АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження №22-ц/774/10900/13 Головуючий в I інстанції - Пономаренко І.П.
Справа № 194/1539/13-ц
Категорія 26 Доповідач - Городнича В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.
при секретарі - Нікуліній Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він знаходився в трудових відносинах з підприємствами відповідача, при виконанні своїх трудових обов'язків отримав професійне захворювання, у зв'язку з чим за висновком МСЕК від 25.06.2013 року йому було встановлено 55% втрати професійної працездатності первинно та третю групу інвалідності безстроково. В зв'язку з втратою професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, яку оцінює у розмірі 5500 грн., та яку просить стягнути з відповідача.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2013 року позовні вимоги позивача задоволені. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5500 гривень 00 копійок. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з даним рішенням, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач в період з 02.10.1985 року по 07.01.2013 року знаходився в трудових відносинах з підприємствами відповідача, правонаступником яких є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки.
За час роботи на підприємствах в підземних, шкідливих умовах він захворів на професійні захворювання: радикулопатія, дефартроз, хронічний бронхіт, що встановлено згідно акту форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання.
Згідно висновку МСЕК від 25.06.2013 року позивачу було встановлено сукупно втрату професійної працездатності у розмірі 55%, з яких 40 % - радикулопатія, дефартроз, 10% - ХОЗЛ та 5% - туговухість, що підтверджується копією довідки МСЕК та актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 25.04.2013 року.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт спричинення моральної шкоди позивачеві знайшов своє підтвердження доказами, оскільки позивач несе фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоров'я від наявних захворювань, частково втратив професійну працездатність, є інвалідом, змушений постійно тривалий час лікуватися, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, та вимагає від нього додаткових зусиль для подальшої організації свого життя, що також свідчить про заподіяння позивачеві моральної шкоди.
Спричинена позивачу моральна шкода, як вважає суд першої інстанції, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст.1167 ЦК України і ст. 237-1 КЗпП України, - повинна бути відшкодована відповідачем (роботодавцем).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив, що у відповідності зі ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Згідно ст. 212 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Спричинення позивачу моральної шкоди, в результаті отриманого професійного захворювання, знайшло підтвердження під час розгляду справи по суті.
Згідно правовідносин, які склалися між сторонами, моральна шкода, що завдана позивачу в результаті отриманого професійного захворювання, підлягає відшкодуванню останньому відповідачем на підставі ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, доводи відповідача, приведені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді:
