КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-58924/11 Головуючий у 1-й інстанції: Володько І.С. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
10 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої доплати до пенсії ,-
встановив:
20 квітня 2011 року позивач звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови в проведенні доплати до пенсії як проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними, зобов»язання відповідача здійснити перерахування та виплату недоотриманої суми щомісячної доплати як пенсіонеру проживаючому в зоні, посиленого радіоекологічного контролю починаючи з 01.11.2010 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок додаткової пенсії - задоволені, а саме: визнано дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті доплати до пенсії позивачці неправомірними; зобов»язано відповідача провести нарахування та виплату позивачці доплати до пенсії згідно ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, починаючи з 01.11.2010 року, щомісячно в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний період, з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, яка віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копією посвідчення В-П № 671299, виданим Київською облдержадміністрацією 30 березня 2006 року.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст.39 вказаного Закону а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.39 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
