14.03.2013 Справа № 2605/20469/12
унікальний № 2605/20469/12
Провадження № 2/756/978/13
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маринченко М.М.,
при секретарі Яковлєвому О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення вартості замовлення за договором, неустойки та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення вартості замовлення за договором, неустойки та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 07 вересня 2012 року між сторонами укладено Договір про взаємну співпрацю, за умовами якого відповідач зобов'язався виготовити та змонтувати металопластикові вікна на балкон позивача. Позивач виконав свої зобов'язання за вказаним договором сплативши відповідачу вартість всього замовлення в розмірі 5023 грн., з яких 235 грн. 20 коп. становить вартість робіт з монтажу та демонтажу. Проте відповідач, у встановлений договором строк - до 17 жовтня 2012 року послуг по встановленню вікон позивачу не надав та не попередив про неможливість виконання робіт. На неодноразові вимоги позивача отримані кошти не повернув.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань по встановленню вікон, відповідно до договору просить стягнути на свою користь вартість сплаченого замовлення по виготовленню та встановленню вікон у розмірі 5023 грн. Крім того, просить стягнути нараховану у відповідності до положень ч. 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» неустойку за кожен день затримки повернення грошей у розмірі 703 грн. 22 коп. Також просить відшкодувати моральну шкоду, заподіяну невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, у розмірі 5000 грн. Вказані позовні вимоги обґрунтовує тим, що невиконанням відповідачем умов договору позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, порушенні ритму життя, необхідності вжиття заходів щодо зустрічей з відповідачем, витрачання часу на телефонні переговори, виникненні необхідності звернення до правоохоронних органів.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Позивач додатково зазначила, що під час укладення договору сторони домовились, що вікно для засклення балкону буде виготовлено з урахуванням виносу за межі балкону на 30 см, відповідно відповідачем було зроблено заміри з урахуванням вказаного виносу. При цьому позивач зазначила, що вважала, що виготовлення та встановлення конструкції для виносу засклення балкону включено до вартості замовлення і не потребує додаткової оплати.
17 жовтня 2012 року, коли привезли вікна, її не було вдома, тому замовлення приймав її син. В цей день працівники відповідача повідомили, що для того, що підняти віконну раму на балкон, потрібно демонтувати старі вікна, але працівників по демонтажу не було, тому частину замовлення залишили в коридорі, а велику раму для вікон, яку необхідно було піднімати вулицею через балкон, забрали. Наступного дня ніхто не приїхав і в телефонній розмові її повідомили, що для монтажу виготовлених вікон необхідно додатково оплати роботи, вартість яких становить близько 750 грн., по виготовленню конструкції під винос вікон за межі балкону, в тому числі і зварювальні роботи. У зв'язку з відмовою додатково здійснювати оплату таких робіт, між ними виник спір, тому будь-які подальші роботи по монтажу вікон не проводилися.
Відповідач проти позову заперечував, вказавши, що дійсно між ним та позивачем укладено вказаний договір на виготовлення та встановлення металопластикових вікон, проте у вартість замовлення за договором включено лише виготовлення та монтаж вказаних вікон. Зазначив, що відповідно до умов договору ним було виготовлено вікна та доставлено позивачу, при цьому позивач відмовилась від приймання виготовленого замовлення без пояснення причин. Також вказав, що при укладенні договору позивача усно було повідомлено про необхідність виготовлення додаткових конструкцій для монтажу вікон з виносом відносно балкону, які виготовляються та встановлюються за додаткову плату, оскільки передбачають виконання зварювальних робіт. Позивач відмовилась від оплати робіт по встановленню вказаної конструкції, внаслідок чого встановлення вікон стало неможливим. При цьому частину виготовлених вікон та матеріалів для їх встановлення було доставлено та залишено на зберіганні у позивача. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач відмовився від оплати додаткових робіт, не передбачених договором, а встановлення вікон без виконання вказаних робіт є неможливим.
Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Судом встановлено, що 07 вересня 2012 року між ОСОБА_1 (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір, за умовами якого Виконавець зобов'язався виконати роботи по виготовленню ПВХ конструкцій, а Замовник зобов'язався оплатити та прийняти готові вироби. Відповідно до Розділу 2 Договору вартість виробів становить 5023 грн., і у вказану вартість включено вартість робіт по монтажу та демонтажу в розмірі 235 грн. 20 коп.
Розділом 3 Договору сторони погодили, що Замовник зобов'язується здійснити повну оплату вартості замовлення в розмірі 5023 грн., після чого Виконавець на протязі 28 робочих днів зобов'язаний виготовити та доставити готові вироби.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, позивач 07 вересня 2012 року оплатила вказану вартість замовлення за договором у розмірі 5023 грн., для чого отримала споживчий кредит відповідно до договору №2000738485 від 07 вересня 2012 року, укладеного з ПАТ «ОТП Банк».
Згідно пояснень сторін, 17 жовтня 2012 року, у встановлений у п. 3.2 Договору строк, відповідачем було доставлено виготовлений виріб, проте, у зв'язку з необхідністю провести демонтаж старих вікон для підняття великогабаритної рами через вулицю, ОСОБА_1 відвантажено лише частину замовлення, зокрема підвіконня, склопакети, нащільник, відлив, козирок, розширювач тощо.
Крім того, представником відповідача було складено та підписано акт відмови позивача від приймання виготовленої конструкції (рами).
Відповідно до ч.2 ст. 850 та ст. 851 ЦК України якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Як вбачається з пояснень сторін, при укладенні договору, сторони домовились про виготовлення конструкцій для засклення балкону з урахуванням виносу (30 см) за межі балкону і відповідно до вказаної домовленості було зроблено заміри розмірів конструкцій з урахуванням виносу. При цьому договір не містить жодних зобов'язань Виконавця щодо виготовлення та встановлення рам (конструкцій) для виносу, на яких має закріплюватись вказана ПВХ конструкція.
З пояснень відповідача вбачається, що вартість виготовлення вказаної рами (конструкції) становить близько 750 грн. та потребує залучення субпідрядників з спеціальним обладнанням для зварювання. Позивач відмовилась від оплати вказаних робіт, посилаючись на те, що умовами договору включено до вартості самого виробу (вікна) також вартість його монтажу та демонтажу старого вікна.
Суд не приймає до уваги посилання позивача про включення до вартості виготовлення і монтажу ПВХ конструкцій також вартості виготовлення та встановлення додаткових рам для кріплення вказаних конструкцій, оскільки з системного аналізу умов договору вбачається, що під монтажем та демонтажем сторони погодили лише демонтаж старих вікон та встановлення на існуюче місце нових без виконання інших робіт по виготовленню інших конструкцій (рам), необхідних для встановлення вікон. Те, що умовами вказаного договору не передбачено виконання додаткових робіт та виготовлення інших конструкцій підтверджується іншими положеннями договору, відповідно до яких Виконавець не виконує робіт по виготовленню стяжки під підвіконня, не вивозить будівельне сміття та зняті старі конструкції, не відповідає за збереження цілісності та відновлення віконних відкосів.
Крім того, згідно додатку до договору, яким сторони погодили розміри та матеріал замовлення, не передбачено та не включено у вартість будь-які інші матеріали (металеві бруси, кутки, тощо), необхідні для виготовлення та встановлення рами з виносом, до якої буде кріпитися виготовлений виріб ПВХ.
Згідно пунктів 6, 11 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили; якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).
Згідно ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що після виготовлення конструкцій ПВХ відповідачем, для подальшого їх встановлення виникла необхідність у додаткових роботах, вартість яких договором не передбачено та не було сплачено Замовником, про що відповідач попередив Замовника, вказавши вартість таких робіт, та за відсутності згоди (дозволу) Замовника на проведення робіт та їх оплати подальше виконання договору зі сторони відповідача стало неможливим з вини позивача.
За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості замовлення в розмірі 5023 грн.
Враховуючи що позовні вимоги про стягнення суми замовлення не підлягають задоволенню, відсутні також підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 651, 837, 852 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 60, 88, 169, 209, 212- 215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення вартості замовлення за договором, неустойки та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.М. Маринченко
