АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/3112/13 Справа № 6-183/10/13 Головуючий у 1 й інстанції - Березюк В.В. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія 79
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.,
при секретарі -Солод О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_2, учасники третейського розгляду: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 16 листопада 2007 року по справі № 1611/07,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулася з заявою про скасування рішення третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 16 листопада 2007 року по справі № 1611/07, учасники третейського розгляду: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» про скасування рішення третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 16 листопада 2007 року по справі № 1611/07.
В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилалася на те, що 19 грудня 1990 року рішенням Підгородненської міської Ради №238 їй була виділена земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 де вона почала будувати будинок, однак, будівництво виявилося неможливим у зв»язку поверхневим знаходженням грунтових вод. У 1995 році вона звернулася до Підгородненської міської ради з проханням зробити переадресацію та виділити їй земельну ділянку, придатну для будівництва і Підгородненською міською радою було проведено перереєстрацію, згідно з якою, їй було виділено земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2. У квітні 2012 році вона дізналася, що відповідно до договору купівлі-продажу від 30 липня 2010 року ОСОБА_3 продала ОСОБА_5 належний їй на підставі рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 16 листопада 2007 року по справі № 1611/07, будинок, незакінчений будівництвом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у зв»язку з чим за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на зазначене домоволодіння та отримано державний акт на право приватної власності на землю. Вважає, що рішенням третейського суду були порушені її права, тому просила скасувати рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 16 листопада 2007 року.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2013 року в задоволенні зави ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її заяви в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи заявник ОСОБА_2, звернувшись до суду зі вказаною заявою, посилалася на те, що після переадресації у 1995 році Підгородненською міською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської АДРЕСА_2 АДРЕСА_2. Вказана земельна ділянка невідомими їй особами була продана і, згідно рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 16 листопада 2007 року, на теперішній час належить ОСОБА_3 (а.с. 1-5).
Згідно рішення Постійно діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 16 листопада 2007 року право власності на вказану земельну ділянку було визнано за ОСОБА_3, яка продала згідно договору купівлі-продажу незакінчений будівництвом будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_6 (а.с. 8, 19).
Заявником до матеріалів справи було надано ксерокопію довідки, з якої вбачається, що рішенням Підгородненської міської ради від 19 грудня 1990 року №238 ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку в АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку (а.с.18).
Слід зазначити, що вказана ксерокопія довідки містить численні виправлення та закреслення, тому суд першої інстанції правильно посилався на те, що не може прийняти її як доказ по справі.
Крім того, згідно листа Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 10 квітня 2013 року ОСОБА_7 рішенням виконавчого комітету міської ради №238 від 19 грудня 1990 року було виділено земельну ділянку під будівництво житлового будинку по вул.О.Литвишко. Рішення про виділення земельної ділянки АДРЕСА_1 або АДРЕСА_2 на ОСОБА_2 з 1990 року та по теперішній час міською радою та виконавчим комітетом не приймалося. Рішення щодо переадресації АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 на засіданнях сесії виконавчого комітету міської ради не приймалися. (а.с.58).
В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які належні докази на підтвердження того, що заявниці ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку АДРЕСА_2 Дніпропетровського району Дніпропетровської області та відсутні докази на підтвердження того, що вказаним рішенням третейського суду порушуються права заявниці ОСОБА_2
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно у відповідності до ст. ст. 2, 5, 14, 17, 34, 39, 51 Закону України «Про третейські суди», що діяв на час ухвалення рішення третейським судом, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішенням третейського суду відбувся захват виділеної заявниці земельної ділянки є безпідставними і жодними належними доказами по справі не підтверджуються.
Доводи апеляційної скарги зводяться до тлумачення діючого законодавства, переоцінки висновків ухвали суду і не спростовують їх правильність.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду апелянтом не наведено, тому ухвала підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
