ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року Справа № 925/2007/13
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - Чорний О.В. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні
технології", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Нагірна,
Жашківського району, Черкаської області
про стягнення 496 027 грн. 04 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу товару від 21 лютого 2013 року за №21-02-2013 ПР в розмірі 496 027 грн. 04 коп., в тому числі: 382 400 грн. 60 коп. - основний борг, 11 962 грн. 54 коп. - 30% річних, 5 183 грн. 78 коп. пеня та 96 480 грн. 12 коп. штраф.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 грудня 2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24 грудня 2013 року.
Розгляд справи здійснюється після відкладення.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 22 січня 2014 року та зазначав, що насіння кукурудзи, поставлене позивачем згідно договору від 21 лютого 2013 року за №21-02-2013 ПР, було неналежної якості, в зв'язку з чим відповідачу нанесено збитки на суму 3 679 830 грн. 00 коп.
В судовому засіданні, яке відбулося 04 лютого 2014 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/2007/13.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 21 лютого 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу товару за №21-02-2013 ПР.
Відповідно до п. 6.1. вищевказаного договору покупець зобов'язався прийняти товар на умовах, визначених договором та провести оплату за товар в строки і на умовах вказаних в ст. 5 договору, а продавець - передати покупцеві товар згідно умов договору.
Згідно п. п. 2.1., 2.2. договору купівлі - продажу асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною та/або у накладних документах на відпуск товару. Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.
Товар вважається переданим покупцю з моменту підписання видаткових накладних (п. 3.2. договору).
Позивач свої зобов'язання за договором купівлі - продажу виконав та поставив відповідачу насіння кукурудзи та соняшника на загальну суму 730 500 грн. 60 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:
- №РН-0000075 від 01 квітня 2013 року на суму 171 000 грн. 00 коп.;
- №РН-0000130 від 15 квітня 2013 року на суму 166 000 грн. 00 коп.;
- №РН-0000203 від 20 травня 2013 року на суму 310 500 грн. 60 коп.;
- №РН-0000204 від 20 травня 2013 року на суму 83 000 грн. 00 коп.
Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи у вищенаведених видаткових накладних та відтиском печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес".
Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши 348 100 грн. 00 коп., що підтверджується копіями банківських виписок від 28 лютого 2013 року на суму 10 000 грн. 00 коп., від 19 березня 2013 року на суму 138 100 грн. 00 коп., від 25 жовтня 2013 року на суму 100 000 грн. 00 коп. та від 29 листопада 2013 року на суму 100 000 грн. 00 коп.
Таким чином позивач просив суд стягнути з відповідача 382 400 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі - продажу товару від 21 лютого 2013 року за №21-02-2013 ПР.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 5.5. договору купівлі - продажу сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином:
- 20% від вартості товару, а саме 146 100 грн. 00 коп. попередньо оплачується покупцем в строк до 30 березня 2013 року;
- 80% від вартості товару, а саме 584 400 грн. 00 коп. оплачується в строк до 01 листопада 2013 року.
В абзаці 2 п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного останнім днем сплати вартості поставленого товару є 31 жовтня 2013 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, сума боргу в розмірі 382 400 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Пунктом 8.2. договору купівлі - продажу передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.
Позивачем на підставі п. 8.2. договору поставки заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 183 грн. 78 коп. пені, в тому числі: 4 638 грн. 98 коп. пені нарахованої за період з 02 листопада 2013 року по 28 листопада 2013 року на суму боргу 482 400 грн. 60 коп. та 544 грн. 80 коп. пені нарахованої за період з 30 листопада 2013 року по 03 грудня 2013 року на суму боргу 382 400 грн. 60 коп.
Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.2.1." судом встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем вірно, а тому заявлена до стягнення сума пені підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 8.4. договору купівлі - продажу покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь продавця штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Оскільки відповідач свого обов'язку щодо оплати поставленого товару у визначений сторонами строк не виконав, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% від суми боргу в розмірі 482 400 грн. 60 коп. станом на 02 листопада 2013 року, що складає 96 480 грн. 12 коп.
При розгляді позову в цій частині судом враховано наступне:
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штраф як і пеня є формами одного і того ж виду забезпечення виконання зобов'язання - неустойки.
Умови договору поставки передбачають цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати пені та штрафу.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
При цьому судом враховано відповідні висновки, що викладені в постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року N 06/5026/1052/2011.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 96 480 грн. 12 коп. штрафу.
Пунктом 8.6. договору купівлі - продажу визначено, що сторони, згідно п. 2. ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.
На підставі п. 8.6. договору купівлі - продажу позивачем також заявлено вимогу про стягнення 11 962 грн. 54 коп. 30 % річних, нарахованих за період з 02 листопада 2013 року по 28 листопада 2013 року на суму боргу 482 400 грн. 60 коп. та за період з 30 листопада 2013 року по 03 грудня 2013 року на суму боргу 382 400 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом враховано, що сторони в договорі саме з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України збільшили передбачений законом розмір процентів річних, а не встановили проценти за користування чужими коштами відповідно до вимог ст. 536 ЦК України.
Розрахунок річних здійснено позивачем вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 11 962 грн. 54 коп. 30 % річних.
При цьому судом також враховано положення п. п. 4, 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно платіжного доручення №1451 від 29 листопада 2013 року позивачем було сплачено 11 700 грн. 00 коп. судового збору.
Оскільки 2% від ціни позову складає 9 920 грн. 54 коп., то з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 1 779 грн. 46 коп. надмірно сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", с. Нагірна, Жашківського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 32874565 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології", вул. Ямська, 28А, м. Київ, ідентифікаційний код 36376609, п/р №26000013010840 в АТ "Сбербанк Росії" в м. Києві, МФО 320627 - 382 400 грн. 60 коп. - основного боргу, 11 962 грн. 54 коп. - 30% річних, 5 183 грн. 78 коп. пені, 96 480 грн. 12 коп. штрафу та 9 920 грн. 54 коп. витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
3. Повернути з Державного бюджету України реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Високі аграрні технології", вул. Ямська, 28А, м. Київ, ідентифікаційний код 36376609, п/р №26000013010840 в АТ "Сбербанк Росії" в м. Києві, МФО 320627судовий збір в сумі 1 779 грн. 46 коп. (одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять гривень 46 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 04 лютого 2014 року.
Суддя А.В.Васянович
