», голова правління має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень Правління, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.
Частиною 1 статті 160 Статуту ПАТ «Інвестор» встановлено, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається Наглядовою радою.
Відповідно до балансу ПАТ «Інвестор», станом на 31 грудня 2010 року, вартість активів товариства складала 156 199 000,00 грн. (а.с.17).
Вартість предмета іпотеки оцінюється в сумі експертної оцінки від 08 листопада 2011 року, яка складає 26 187 000,00 грн. (п. 1.5 Іпотечного договору).
Таким чином, вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором за даними річної фінансової звітності за 2010 рік (балансу ПАТ «Інвестор») складає 16,76 % вартості активів ПАТ «Інвестор».
Отже, Іпотечний договір, у відповідності до частини 1 статті 160 Статуту ПАТ «Інвестор», є значним правочином, рішення про вчинення якого повинно прийматися Наглядовою радою ПАТ «Інвестор».
Протоколом №14 засідання Наглядової ради ПАТ «Інвестор» від 08 листопада 2011 року вирішено звернутися з клопотанням до ПАТ «АКБ «Базис» про укладення договору про надання в іпотеку нерухомого майна, нежитлової будівлі літера «А-2», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Петровського, №3, загальною площею 601 кв.м., вартість якого, відповідно до експертної оцінки, складає 26 187 000,00 грн. на забезпечення виконання зобов'язань Приватного підприємства «Вазус» (код ЄДРПОУ 36374910) за простим процентним векселем 23007561,64 грн. зі строком погашення 07 жовтня 2014 року (а.с.51).
На підставі вказаного протоколу між ПАТ «Інвестор» і ПАТ «АКБ «Базис» 18 листопада 2011 року був кладений спірний Іпотечний договір.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16 серпня 2012 року по справі №5023/3411/12 визнано недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "Інвестор", яке оформлено протоколом №14 засідання Наглядової ради ПАТ "Інвестор" від 08 листопада 2011 року (а.с.52-55).
Таким чином, господарським судом Харківської області визнано недійсним протокол №14 засідання Наглядової ради ПАТ «Інвестор», яким фактично надавалася згода на укладення договору про надання в іпотеку ПАТ «АКБ «Базис» нерухомого майна: нежитлової будівлі літ.«А-2», розташованої за адресою: м. Харків, вул. Петровського, №3, загальною площею 601 кв.м.
Позивач вважає, що у зв'язку із вищевикладеним, у виконуючого обов'язки голови правління ПАТ «Інвестор» Мотилевського О.Л. був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Іпотечного договору, а тому просить визнати такий договір недійсним.
Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.
Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності та, вчиняючи правочин в інтересах юридичної особи, повинна діяти добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У виконуючого обов'язки голови правління ПАТ "Інвестор" Мотилевського О.Л. був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення іпотечного договору, що є підставою для визнання іпотечного договору №43 від 18 листопада 2011 року недійсним.
Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється в разі, зокрема, визнання іпотечного договору недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги ПАТ «АКБ «Базис» не спростовують висновків господарського суду Харківської області, вкладених в рішенні від 23 червня 2014 року у даній справі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, через що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 23 червня 2014 року у справі № 922/1408/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови складений 25.11.2014р.
Головуючий суддя Камишева Л.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Черленяк М.І.
