УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/809/12-ц Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р.А.
Категорія 30 Доповідач Кочетов Л. Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кочетова Л.Г.,
суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.,
з участю секретаря Крижанівської М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 23 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2011 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом у якому зазначили, що 17.03.2011 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті вулиць Гоголівська-Бородія в м.Житомирі, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, власником якого є ОСОБА_1 та скоїв з ним зіткнення. Автомобіль «Cheri Amulet» після цього скоїв зіткнення з автомобілем «Деу Нексія». Внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_1 отримав пошкодження. Згідно звіту про оцінку вартості, матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Cheri Amulet» внаслідок ДТП станом на 28.03.2011 року скадає 53534.04 грн., ринкова вартість автомобіля до ДТП складає 45987,99 грн., що відповідає вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу. В результаті зіткнення позивач ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою грудної клітини ліворуч та забою лівого кульшового суглобу. На лікування ним було витрачено 239.59 грн. Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 28.04.2011 року, відповідача визнано винним у вчиненні вказаної ДТП. На підставі викладеного, позивачі просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 вартість лікування в сумі - 239,59 грн., на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 9313,32 грн., витрати за знаходження автомобіля на штрафному майданчику - 146,00 грн., а всього - 9698,91 грн. та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн. на кожного позивача.
23.05.2013 року позивачка ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги, просила також стягнути з відповідача на свою користь 59878.37 грн. матеріальної шкоди, спричиненої витратами на погашення кредитних зобов»язань за придбання вказаного автомобіля.
У процесі розгляду справи як третю особу було притягнуто ПАТ «Страхова група «ТАС» (надалі Страхувальник).
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 23 травня 2013 року позов задоволено часково, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 239.59 грн. матеріальної та 5000.00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_1 - 9459.32 грн. матеріальної шкоди та 5000.00 грн. моральної.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду в частині стягнення моральної шкоди, матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 та судових витрат, постановши нове про відмову в позові. Як на підставу своїх вимог, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.03.2011 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по другорядній дорозі на перехресті вулиць Гоголівська-Бородія в м.Житомирі, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_2, власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 24-30) та скоїв з ним зіткнення. Автомобіль «Cheri Amulet» після цього скоїв зіткнення з автомобілем «Деу Нексія». Внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_1 отримав пошкодження. Винним у скоїні ДТП, постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 28.04.2011 року, визнано відповідача (а.с. 11).
Згідно звіту від 28.03.2011 року № 152 про оцінку вартості, матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Cheri Amulet», пошкодженого внаслідок ДТП станом на 28.03.2011 року скадає 53534.04 грн., ринкова вартість автомобіля до ДТП - 45987,99 грн., матеріальний збиток, заподіяний власнику транспортного засобу - 45987,99 грн. (а.с. 66 - 99).
В результаті зіткнення позивач ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою грудної клітини ліворуч та забою лівого кульшового суглобу (а.с. 58).
Вказані обставини в процесі розгляду справи сторонами не заперечувалися.
Цивільна відповідальність власника ОСОБА_3 була застрахована у відповідності до полісу № АА/2566428 ПАТ «Страхова група «ТАС» на строк до 21.02.2012 року (а.с. 16). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров»ю потерпілого складав 100000.00 грн., майну - 50000.00 грн. на одного потерпілого, франшиза становила 500.00 грн.
З повідомлення страховика ОСОБА_1 вбачається, що останній належить до виплати 36674.67 грн. страхового відшкодування за шкоду, заподіяну пошкодженям автомобіля. Вказана сума визначена шляхом віднімання від суми матеріального збитку - 45987,99 грн. залишкової вартості автомобіля - 8813.32 грн. та франшизи - 500.00 грн. (а.с. 62). Зменшення відшкодування на залишкову вартість автомобіля було проведено у зв»язку з тим, що позивачка, залишивши автомобіль собі, звернулася до страховика з відповідною заявою (а.с. 128).
У відповідності до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З урахуваням вказаних положень Закону, колегія суддів вважає, що різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, підлягає стягненню саме з відповідача.
Разом з тим, визначаючи вказану різницю, суд першої інстанції безпідставно включив до неї залишкову вартість пошкодженого автомобіля позивача, оскільки вказаний автомобіль, за бажанням самої ОСОБА_1, залишився в її власності.
Стаття 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 28, 29 цього Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого, евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У відповідності до вимог ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що витрати, понесені на оплату перебування автомобіля потерпілої на штрафмайданчику, повинні бути покладені на страховика, а сума залишкової вартості автомобіля стягненню не підлягає.
Таким чином, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 500.00 грн. матеріальної шкоди - розмір франшизи за договором страхування цивільної відповідальності.
Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є, зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Поскільки цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована, вказана шкода повинна відшкодовуватись страховиком.
Позовні вимоги до ПАТ «Страхова група «ТАС» позивачами не заявлялися, судом першої інстанції вказана організація до участі у справі в якості співвідповідача не притягувалася.
Оскільки чинним законодавством не передбачено можливість притягнення співвідповідачів на стадії апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення витрат на оплату перебування автомобіля на штрафмайданику та відшкодування моральної шкоди заподіяної ОСОБА_2, слід відмовити. Ця відмова не позбавляє позивачів права звенення до суду з позовом до належного відповідача.
Як встановлено судом, внаслідок вказаної ДТП було знищено автомобіль позивача ОСОБА_1, що призвело до того, що остання була позбавлена можливості їм користуватися. Це, у свою чергу, призвело до порушення звичайного укладу її життя.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що діями відповідача ОСОБА_1 спричинена моральна шкода.
Враховуючи тривалість моральних страждань, виходячи з вимог розумності та справедливості, колегія судів вважає, що розмір стягнутої судом моральної шкоди є обгрунтованим.
Таким чином, рішення суду в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_2 підлягає скасуванню, в частині стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 - зміні.
При постановленні нового рішення, колегія суддів, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, розподіляє судові витрати між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог, з врахуванням сплачених сум та вимог законодавства, що регулює сплату судових витрат, яке діяло на момент пред»явлення позову та винесення рішення.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог та стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2, рішення ніким не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку».
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовільнити частково.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 23 травня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди скасувати, ухваливши нове, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомра від 23 травня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди змінити, зменшивши суму стягнення матеріальної шкоди з 9459.32 грн. до 500.00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 120.00 грн. витрат, понесених на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 102.40 грн. витрат, понесених на оплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 120.00 грн. витрат, понесених на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 114.70 грн. витрат, понесених на оплату судового збору.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді
