Справа № 2-А-7623/11
05.12.2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 року суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Кротова Л.В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про поновлення строку для звернення до суду, зобов`язання нарахувати, виплатити та начисляти недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м АР Крим про зобов'язання вчинити певні дії.
Вимоги мотивовані тим, що він, являється «дитиною війни»і відповідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте вона її не отримує. Вважає, що доплата до пенсії для «дітей війни»визначена ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є формою соціального забезпечення, гарантованою державою. Невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»являється протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України.
Ухвалою від 23.09.2011 р. суддею вирішено справу розглядати в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.183-2 КАС України. При цьому період позовних вимог, прийнятий судом до провадження визначений з 01.03.2011 р по10.09.2011 р.
Відповідач у встановлений законодавством строк письмові заперечення на позов не надав. Відповідно до ст.183-2 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності письмових заперечень відповідача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом становлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус «дитини війни». Відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог статті 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неодноразово була зупинена Законами України, а саме Законом України від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України від 28.12.2007 р. «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., 22.05.2008 р. положення вищезазначених Законів, якими було припинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були визнані неконституційними.
З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2011 році не здійснював, а також не проводив виплату. За таких обставин суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни»та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV).
Згідно п.1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України , у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, єдиним органом, якому надано виключне право нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги є відповідне Управління Пенсійного фонду України.
Таким чином суд вважає, що порушення права позивача на отримання допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому законом, може бути поновлено шляхом визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія та зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме провести нарахування та відповідні виплати.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491-VI від 14.06.2011р. у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Вказаний закон набрав чинності 19.06.2011р. А відтак для захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити недоотриману позивачем підвищену пенсію як дитині війни за період з 01.03.2011 року по 18.06.2011 року.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача виконувати нарахування щомісячної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»і забезпечити її виплату у 2011 р., оскільки судове рішення стосується відносин, які виникли між сторонами у сфері соціального забезпечення. Регулювання відносин на майбутнє судовим рішенням ставить під сумнів його законність, оскільки прийнята постанова не може передбачати зміни, які відбуватимуться в законодавстві.
Крім того, суд вважає можливим допустити постанову до негайного виконання, відповідно ч.1 ст.256 КАС України.
Суд вирішує питання про судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 99, 100, 160-163,183-2 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м АР Крим про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни»за період з 01.03.2011 р. по 18.06.2011 р., та забезпечити її виплату у 2011 році - задовольнити частково.
Зобов'язати Головного Управління Пенсійного фонду України в м АР Крим здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, встановленої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування " та провести відповідні виплати за період з 01.03.2011 р. по 18.06.2011 р.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Євпаторійський міський суд.
СУДДЯ Л.В.КРОТОВА
