Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
.
Іменем України
РІШЕННЯ
"11" грудня 2014 р. Справа № 927/1805/14
Позивач: Державне підприємство "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" (ДП "Укргеоінформ"), вул. Попудренка, 54, м. Київ, МСП-660, 02660
Відповідач: Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської області, вул. Лащенка, 12, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ніжинське управління Державної казначейської служби України Чернігівської області, пл. Марії Заньковецької, б. 4, м. Ніжин, 16600.
про стягнення 91775,00 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Антонюк С.В., довіреність № б/н від 15.10.2014р.
від відповідача: Майдан Л.І., довіреність № 08-19/1287 від 11.03.2014р.
від третьої особи: Устименко І.Г., довіреність № 6 від 15.05.2014р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем - Державним підприємством «Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім.. А.В. Шаха» (ДП «Укргеоінформ») подано позов до Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської області про стягнення 91775,00 грн.
У позовній заяві позивачем зазначено третю особу - Ніжинське управління Державної казначейської служби України Чернігівської області.
В ухвалі про порушення провадження у справі від 26.11.2014р. судом вирішено питання щодо надання третій особі процесуального статусу: залучено Ніжинське управління Державної казначейської служби України Чернігівської області до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.
У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що між сторонами було укладено Договір про надання послуг із створення цифрових растрових карт по Ніжинському району.
Позивач виконав взяті на себе за цим Договором зобов'язання, що підтверджується підписаним сторонами Актом надання послуг та накладною на передачу документації у паперовому та електронному вигляді.
Проте, відповідач обумовлену цим Договором оплату за надані послуги в сумі 91775,00 грн. не сплатив.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 91775,00 грн. боргу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 46) підтверджує факт надання позивачем послуг за укладеним між сторонами Договором на суму 91775,00 грн., але вказує на те, що Договором не встановлено конкретну кінцеву дату оплати наданих послуг.
Договором встановлено, що розрахунки здійснюються за наявності бюджетного фінансування, а оплата після передачі виконаних послуг.
Після підписання сторонами Договору акта надання послуг, на рахунку відповідача знаходилась сума 65428,76 грн. На цю суму відповідачем до Ніжинського управління Державної казначейської служби було подане платіжне доручення, яке залишилось без виконання.
Відповідач посилається на ст. 530 ЦК України яка визначає, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Такою подією, на думку відповідача, є саме наявність бюджетного фінансування.
На сьогоднішній день, враховуючи відсутність відповідних бюджетних асигнувань, відповідач не може виконати зобов'язання по оплаті наданих позивачем за Договором послуг. Така оплата, вважає відповідач, можу бути здійснена лише за умови виділення відповідних кошторисних призначень та наявності на рахунку Управління достатньої суми коштів.
Відповідач заперечує проти позову і просить суд відмовити у позові в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа - Ніжинське управління Державної казначейської служби України Чернігівської області надало письмові пояснення на позовну заяву (а.с. 27), у яких, зокрема, вказує на те, що Управлінням було взято на облік бюджетні зобов'язання відповідача у сумі 91775,00 грн.
Ці фінансові зобов'язання були зареєстровані на відповідний рахунок відповідача.
Ніжинським управлінням Державної казначейської служби України Чернігівської області вживалися усі можливі заходи щодо проведення у повному обсязі розрахунків згідно наданого платіжного доручення відповідача відповідно до укладеного договору на розрахунково-касове обслуговування, направляючи на це весь наявний фінансовий ресурс єдиного казначейського рахунка.
Третя особа зазначає, що платіжне доручення відповідача на суму 65428,76 грн. було повернуто без виконання. У 2014 році платіжні доручення згідно укладеному між сторонами Договору не подавалися.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.
Між Управлінням Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської області (Замовником) та Державним підприємством «Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха» (ДП «Укргеоінформ») (Виконавець) 25 жовтня 2013 року укладено Договір № 67 (далі - Договір) (а.с. 11).
Згідно п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги із створення цифрових растрових карт по Ніжинському району Чернігівської області, шляхом перетворення топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт в цифровий растровий вигляд, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Ціна цього Договору, згідно п. 3.1 Договору, становить 91775,00 грн., у тому числі ПДВ - 15295,83 грн. у відповідності з Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 2) та Кошторисом (Додаток № 3), що є невід'ємними частинами цього Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки по Договору здійснюються на підставі ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування.
Оплата по Договору здійснюється після передачі виконаних послуг Замовнику та підписання Сторонами Акту приймання-передачі (п. 4.2 Договору) .
Відповідно до п. 4.3 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі.
Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг та, у разі відсутності зауважень, приймати надані послуги згідно з актом наданих послуг (п.п. 6.1.1, 6.1.2 Договору).
Виконавець зобов'язувався, зокрема, забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором (п. 6.1.3 Договору), передати Замовнику створені цифрові растрові карти та підписати акти наданих послуг з визначеною кількістю штук (планшетів) створених цифрових растрових карт, які записано на електронний (і) носій (ї) інформації (п. 6.3.5 Договору) та має право, зокрема, своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги за цим Договором (п. 6.4.1 Договору).
Договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2013 року (п. 10.1 Договору).
Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання та несвоєчасне виконання умов Договору, які вони допустили протягом строку дії Договору (п. 10.2 Договору).
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
На виконання умов вищевказаного Договору позивачем було надано послуги на загальну суму 91775,00 грн., що підтверджується відповідним підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін Актом надання послуг за Договором від 25 жовтня 2013 року № 67 від 21.11.2013р. (а.с. 18) та накладною від 21.11.2013р.
Отже, позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по наданню послуг створення цифрових растрових карт по Ніжинському району Чернігівської області, обумовлених Договором № 67 від 25.10.2013р., а відповідачем прийнято надані послуги без будь-яких зауважень.
Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 9-7/175 від 03.06.2014р. виконати зобов'язання за Договором та оплатити надані послуги (а.с 19).
Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді.
Таким чином, судом встановлено, що за надані ДП "Укргеоінформ" послуги зі створення цифрових растрових карт відповідач у відповідності до умов Договору оплату не здійснив, в результаті чого станом на день подання позову у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором на загальну суму 91775,00 грн., яку позивач просить стягнути у поданому позові.
Згідно п. 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. № 309 розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства.
Бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Казначейства в бухгалтерському обліку виконання бюджетів та відображаються у звітності про виконання бюджетів.
Ніжинським управлінням 07.11.2013р. взято на облік бюджетні зобов'язання Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської області по загальному фонду КФК 2803030 КЕКВ 2240 на суму 91775,00 грн. про надання послуг із створення цифрових растрових карт відповідно до Договору від 25.10.2013р. № 67, укладеного з ДП «Укргеоінформ».
Фінансові зобов'язання зареєстровані Ніжинським управлінням 21.11.2013р. в сумі 91775,00 грн. на відповідний реєстраційний рахунок Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської області згідно Акту вказаних послуг.
Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст.179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).
Бюджетні установи, для свого нормального функціонування і здійснення передбаченої установчими документами діяльності, укладають договори, оплата за якими здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
При цьому, не зважаючи на залучення до відносин між бюджетними установами бюджетних коштів, зазначені відносини є не бюджетними, а господарсько-правовими.
Статтею 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, отже для таких господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, в тому числі й державних органів, організацій та установ, заснованих на державній власності, якими, зокрема, є позивач та відповідач.
Згідно з частини першої ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Суд зазначає, що ані Господарський кодекс України, ані Цивільний кодекс України при визначенні відповідальності за укладеним Договором не виділяють в окрему категорію осіб "бюджетні установи" і не встановлюють окремі правила для них. Тобто, орган державної влади, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів, не має будь-яких привілей чи пільг у рамках виконання своїх зобов'язань за такими договорами.
Тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Тобто, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором, і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, у тому числі Державної казначейської служби України.
Згідно п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.13 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.05) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.04) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15 травня 2012 р. у справі №3-28гс12, від 13.10.09 р. (судової палати в адміністративних справах), від 15.05.12 р. у справі №11/446 (судової палати у господарських справах).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" (ДП "Укргеоінформ") про стягнення боргу в сумі 91775,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівської області (вул. Лащенка, 12, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, р/р 35218002085006 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38460037) на користь Державного підприємства "Український державний науково - виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" (ДП "Укргеоінформ") (вул. Попудренка, 54, м. Київ, МСП-660, 02660, р/р 26004012239129 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 380333, код 02571008) 91775,00 грн. (дев'яносто одну тисячу сімсот сімдесят п'ять грн.. 00 коп.) боргу та 1835,50 грн. (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять грн.. 50 коп.) на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 11.12.2014р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 16.12.2014р.
Суддя Ю.М. Бобров
