Справа № 761/13631/14-к
Провадження №1-кп/761/598/2014
В И Р О К
іменем України
04 червня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Овсеп'ян Т.В.,
при секретарі Яковлєву О.І.,
за участю прокурора Короля І.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12014100070002904 по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого продавцем-консультантом ТОВ «АТБ-маркет» магазин «Продукти 840», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2, 16 січня 2014 року приблизно о 15 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, побачив на телевізорі картку «Приват Банку», яка належить ОСОБА_1 та в нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів, які знаходились на вказаній кредитній картці. Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_2, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав картку «Приват Банку», за допомогою якої 16 січня 2014 року в період часу з 15 год. 44 хв. по 17 год. 36 хв. з банкомату «Приват Банк», за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 63, зняв грошові кошти на загальну суму 2250 грн., тим самим таємно викрав вказані грошові кошти, чим спричинив ОСОБА_1 майнову шкоду. Після чого ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно /крадіжка/, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, пояснив суду, що дійсно, при обставинах викладених вище у вироку, він, 16 січня 2014 року приблизно о 15 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, побачив на телевізорі картку «Приват Банку», яка належить ОСОБА_1 та в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів, які знаходились на вказаній банківській картці, реалізуючи який, та діючи з корисливих спонукань, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав картку «Приват Банку». В подальшому, за допомогою викраденої картки він 16 січня 2014 року в період часу з 15 год. 44 хв. по 17 год. 36 хв. з банкомату «Приват Банк», за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 63, зняв грошові кошти на загальну суму 2250 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В зв'язку з визнанням вини, щирим каяттям, повним відшкодуванням заподіяної шкоди та принесенням своїх вибачень потерпілої та відсутністю з боку потерпілої будь-яких претензій, просить суд суворо його не карати.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, та дослідженням даних, які характеризують його особу, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, виду і розміру шкоди /фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, у зв'язку з відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини кримінального провадження та відношення до скоєного обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, викрадене майно повернуто, відсутність претензій з боку потерпілого.
При призначенні ОСОБА_2 покарання судом також враховуються дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має місце реєстрації та постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, офіційно працює.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування заподіяних збитків.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів призначення покарання у виді штрафу.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст.369-371 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя
