АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-39/12 Номер провадження 22-ц/786/471/2013 Головуючий у 1-й інстанції Бондаренко О.В. Доповідач Дряниця Ю. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2013 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.
При секретарі: Ткаченко Т.І.
З участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2011 року позивач звернувся до місцевого суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ВТП (водно-транспортної пригоди). Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 13 серпня 2011 року приблизно о 12 год. на річці Дніпро в районі острова Слава з вини ОСОБА_2 сталося зіткнення водних транспортних засобів. Маломірний річковий човен «Казанка»під керуванням ОСОБА_5 внаслідок перевищення швидкості та намагання втекти від інспектора по контролю та перевірки правил безпеки судноплавства маломірних суден допустив зіткнення з маломірним судном «Крим»під керуванням ОСОБА_1 та який йому належить на праві власності. Відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил користування водними об'єктами.
Внаслідок даної транспортної пригоди, судно «Крим»отримало пошкодження лівої носової частини корпуса з розривом у верхній частині, стався розрив ридани несучої частини корпусу з руйнуванням зварних швів, деформація лівої кормової частини. Окрім того, зазначає, що в результаті зіткнення він переніс серцевий напад та нервове захворювання. Просив суд стягнути на його користь матеріальну шкоду в сумі 4787 грн., 167 грн. в рахунок відшкодування витрат, затрачених на лікування, моральну шкоду в сумі 10000 грн., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 500 грн. та судові витрати по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди -задоволені в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 4 787 ( чотири тисячі сімсот вісімдесят сім ) гривень, моральну шкоду в сумі 10 000 ( десять тисяч ) гривень, 167 ( сто шістдесят сім ) гривень витрат на лікування, 500 ( п'ятсот ) гривень витрат на проведення експертного дослідження , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн судовий збір в сумі 51 гривень , а всього 15 625 ( п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять ) гривень .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір з розмірі 8 гривень 50 копійок .
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невірне здійснення судом оцінки наданих доказів, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Вважає, що в його діях відсутня вина, а тому він не повинен нести будь-якої відповідальності матеріального характеру. Також зазначає, що висновок оцінки завданої матеріальної шкоди не може враховуватися, оскільки є неналежним доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності частково задоволення апеляційної скарги та зміни рішення з підстав, визначених п. 3 ч.1 ст.309 ЦПК України -невідповідність висновків суду обставинам справи.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно постанови про адміністративне правопорушення № 123, від 02.10.2011 року відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.116 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування маломірними суднами на один рік.
Відповідно до постанови Комсомольського міського суду від 05.11.2012 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті , комісії з ліквідації Держфлотінспекції України про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено .
Згідно судово-товарознавчої експертизи матеріальний збиток за пошкодження маломірного судна «Крим»№ УПБ-9245, спричинені зіткненням човнів, складає 4787 гривень.
Відповідно довідки № 1052 від 11.10.2011 року ОСОБА_1 знаходиться на лікуванні у лікаря психіатра зі скаргами на нервові розлади, страх, тривогу та інше, захворювання пов'язане з перенесеною психічною травмою від 13 серпня 2011 року ( аварійна ситуація на воді). Діагноз - неврастенічний синдром ситуаційно обумовлений. Продовжує лікування .
Також позивачем було затрачено на своє лікування 167 гривень, що підтверджується товарними чеками.
Місцевим судом було достовірно встановлено, що транспортна пригода, яка відбулася 13 серпня 2011 року на річці Дніпро поблизу острова «Слава»за участю водних транспортних засобів - маломірного судна «Крим»НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та річкового човна «Казанка»під керуванням ОСОБА_5, сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 правил користування водними об'єктами.
Відповідач ОСОБА_2 притягнутий до відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судоми рішення у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Частина 4 статті 61 ЦПК України закріплює, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Доводи апелянта про відсутність в його діях вини не заслуговують на увагу та в повній мірі спростовуються наявними в справі доказами та встановленими обставинами при розгляді справи про адміністративне правопорушення та адміністаративної справи. Також недоведено належними та допустими доказами неправомірність дій посадових осіб органів контролюючих безпеку на морському та річковому транспорті, на які посилається відповідач.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України).
Спір між сторонами виник з деліктних правовідносин, в яких відповідно до принціпів цивільного законодавства тягар доказування покладається саме на особу, яка завдала шкоди.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Рішення суду повинно ґрунтуватись на доказах, досліджених при розгляді справи, а не на припущеннях, які на думку осіб, що беруть участь у справі доводять спростування пред'явлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Оцінка завданих збитків транспортною пригодою здійснена суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва № 1966 від 17.12.2004р. та сертифікату № 9787/10 від 16.07.2010 року, які були дійсними на момент проведення дослідження.
А тому, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.ст.58,59 ЦПК України, надані позивачем докази є належними та допустимими доказами наявності в діях відповідача вини в завданні матеріальної шкоди та підтверджують суму завданих матеріальних збитків.
Відповідачем у справі не надано суду жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, що розмір завданих його діями збитків є іншим, ніж той, що визначений проведеною оцінкою за замовленням позивача.
Оцінка наданим сторонами доказів проведена вірно, узгоджується з нормами чинного цивільного законодавства, враховано роз'яснення Постанови Пленуму ВСУ № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.92 року (зі змінами і доповненнями)
Колегія суддів вважає, що висновок суду про задоволення позовної вимоги про стягнення завданої матеріальної шкоди в сумі 4787 грн. є вірним. Також правильним є висновок суду про стягнення коштів у сумі 167 грн., затрачених позивачем на лікування.
Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди яка відшкодовується особою, що її завдала.
Судом вірно встановлено, що позивачу діями відповідача була завдана моральна шкода.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що заявлений розмір до відшкодування не знайшов свого підтвердження.
Враховуючи роз'яснення Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.95р. (зі змінами та доповненнями), обставини, за яких була завдані моральні страждання, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн. не знайшов свого підтвердження, а тому стягнута сума моральної шкоди підлягає зменшенню до 5000 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України зміст, аналіз підстав та предмету заявленого позову свідчить про розгляд справи судом першої інстанції з дотриманням принципу диспозитивності.
Тлумачення норм матеріального та процесуального права апелянтом проведено поверхово, без повного та системного аналізу норм, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі підлягають частковому задоволенню.
За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає зміні в частині розміру стягнутої суми моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.3, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2012 року -змінити в частині стягнення моральної шкоди.
Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Кривчун Т.О.
Чумак О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця
