Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
№ 22ц/778/2935/13 Головуючий у 1 інстанції: Мінасов В.В.
Суддя-доповідач: Дзярук М.П.
УХВАЛА
Іменем України
21 серпня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Кочеткової І.В.
Суддів Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
При секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Арсенал» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Арсенал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Арсенал» про визнання недійсним умов договору, що обмежують права споживача,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2012 року ТОВ «Агенство нерухомості «Арсенал» звернулося до суду з ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначало, що 09.10.2012 року між ним та відповідачем було укладено договір про надання послуг з пошуку покупців на нерухомість відповідача. Але відповідач, в порушення умов договору, продала без участі позивача свою нерухомість за 500000 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача 25000 грн. винагороди, передбаченої договором.
У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Арсенал» про визнання недійсним умов договору, що обмежують права споживача.
В позові зазначала, що 09.10.2012 року вона уклала вказаний договір, але позивач умови договору не виконав, покупців на її об'єкт нерухомості не знайшов, жодного огляду нерухомості організовано не було, про виконання договору її не інформував і його працівники тільки відповідали на її телефонні дзвінки. До неї звернувся ОСОБА_4, який знайшов в газеті «Привоз» об'яву, яку давала ще вона особисто і вони уклали договір купівлі-продажу. Вважає положення договору ( п.2.2.3) між нею та TOB «Агентство нерухомості «Арсенал» про те, що замовник визнає, що будь-які угоди відносно зміни прав власності на об'єкт, в період дії цього договору, укладені між замовником та третіми особами, будуть вважатися укладеними при допомозі виконавця. В зв'язку з цим виконавець має безспірне право на отримання винагороди в розмірі, передбаченим п.3.1. даної угоди» несправедливими, такими, що суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів». Посилаючись на вказані обставини просила визнати недійсним п.2.2.3 договору №546р про надання послуг, пов'язаних з продажем нерухомості, укладений 09 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та TOB «Агентство нерухомості «Арсенал».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2013 року у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженої відповідальністю «Агентство нерухомості «Арсенал» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Агентство нерухомості «Арсенал» про визнання недійсними умов договору, що обмежують права споживача задоволено.
Визнано недійсними п.2.2.3 договору №546р про надання послуг, пов'язаних з продажем нерухомості, укладений 09 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Арсенал».
Стягнуто з Товариства з обмеженої відповідальністю «Агентство нерухомості «Арсенал» на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 114,7 грн.
На вказане судове рішення ТОВ «Агенство нерухомості «Арсенал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, а первісний позов задовольнити частково.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Арсенал» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Агентство нерухомості Арсенал», суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що відповідач вчинив дії, що порушують його права в одержанні оплати за надані послуг з продажу нерухомості.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агентство нерухомості «Арсенал» укладено договір №546р про надання послуг, пов'язаних з продажем нерухомості (далі Договір), відповідно до якого сторони домовились про те, що замовник має намір продати належне їй на праві власності нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, а виконавець надати комплекс послуг, пов»язаних з продажем зазначеного об»єкту нерухомості за стартовою ціною 559 300,00 грн. В разі продажу об'єкта, за виконані по договору роботи замовник оплачує винагороду виконавцю в розмірі 5% від суми угоди, вказаної в протоколах огляду об'єкта.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 продала об'єкт нерухомості без допомоги агентства з нерухомості, своїми силами, розмістивши власне оголошення в газеті «Привоз». Зазначене не заперечується сторонами. Агентство з нерухомості у виконання своїх зобов'язань за Договором не провело жодного огляду об'єкту. За таких підстав, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Агентства нерухомості Арсенал» винагороди за Договором.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним п.2.2.3 Договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що його умови є несправедливими. Згідно зазначеного пункту замовник визнає, що будь-які угоди відносно зміни права власності на об'єкт, в період дії Договору, укладені між замовником та третіми особами, будуть вважатися укладеними при допомозі виконавця. В зв'язку з цим виконавець має безспірне право на отримання винагороди в розмірі, передбаченим п.3.1 даного Договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі ст.. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» провадив (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. П.2.2.3 Договору є несправедливим, оскільки обмежує споживача у своїх правах власника щодо об'єкта нерухомості, а тому правомірно визнаний судом недійсним.
Згідно ч.3 ст. 10, ст.ст. 57-60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази повинні бути належними і допустимими. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315,317,319ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Арсенал» - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
