АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/774/1157/13 Головуючий у 1 інстанції Ковальова А.Б.
Категорія ч.1 ст. 121 КК України Доповідач Крот С.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Крот С.І.,
суддів Косенка Л.М., Ферафонтова В.Ю.,
за участю прокурора Харів Н.А.,
потерпілого ОСОБА_1,
цивільного позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську 03 жовтня 2013 року кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4 та представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року.
Вказаним вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України,
такого, що не має судимості,-
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та на користь цивільного позивача ОСОБА_2 10 000 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за те, що 26 лютого 2012 року близько 22 години він в стані алкогольного сп'яніння проходив зі своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7 в районі під'їзду № 1 будинку № 19 по бульвару Незалежності у м. Дніпродзержинську, де знаходилася компанія, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_11 У цей час між ОСОБА_7 і ОСОБА_8, раніше знайомими між собою, виникла словесна сварка на ґрунті особистих неприязних відносин, яка згодом переросла в бійку. У ході бійки ОСОБА_3 із застосуванням кухонного ножа умисно завдав цим ножем удар ОСОБА_1 в область живота, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням товстої кишки, брижі товстої кишки, яке ускладнилося позачеревною гематомою і внутрішньочеревневою кровотечею, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Не погоджуючись з висновком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в апеляції просить вирок скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, оскільки воно не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого, та просить постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 порушує питання про зміну вказаного рішення суду та перекваліфікацію дій засудженого з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, міру покарання призначити з урахуванням його особистості. Обгрунтовуючи свою позицію, зазначає, що суд першої інстанції зробив неправильний висновок про те, що засуджений не знаходився в стані необхідної оборони. Судом не було враховано пояснення засудженого щодо поведінки потерпілого, що він першим піддався нападу ОСОБА_1 та ще якогось хлопця з їх компанії, невстановленого слідством, внаслідок чого отримав травму лівого ока та інші тілесні ушкодження, що фактично спровокувало ОСОБА_3 діяти в стані необхідної оборони та призвело до скоєння ним злочину.
Апеляційна скарга засудженого ОСОБА_3 містить аналогічні твердження, який з тих же підстав просить змінити вирок суду.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_1 просить вирок скасувати та своїм вироком призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років та задовольнити позов в повному обсязі.
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах потерпілого ОСОБА_1 в апеляції просить скасувати вирок суду через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого через м'якість, при цьому вказує, що злочин, вчинений засудженим ОСОБА_3 відноситься до тяжких злочинів, у скоєному засуджений не розкаявся, своїх вибачень потерпілому не приніс, скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння та просить постановити свій вирок, яким призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років та задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора Харів Н.А., яка підтримала частково апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та просила вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні засудженого, а апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, міркування потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_2, які підтримали апеляцію прокурора та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 і просили їх задовольнити, а апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та представника потерпілого ОСОБА_5 підлягають задоволенню частково, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 КПК 1960 року засуджений чи виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції порушується питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство.
Згідно з ч. 3 ст. 368 КПК 1960 року неявка учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом або рішенням апеляційного суду. Виключенням є випадки, коли суд визнав явку певної особи обов'язковою або учасник процесу не з'явився з поважної причини.
В судові засідання, які призначались 06 серпня, 15 серпня, 08 жовтня 2013 року засуджений ОСОБА_3 до апеляційного суду Дніпропетровської області не з'явився, причину неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
В зв'язку з неявкою засудженого ОСОБА_3 без поважних причин до останнього був неодноразово застосований привід до суду. Відповідно до матеріалів, які надійшли у зв'язку з виконанням приводу засудженого, місце знаходження останнього встановити не виявилося можливим, більше 3-х місяців його близькі родичі втратили з ним зв'язок, місце мешкання та номер засобу зв'язку його їм невідомі.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що поведінка засудженого ОСОБА_3 свідчить про те, що останній з моменту постановлення вироку ухиляється від розгляду справи в суді апеляційної інстанції, тим самим суд був позбавлений можливості прийняти рішення по суті.
Враховуючи, що апеляційні доводи прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_3 через м'якість в суді апеляційної інстанції перевірити неможливо у відсутність засудженого, колегія суддів вважає необхідним вирок скасувати.
Питання щодо перекваліфікації дій засудженого з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, про що йдеться в апеляціях засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, мають бути перевірені під час нового судового розгляду в зв'язку із скасуванням вироку.
Якщо при новому розгляді справи суд першої інстанції дійде висновку про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, за який його засуджено, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково, апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року щодо ОСОБА_3 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той самий суд в іншому складі.
Раніше обраний судом запобіжний захід у виді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Судді
