донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.01.2013р. справа №5006/35/102/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів за участю представників: від позивача: від відповідача: Скакуна О.А. Колядко Т.М. , Принцевської Н.М Янович М.Ю. - за дов. Москальов В.С. - за дов. Телєгіна Н.М. - за дов.розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ТД Ирбис" м.Харків на рішення господарського судуДонецької області від01.11.2012р.у справі№ 5006/35/102/2012 (суддя Мальцев М.Ю)за позовомприватного акціонерного товариства "ТД Ирбис" м.Харків до командитного товариства "ТОВ "Експодонбас" м.Донецьк простягнення 43900,00грн.
У судовому засіданні 19.12.2012р. оголошено перерву до 16.01.2013р. о 14:15 год.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.11.2012р. по справі №5006/35/102/2012 в задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "ТД Ирбис" м.Харків (далі - ПрАТ "ТД Ирбис" м.Харків) до командитного товариства "ТОВ "Експодонбас" м.Донецьк (далі - КТ "ТОВ "Експодонбас" м.Донецьк) про стягнення 43900,00грн. - відмовлено.
Позивач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.1, 2, 12, 54, 55, 94, 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 202-208, 638-652, 907 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що ним, згідно виставленого відповідачем рахунку №8/37 від 24.01.12р., сплачено грошові кошти на загальну суму 43900,00грн., однак між сторонами не було досягнуто істотних умов участі у виставці, як і не було підписано відповідного договору, що є підставою, на думку позивача, для повернення цих коштів як безпідставно набутих.
В апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які, на думку скаржника, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
В судове засідання 19.12.2012р. представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2012р. залишити без змін як законне та обґрунтоване.
У зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових пояснень по справі у судовому засіданні 19.12.2012р. оголошувалась перерва до 16.01.2013р. о 14:15 годині.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм як матеріального, так і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем позивачеві був виставлений рахунок №8/37 від 24.01.2012р. на суму 43900,00 грн. (а.с.8) за виставкові послуги, який останнім було сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №701 від 30.08.2012р., №1337 від 30.03.2012р., №1970 від 27.04.2012р., №2661 від 31.05.2012р. (а.с.9-12).
За твердженням позивача, ним не було підписано жодних договорів щодо участі у виставці «Вугілля/Майнінг-2012», які мають відношення до сплати рахунку №8/37 від 24.01.2012р., у зв'язку з чим 03.07.2012р., 10.07.2012р. ПрАТ «ТД Ирбис» м.Харків зверталось до відповідача з вимогами про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 43900,00 грн.
Однак, відповідач грошові кошти не повернув, що і стало приводом для звернення позивача з позовом у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності фактичних та правових підстав для повернення грошових коштів, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності таких умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.
За твердженням позивача грошові кошти, сплачені ним згідно рахунку №8/37 від 24.01.2012р., відповідач набув без достатньої правової підстави, оскільки жодних договорів щодо участі у виставці між сторонами не було укладено.
Відхиляючи вищевказані доводи позивача, суд першої інстанції цілком вірно виходив з наступного.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
До матеріалів справи надано належним чином завірену копію укладеної між позивачем та відповідачем заявки-договору на участь у виставці №8/37 від 24.01.2012р., яка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками (а.с.29), згідно якої сторони узгодили загальну вартість заявлених послуг, умови участі у виставці, які є невід'ємною частиною заявки-договору, де позивач просить зареєструвати себе в якості учасника виставки та гарантує оплату заявлених послуг. Загальна вартість послуг за заявкою-договором формується на підставі розцінок та тарифів КТ «ТОВ «Експодонбас» м.Донецьк та вказується у рахунку на оплату, який є Додатком до заявки-договору. Учасник виставки зобов'язується перерахувати повну вартість заявлених послуг у строки, вказані у рахунку на оплату (копія рахунку №8/37 від 24.01.2012р. на суму 43900,00 грн. з визначеними умовами оплати додана до матеріалів справи).
Дослідивши вищевказану заявку-договір, суд першої інстанції надав останній належну правову оцінку, встановивши, що вона за своєю правовою природою є договором найму та договором надання послуг, тобто змішаним, що не суперечить діючому законодавству.
Так, ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України: сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується заявкою-договором №8/37 від 24.01.2012р., а тому доводи позивача щодо відсутності укладеного між ними договору щодо участі у виставці є безпідставними та правомірно не прийняті до уваги господарським судом під час розгляду в попередній інстанції.
Будь-яких інших підстав для стягнення з відповідача суми грошових коштів у розмірі 43900,00 грн. позивачем не визначено.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, заявкою-договором №8/37 від 24.01.2012р. передбачено, що у разі відмови учасника від участі у виставці до 04.05.2012р., після підписання заявки-договору, відповідач повертає учаснику 50% від суми, перерахованої учасником відповідачу; у випадку відмови учасника від участі у виставці з 04.05.2012р., після підписання заявки-договору, грошові кошти, перераховані учасником відповідачу, поверненню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2012р. та 10.07.2012р. позивач звернувся з листами №1974/07 та №2015/07 про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 43900,00 грн., що вже після 04.05.2012р., а отже, виходячи з умов укладеної сторонами заявки-договору, грошові кошти, перераховані позивачем, поверненню не підлягають.
Крім того, оплата позивачем виставленого рахунку підтверджує згоду позивача з умовами, викладеними у заявці-договорі №8/37 від 24.01.2012р. та виконання цих умов.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 43900,00грн., оскільки зазначена сума грошових коштів не є безпідставно набутою та збереженою відповідачем.
Що стосується інших доводів апелянта, то вони судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні рішення не були порушені норми як процесуального так і матеріального права, а тому рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2012р. по справі №5006/35/102/2012 є законним, обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 01.11.2012 року у справі №5006/35/102/2012 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "ТД Ирбис" м.Харків - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М. Колядко
Н.М. Принцевська
Надруковано: 5 прим.
1.позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4. ДАГС
5. ГСДО
