Справа № 752/10224/13-ц
Провадження № 2/752/3362/13
РІШЕННЯ
І м е н е м У к р а ї н и
12 серпня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новак А.В. при секретарі Чабанюк Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу.
Мотивував свої вимоги тим, що 02 жовтня 1999 року відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між нею та відповідачем у Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 1999 року жовтня місяця 02 числа зроблено запис за № 1764(а.с. 4).
Від шлюбу народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в у Румунії в Бюро ЗАГС Сектор 1 08 травня 2001 року було видано свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 (а.с. 6).
Сімейні стосунки у шлюбу не склались. Починаючи з травня 2013 року не ведеться спільне господарство, мають окремий бюджет, шлюб носить формальний характер.
Позивач надав до суду лист у якому просив слухати справу у його відсутність наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач надіслав до суду лист у якому зазначив, що позов визнає. Просить суд ухвалити рішення по справі.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб(не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
За таких обставин, відповідно до ст. 111-112 СК України, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги наявність неповнолітньої дитини приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їх неповнолітньої дитини, вважає за доцільне не надавати сторонам строк для примирення і на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,-
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 02 жовтня 1999 року відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 у Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 1999 року жовтня місяця 02 числа зроблено запис за № 1764 - розірвати.
При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито в дохід держави в сумі 17(сімнадцять) гривень. ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя А.Новак
