КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-349/12 Головуючий у 1-й інстанції: Бабко В.В.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
16 січня 2012 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу за період з 15 грудня 2010 року по теперішній час згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" основної державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого на рівні прожиткового мінімуму; зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та в подальшому виплачувати позивачу з 15 грудня 2010 року згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" основну державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, та згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 січня 2012 року позовні вимоги позивача за період з 15 грудня 2010 року по 16 липня 2011 року залишено без розгляду.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог позивача до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду і прийняти нову постанову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва, визнаний інвалідом 2 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії КВ-1 №013835 та посвідченням серії НОМЕР_1, отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року та № 530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача за період, з 16 липня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Однак слід зазначити, що позовні вимоги позивача у частині зобов'язання відповідача виплатити додаткову пенсію, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи після 22 липня 2011 року, не відповідає змісту законодавства.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI.
На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, а тому з цієї дати підлягає застосуванню дана постанова Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи позивач отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до ст.10 якого особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Враховуючи, що позивач отримує за його вибором пенсію за віком, доказів щодо надання заяви про переведення на інший вид пенсії суду не надано, у відповідача відсутній обов'язко щодо нарахування пенсії згідно ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення, про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку про допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що стало підставою для постановлення неправильного рішення.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Деснянському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 16 липня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
