АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/3153/13 Головуючий у суді 1 інстанції: Черновськой Г.В.
Справа 412/3153/13
Категорія 27 Доповідач: Кочкова Н.О.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді : Кочкової Н.О.,
Суддів: Слоквенка Г.П., Максюти Ж.І.,
При секретарі: Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2012 року , -
ВСТАНОВИВ:
Заочним Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" задоволені: стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором "Автопакет" № 8/2007/840/-К/517-АП від 26 квітня 2007 року в сумі 269 677гр. 66коп., яка складається з 149 185,37грн. - заборгованість по кредиту; 78 132,84 грн. - заборгованість по відсоткам, 23440, 56грн.- заборгованість по пені; 18 918, 89грн. заборгованість по штрафам. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Надра" у рахунок повернення судового збору 2 696 грн. 77 коп.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 25 жовтня 2012 року залишено без задоволення (а.с. 71-72).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.37-41).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом 1 інстанції встановлено, що 26 квітня 2007 року між ВАТ КБ „Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ „Надра", та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір „Автопакет" № 8/2007/840-К/517-АП, за умовами якого позивач надав, а ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти в сумі 23 670,89 доларів США, зі платою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4% на рік з кінцевим терміном повернення кредиту - 20 квітня 2013 року.
За належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за вказаним договором зобов'язався відповідати поручитель - ОСОБА_3 В якості забезпечення виконання позивальником зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів передбачених договором, можливих штрафних санкцій, ОСОБА_2 передав в заставу банку транспортний засіб, що набувається позичальником згідно договору купівлі-продажу № 249А/07 від 25 квітня 2007 року (а. с. 15-21).
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не виконав умов договору „Автопакет" № 8/2007/840-К/517-АП від 26 квітня 2007 року щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів позивачу, у зв'язку з чим станом на 02 липня 2012 року виникла заборгованість у сумі 33 741,34 доларів США, що еквівалентна 269 677,66 грн. Заборгованість складається з: 18 665,67доларів США (еквівалент - 149 185,37 грн.) - заборгованість по кредиту; 9 775,77 доларів США (еквівалент - 78 132,84 грн.) - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2 932,82 доларів США (еквівалент - 23 440,56 грн.) - заборгованість по пені; 2 367,08 доларів США (еквівалент - 18 918,89 грн.) - заборгованість по штрафах.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. А відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, і в установлений строк (ст.. 530 ЦК України). Зокрема згідно із п.п. 1.1, 2.2, кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредитні кошти банку у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені кредитним договором, але не пізніше 20 квітня 2013 року, з урахуванням процентів та інших платежів, встановлених договором. Пунктами 4.2.4, 4.2.5 кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення кредиту у разі недотримання графіку погашення кредиту.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Із кредитного договору зокрема п.п. 3.2 вбачається, що поручитель ОСОБА_3 зобов'язується перед банком відповідати за невиконання усіх зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкції, передбачених умовами основного договору, як солідарний боржник.
Посилання в апеляційній скарзі на пропуск строку позовної давності не грунтується на законі, оскільки згідно із ст.. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом неправомірно стягнута сума кредиту в повному обсязі, оскільки стягнення всієї суми достроково може мати місце лише в разі коли сторона, що ставить питання про дострокове повернення всієї суми боргу, заявить вимогу про розірвання договору, - протирічить ч.2 ст. 1050 ЦК України та п.п. 4.2.4, 4.2.5 кредитного договору.
Доводи апелянта щодо неправомірного стягнення заборгованості у національній валюті, а не у валюті кредиту - не являються підставою для скасування рішення суду, оскільки жодних законодавчих актів судом не було порушено.
Посилання апелянта на те, що він не був повідомлений про розгляд справи - спростовується поштовим повідомленням (а.с.39), а перебування ОСОБА_2 на лікуванні не свідчить про неотримання судової повістки. Крім того, апеляційний суд враховує, що доказів, які спростовують правильність розрахунку суми заборгованості, чи мають інше правове значення по справі - до апеляційної скарги не прикладено і у судовому засіданні апеляційного суду не надано.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення у частині стягнення заборгованості - не встановлено, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду у цій частині відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
У той же час не можна погодитись з рішенням суду в частині солідарного стягнення з відповідачів сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2696, 77 грн. Так, згідно із ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Вказана норма права не передбачає стягнення судових витрат у солідарному порядку, тому рішення суду в цій частині згідно із п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, а судові витрати - стягненню у дольовому порядку.
Керуючись ст.. 307, п.4 ч.1, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2012 року змінити у частині стягнення судового збору. Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Надра" у рахунок повернення судового збору по 1 348 грн. 38коп. з кожного. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді:
