УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, тел. (462) 672-847
проспект Миру, 20
Іменем України
РІШЕННЯ
" 14 " листопада 2013 року справа № 927/1238/13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6До Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68про стягнення 1 478 796 грн. 43 коп. Суддя А.С.Сидоренко
Представники сторін:
від позивача: Сіндряков О.В. - гол. юриск-т, дов. від 22.08.2013р. № 14-151
від відповідача: Корнєва О.В. - юриск-т, дов. від 18.07.2013р. № 18/1875
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 05.11.2013р. по 14.11.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 14.11.2013р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - позивач) заявлено позов до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» (надалі - відповідач) про стягнення 254 246,68 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 692 925,95 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 531 623,80 грн. пені за несвоєчасну оплату природного газу, поставленого згідно договору на купівлю - продаж природного газу від 30.09.2011р. № 14/2232/11.
Відповідач надав відзив на позовну заяву (від 04.11.2013р. № 18/3115) та доповнення до відзиву (від 06.11.2013р. № 18/396) в яких заперечив проти позовних вимог повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VІ), а також на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 01.10.2013р. по справі № 3-27гс13/16/14, щодо встановлення заборони на нарахування боржнику, щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, неустойки (штрафу, пені) та інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, а також на застосування індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, трьох процентів річних від простроченої суми тощо.
Крім того, на думку відповідача, нарахування на суму боргу індексу інфляції було здійснено позивачем без врахування рекомендацій Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», оскільки відповідні нарахування не були проведені за періоди, коли індекс інфляції був менше одиниці (тобто мала місце дефляція). За контррозрахунком відповідача за період з березня по грудень 2012 року сума нарахованих позивачем інфляційних втрат повинна бути зменшена на 80 105,24 грн.
Також, відповідач зазначив, що отриманий від позивача природний газ був поставлений теплогенеруючим підприємствам, що виробляють теплову енергію, яка споживається бюджетними установами і організаціями та іншими споживачами, що сплачували кошти за природний газ згідно Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008р. № 1529. Отже, своєчасний розрахунок по зобов'язанням згідно договору залежав від коштів, які надходили на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання від кінцевих споживачів природного газу. Таким чином, прострочення оплати виникло у зв'язку з несвоєчасністю оплати коштів теплогенеруючими підприємствами. Отже, у відповідача відсутня вина у порушенні зобов'язання і відповідно до ст. ст. 614, 617 Цивільного кодексу України, відповідач не несе відповідальності за прострочення оплати.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. № 747 була утворена Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у формі відкритого акціонерного товариства.
Цією ж постановою був затверджений статут Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», згідно якого (п. п. 2, 3) Компанія є публічним акціонерним товариством. Офіційним найменуванням Компанії (повним) є публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зареєстрована розпорядженням Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 02.06.1998р. за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 24.11.1994р. за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 68.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
30 вересня 2011 року між позивачем (Продавцем) та відповідачем (Покупцем) був укладений договір на купівлю - продаж природного газу № 14/2232/11 (надалі - Договір).
Згідно п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.3, 3.4, 5.1, 5.2, 5.5, 6.1, 10.3 та 11.1 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України позивачем, надалі - газ) для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у т.ч. блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовуються для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами) (надалі - Споживачі) та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим Договором, використовується споживачами Покупця виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами) (надалі - споживачі Покупця) та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.
Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011р. по 31 грудня 2012р. газ в обсязі до 52500,000 тис. куб. м. (п'ятдесят два мільйона п'ятсот тисяч куб. м.), у т. ч. по місяцях кварталів (тис. куб. м.):
жовтень - 3100,000 тис. куб. м.;
листопад - 4000,000 тис. куб. м.;
грудень - 7600,000 тис. куб. м., всього в IV кварталі 2011р. - 14 700,000 тис. куб. м.
січень - 7200,000 тис. куб. м.;
лютий - 6800,000 тис. куб. м.;
березень - 5600,000 тис. куб. м., всього в I кварталі 2012р. - 19 600,000 тис. куб. м.
квітень - 2500,000 тис. куб. м.;
травень - 200,000 тис. куб. м.;
червень - 200,000 тис. куб. м., всього в II кварталі 2012р. - 2 900,000 тис. куб. м.
липень - 200,000 тис. куб. м.;
серпень - 200,000 тис. куб. м.;
вересень - 200,000 тис. куб. м., всього в III кварталі 2012р. - 600,000 тис. куб. м.
жовтень - 3100,000 тис. куб. м.;
листопад - 4000,000 тис. куб. м.;
грудень - 7600,000 тис. куб. м., всього в IV кварталі 2012р. - 14 700,000 тис. куб. м.
За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів Цельсія, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).
Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі споживачів Покупця.
Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання - передачі.
Приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язався надати підписані та скріплені печаткою Покупця Продавцеві два примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.
Ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування встановлюються НКРЕ.
Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3023,50 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3023,50 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 3628,20 грн. (три тисячі шістсот двадцять вісім грн. 20 коп.).
До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 342,00 грн. (триста сорок дві грн. 00 коп.).
Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3308,50 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 3970,20 грн. (три тисячі дев'ятсот сімдесят грн. 20 коп.).
Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у п. 10.4 цього Договору.
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.
30 вересня 2011р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору (надалі - Угода № 1).
Згідно Угоди № 1 (п. п. 1 - 3), з 01.10.2011р. п. 5.2 ст. 5 Договору «Ціна газу» викладений в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3382,00 грн., крім того ПДВ - 20 % - 676,40 грн., ціна газу разом з ПДВ - 4058,40 грн. (чотири тисячі п'ятдесят вісім грн. 40 коп.).
До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві грн. 76 коп.).
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3684,30 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 4421,16 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять одна грн. 16 коп.).»
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 01.10.2011р.
11 жовтня 2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до Договору (надалі - Угода № 2).
Згідно Угоди № 2 (п. п. 1 - 3), з 11.10.2011р. п. 5.2 ст. 5 Договору «Ціна газу» викладений в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3382,00 грн., крім того ПДВ - 0 %, всього з ПДВ - 3382,00 грн. (три тисячі триста вісімдесят дві грн. 00 коп.).
До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20 % - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві грн. 76 коп.).»
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 11.10.2011р.
31 січня 2012 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 3 до Договору (надалі - Угода № 3).
Згідно Угоди № 3 (п. п. 1 - 3), з 01.01.2012р. п. 5.2 ст. 5 Договору «Ціна газу» викладений в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того ПДВ - 0 %, всього з ПДВ - 3509,00 грн. (три тисячі п'ятсот дев'ять грн. 00 коп.).
До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 305,60 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 366,72 грн. (триста шістдесят шість грн. 72 коп.).»
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін, та поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 01.01.2012р.
03 лютого 2012 року (лист № 26-660/1.2-12), позивач повідомив відповідача про те, що з урахуванням відкриття (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 247) поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, зокрема із застосуванням блочних (модульних) котелень, установлених на даху та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, крім населення та релігійних організацій), ст. 12 Договору № 14/2232/11 «Адреси та реквізити сторін» була викладена в новій редакції. При цьому, даний лист позивач просив вважати невід'ємною частиною Договору № 14/2232/11.
06 липня 2012 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 4 до Договору (надалі - Угода № 4).
Згідно Угоди № 4 (п. п. 1 - 4), з 01.06.2012р. п. 5.2 ст. 5 Договору «Ціна газу» викладений в наступній редакції: «Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 4210,80 грн.
До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 305,60 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 366,72 грн.
До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3814,60 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 4577,52 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят сім грн. 52 коп.).»
Дана додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склалися з 01.07.2012р.
Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання Сторонами.
Дана додаткова угода складена у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.
Позивач, на виконання умов Договору, протягом жовтня 2011 року - серпня 2012 року, здійснив відповідачеві поставку природного газу в кількості 32 871,484 тис. куб. м. на загальну суму 126 274 758,71 грн.
Факт поставки позивачем природного газу та отримання його відповідачем підтверджується складеними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками товариств наступними актами приймання - передачі природного газу:
від 31.10.2011р. - за період з 01.10.2011р. по 10.10.2011р. на суму 18 042,76 грн.;
від 31.10.2011р. - за період з 11.10.2011р. по 31.10.2011р. на суму 340 278,86 грн.;
від 30.11.2011р. - за листопад 2011р. на суму 16 986 796,82 грн.;
від 31.12.2011р. - за грудень 2011р. на суму 19 988 206,98 грн.;
від 31.01.2012р. - за січень 2012р. на суму 25 776 917,63 грн.;
від 29.02.2012р. - за лютий 2012р. на суму 31 515 750,49 грн.;
від 31.03.2012р. - за березень 2012р. на суму 21 512 679,95 грн.;
від 30.04.2012р. - за квітень 2012р. на суму 8 068 880,85 грн.;
від 31.05.2012р. - за травень 2012р. на суму 492 848,18 грн.;
від 30.06.2012р. - за червень 2012р. на суму 420 926,44 грн.;
від 31.07.2012р. - за липень 2012р. на суму 437 830,64 грн.;
від 31.08.2012р. - за серпень 2012р. на суму 715 599,12 грн., всього на суму 126 274 758,71 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом поставки природного газу.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого природного газу своєчасно не виконував.
Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого природного газу, позивач здійснив нарахування на суму боргу індексу інфляції в розмірі 254 246,68 грн., а також 692 925,95 грн. трьох процентів річних з простроченої суми за період з 16.10.2011р. по 17.12.2012р.
Як було вказано вище, відповідач заперечує проти правильності нарахування позивачем на суму боргу індексу інфляції за період з березня по грудень 2012 року.
В п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» вказано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97р].
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованого на суму боргу індексу інфляції за допомогою ІПС «Ліга: Закон», господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки інфляційне збільшення суми боргу за період з 16.10.2011р. по 17.12.2012р. не відбулось.
Позовні вимоги в частині стягнення 692 925,95 грн. трьох процентів річних з простроченої суми являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору, Покупець зобов'язаний (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується Продавцем протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі умов Договору (п. 7.2), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого природного газу, нарахував пеню в розмірі 531 623,80 грн. за період з 11.09.2012р. по 17.12.2012р.
Матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого природного газу, а тому нарахування позивачем пені в сумі 531 623,80 грн. є правомірним.
Заперечення відповідача щодо незаконності нарахування позивачем на суму боргу індексу інфляції, трьох процентів річних та пені з посиланням на ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VІ) відхиляються господарським судом, виходячи з наступного:
як вбачається із наданих відповідачем документів, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 03.01.2013р. порушено провадження у справі № 927/21/1б/13 про банкрутство публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.06.2013р. продовжено термін проведення підготовчого засідання суду у даній справі до 01.01.2014р.
Законом України від 22.12.2011р. № 4212-VІ внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1999р., № 42 - 43, ст. 378 із наступними змінами) шляхом викладення його в новій редакції.
Відповідно до п. 1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, він набирає чинності через рік з дня його опублікування.
Вперше, Закон України від 22.12.2011р. № 4212-VІ був опублікований в газеті «Голос України» за 18.01.2012р. № 8 - 9, яка у відповідності з п. 1 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно -правових актів та набрання ними чинності», є офіційним друкованим виданням, в якій здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України.
Таким чином, Закон України від 22.12.2011р. № 4212-VІ набрав чинності з 18.01.2013р.
Згідно п. 11 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VІ), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» було порушено 03.01.2013р., то дана справа розглядається за правилами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013р.).
Отже, посилання відповідача на ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. № 4212-VІ) є безпідставним.
За змістом ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013р.), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) (ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 18.01.2013р.).
Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію.
Однак, пеня була нарахована позивачем за період до 17.12.2012р., тобто до дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що не суперечить чинному законодавству.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому на нарахування відповідних виплат не поширюється заборона.
Заперечення відповідача щодо відсутності його вини у порушенні зобов'язання також відхиляються господарським судом, оскільки у відповідності з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За умовами Договору саме відповідач зобов'язався оплатити газ на умовах цього договору, тому несвоєчасність оплати коштів теплогенеруючими підприємствами не може бути підставою для звільнення відповідача від господарсько - правової відповідальності.
Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 173 - 175, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 526, 530, 546, 549, 614, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (код 03358104) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (код 20077720) 692 925 грн. 95 коп. три проценти річних з простроченої суми, 531 623 грн. 80 коп. пені та 24 491 грн. 00 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.С.Сидоренко
Рішення підписано 18 листопада 2013 року.
Суддя А.С.Сидоренко
