ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22 липня 2013 р. Справа № 903/555/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус К»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Сервіс Плюс»
про стягнення 91 385грн. 22коп.
Суддя Сур'як О.Г.
Представники :
від позивача: Перевозник П.М.- представник за довіреністю № 4 від 24.05.2013р.
від відповідача: Кузьмін О.В. - в.о. директора
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позивач - ТОВ «Крокус К» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «Техно-Сервіс Плюс» 91 385грн. 22коп; з них 2863,58грн. пені за період з 12.07.2012р. по 22.11.2012р., 572,18грн. - 3% річних за період з 12.07.2012р. по 22.11.2012р., 72,84грн. індексу інфляції за період з 01.07.2012р. по 22.11.2012р. та 87876,62грн. штрафу, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно договору поставки №301 від 20.10.2011р. та ст.625 ЦК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на договір поставки №301 від 20.10.2011р. та додаткову угоду № 1 від 01.12.2011р., рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2012р. по справі №5004/787/12, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. по справі №5004/787/12, наказ про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області від 30.10.2012р. №5004/787/12-1., довідку банку №06.10-17/91 від 28.05.2013р. про надходження коштів ТОВ «Крокус К» від ТОВ «Техно-Сервіс Плюс» за період з 29.12.2011р. по 24.05.2013р.
В судовому засіданні, в порядку ст.22 ГПК України, позивач подав заяву від 22.07.2013р. про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції за період з 01.07.2012р. по 22.11.2012р. на суму 72,84грн. та просить стягнути 91312,38 грн.
Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Заява позивача про часткову відмову від позовних вимог подана до прийняття рішення, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.
Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві №604 від 18.07.2013р. проти позову заперечує, вважає позовні вимоги ТОВ «Крокус К» безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, посилаючись на те, що рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2012р. по справі №5004/787/12 виконане в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
20.10.2011р. між позивачем - ТОВ ««Крокус К» (Постачальник) та відповідачем - ТОВ «Техно-Сервіс Плюс» (Покупець) укладено договір поставки №301
Відповідно до п.1.1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти (надалі Товар), а Покупець - прийняти і оплатити Товар на умовах та в строки, обумовлені цим Договором та додатковими угодами до цього Договору.
29.12.2011 р. позивач передав у власність відповідача нафтопродукти загальною вартістю 253 998 грн., що підтверджується видатковою накладною №1480 від 29.12.2011р., рахунком на оплату №1492 від 29.12.2011р., довіреністю ТОВ «Техно-Сервіс Плюс» серії ЯОЧ №261/2 від 29.12.2011р.
Проте, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково на суму 202000грн., заборгувавши позивачу 51998грн., що спонукало останнього звернутись з позовом до суду.
Рішенням господарського суду Волинської області від 01.08.2012р. по справі №5004/787/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р., стягнуто з ТОВ "Техно-Сервіс Плюс" на користь товариства ТОВ "Крокус К" 119 128,44 грн. заборгованості за договором поставки, з яких 51 998грн. -боргу, 5 383, 98грн. - пені за період з 10.01.2012р. по 11.07.2012р., 1 377, 57 грн. - 3% річних за період з 29.12.2011р. по 11.07.2012р., 845,79 грн. - індексу інфляції за січень-березень 2012р. та 59 523, 10 грн. - штрафу.
30.10.2012р. на виконання рішення господарського суду видано наказ.
Як вбачається із довідки ПАТ «Укрсоцбанк» №06.10-17/91 від 28.05.2013р. відповідач погасив заборгованість лише 23.11.2012р.
Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до п. 5.3. договору у випадку затримки Покупцем оплати або неповної оплати за товар більше ніж на 3 календарні дні, від дати відвантаження, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за весь час прострочення.
Згідно п. 5.4. договору у випадку прострочення Покупцем оплати за товар більше ніж на 3 календарні дні від дати відвантаження, Покупець додатково до пені, визначеної в п.5.3 Договору, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару. Якщо прострочення Покупцем оплати за товар триває 10 (десять) чи більше календарних днів від дати відвантаження, розмір вказаного штрафу збільшується на 0,5 % від вартості неоплаченого товару кожні наступні 10 (десять) календарних днів.
Крім того, пунктом 5.5 договору сторони погодили, що при нарахуванні штрафних санкцій за даним Договором не застосовуються норми ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно розрахунків позивача відповідачу нараховано 2863,58грн. пені за період з 12.07.2012р. по 22.11.2012р., 572,18грн. 3% річних за період з 12.07.2012р. по 22.11.2012р. та 87876,62грн. штрафу за період з 07.07.2012р. по 22.11.2012р.
Суд, перевіривши подані розрахунки, встановив, що до стягнення підлягає 2855,63грн. пені за період з 12.07.2012р. по 22.11.2012р., 572,18грн. 3% річних за період з 12.07.2012р. по 22.11.2012р. та 87876,62грн. штрафу за період з 07.07.2012р. по 22.11.2012р. В решті позову слід відмовити в зв'язку з помилкою в розрахунку позивача.
Згідно п. 4 ч. 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Тому позов в частині стягнення 72,84грн. індексу інфляції за період з 01.07.2012р. по 22.11.2012р. необхідно припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Твердження відповідача про безпідставність заявлених позовних вимог, у зв'язку з тим, що рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2012р. по справі №5004/787/12 виконане в повному обсязі є необґрунтоване. Фактично рішення було виконане лише 23.11.2012р., що підтверджується довідкою банку №06.10-17/91 від 28.05.2013р., а згідно п.7.1 договору поставки №301 від 20.10.2011р. в частині розрахунків договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Крім того, відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 546, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 49, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" (вул. Прикордонників, 7-А, с. Старовойтове, Любомльський р-н., Волинська обл., 44332, код ЄДРПОУ 34313877) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус К" (вул. Орловська, 8/1, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ 33345248) 91 304 грн. 43коп. (з них: 2855,63грн. пені, 572,18грн. - 3% річних та 87876,62грн. штрафу), а також 1 826грн. 08коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 72,84грн. індексу інфляції припинити.
4. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено
24.07.13
Суддя О. Г. Сур'як
